Постанова

від 23.10.2019 по справі 910/6418/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2019 р. Справа№ 910/6418/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Яковлєва М.Л.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Карлсберг Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.07.2019 (повний текст рішення підписано 22.07.2019)

у справі №910/6418/19 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Інтегрейшн"

до Приватного акціонерного товариства "Карлсберг Україна"

про стягнення 30763,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджитал Інтегрейшн" (далі - ТОВ "Діджитал Інтегрейшн", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Карлсберг Україна" (далі - ПАТ "Карлсберг Україна", відповідач) боргу у розмірі 28000,00 грн, а також 1792,00 грн. пені, 294,58 грн. трьох процентів річних та 677,19 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг №03-2018/2115/18, укладеного 13 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем, позивач згідно акту прийому-передачі від 28 вересня 2018 року надав відповідачу послуги щодо комп`ютерного програмування, консультування та суміжні послуги на загальну суму 28000,00 грн. Однак, відповідач взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по оплаті вартості вказаних послуг не виконав. Позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 1792,00 грн. пені, 294,58 грн. трьох процентів річних та 677,19 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи у відзиві на позов про те, що спірні послуги останньому взагалі не надавалися, у зв`язку з чим правові підстави для їх оплати відсутні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Карлсберг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Інтегрейшн" 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. основного боргу, 1792 (одну тисячу сімсот дев`яносто дві) грн. пені, 294 (двісті дев`яносто чотири) грн. 58 коп. трьох процентів річних, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 19 коп. інфляційних втрат, а також 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Карлсберг Україна" взятий на себе обов`язок по оплаті вартості наданих йому послуг у встановлений строк - до 1 січня 2019 року включно не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 28 000,00 грн. Судом визнано, що вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, позов залишити без розгляду.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому відповідач зазначає, що суд першої інстанції в обґрунтування оскаржуваного рішення, в порушення статі 77 ГПК України, посилався на недопустимі докази через неналежне засвідчення наданих позивачем суду документів. Також скаржником викладено заперечення стосовно відмови судом у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 266 ГПК України, посилаючись на те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, а саме не засвідчено в установленому законом порядку доданих до позовної заяви копій документів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Карлсберг Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/6418/19. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому позивач стверджує, що відповідач не наводить жодного доказу, що спростовує обґрунтованість прийняття рішення Господарським судом міста Києва, зокрема, матеріали справи не містять жодного доказу відповідача щодо порушення позивачем своїх зобов`язань за договором, крім не підтвердженого жодним доказом заперечення факту виконання позивачем робіт.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

13 серпня 2018 року між ПАТ "Карлсберг Україна" та ТОВ "Діджитал Інтегрейшн" був укладений договір про надання послуг № 03-2018/2115/18 (далі-Договір), за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок надати відповідачу послуги щодо комп`ютерного програмування, консультування та суміжні послуги, а останній, у свою чергу, - прийняти та оплатити вартість наведених послуг.

За умовами пункту 2.1 договору, якщо в ході надання послуг виконавець допустить відхилення, які погіршують якість надання послуг, то виконавець зобов`язаний усунути їх за свій рахунок.

Згідно з пунктом 3.1 договору надання послуг повинно починатися, здійснюватися і закінчуватися в узгоджені сторонами строки (під конкретні обсяги). Перелік надання послуг вказується у додатку № 1.

Додатком № 1 до цього договору передбачено, що вартість 1 години послуг з консультування з розробки програмного забезпечення становить 1 000,00 грн., 1 години послуг з тестування програмного забезпечення - 700,00 грн., 1 години послуг з написання документації - 500,00 грн., 1 години послуг з написання технічного завдання та технічного проекту - 1 500,00 грн., 1 години послуг з пошуку і вирішення проблем з програмним забезпеченням - 2 000,00 грн.

За змістом пункту 3.3 договору початком строку надання послуг є 13 серпня 2018 року, а закінченням - 31 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору загальна вартість послуг, що надаються за даним договором, не може перевищувати 100 000,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата проводиться замовником за фактично надані послуги шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця з відтермінуванням у 93 календарних дні з останнього дня місяця, протягом якого виконувались роботи і був підписаний акт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку-фактури виконавця.

Оплата проводиться тільки у платіжний день (на момент укладення договору платіжними днями є вівторок і четвер). Моментом оплати вважається момент списання коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця. Якщо останній день оплати припадає на неплатіжний день, то останнім днем оплати вважається перший наступний платіжний день. У разі, якщо кінцевий термін платежу припадає на останні 7 днів місяця, то цей платіж переноситься на перший робочий платіжний день наступного місяця (пункт 4.3 договору).

У пункті 7.3 договору сторони погодили, що після закінчення надання послуг за звітний місяць виконавець і замовник оформлюють акт про надання послуг у двох примірниках для кожної сторони. Виконавець надає замовнику рахунок, звіт, акт наданих послуг за надані замовнику в звітному місяці послуги не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним. Замовник приймає надані послуги шляхом підписання акту про надані послуги протягом 8 робочих днів з моменту отримання його від виконавця. Якщо у замовника є обґрунтовані заперечення щодо якості наданих послуг, замовник зобов`язаний протягом 8 робочих днів від дати подання йому на підпис акту надати виконавцю письмову мотивовану відмову від його підписання. Відсутність заперечень з боку замовника у зазначений строк означає прийняття замовником відповідних послуг без будь-яких претензій.

Відповідно до пункту 11 договору останній діє з дати його підписання до 31 січня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за наведеним правочином.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач надав відповідачу послуги по консультуванню з розробки програмного забезпечення, а саме: консультування з питань вивантаження карток товарів DUS, що приймають участь у переміщеннях по 3-м складам (5 годин на суму 5 000,00 грн.); написання технічного завдання та технічного проекту, а саме: проекту для звіту по відстеженню термінів узгодження договорів (2 години на суму 1 500,00 грн.); консультування з розробки програмного забезпечення, а саме: консультування по створенню звіту по відстеженню термінів узгодження договорів (18 годин на суму 18 000,00 грн.); консультування з розробки програмного забезпечення, а саме: консультування щодо забезпечення перевірки обов`язковості рахунку для документів витрати коштів, виключення з перевірки документа переоцінка (2 години на суму 2 000,00 грн.) загальною вартістю 28 000,00 грн.

Факт надання вказаних послуг підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту прийому-передачі послуг від 28 вересня 2018 року № 1, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печаткою позивача, а також підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків у період з 1 червня 2018 року по 30 вересня 2018 року.

В акті прийому-передачі послуг від 28 вересня 2018 року № 1 сторони зазначили, що вищевказані послуги були надані позивачем в узгоджені між ПАТ "Карлсберг Україна" та ТОВ "Діджитал Інтегрейшн" терміни, з належною якістю, а також прийняті замовником у повному обсязі.

Вищенаведеними обставинами та наявними у матеріалах справи документами повністю спростовуються твердження відповідача про відсутність доказів фактичного створення (написання) позивачем технічного завдання, а також посилань на те, що спірні послуги відповідачу взагалі не надавалися.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг від 13 серпня 2018 року №03-2018/2115/18 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення виконавцем умов даної угоди, а також адресованої позивачу письмової мотивованої відмови від підписання вищенаведеного акту прийому-передачі послуг від 28 вересня 2018 року №1.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину ПАТ "Карлсберг Україна" взятий на себе обов`язок по оплаті вартості наданих йому послуг у встановлений строк - до 1 січня 2019 року включно (останній платіжний день згідно пункту 4.3 договору) не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 28000,00 грн.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором від 13 серпня 2018 року № 03-2018/2115/18, яка складає 28000,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає, що вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 294,58 грн, нарахованих за період з 2 січня 2019 року до 10 травня 2019 року за 128 днів прострочення платежу на суму основного боргу в розмірі 28000,00 грн., а також 677,19 грн інфляційних втрат, нарахованих на зазначену суму боргу у вищенаведений період.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено вище, відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості виконаних позивачем робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок заявлених позивачем до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачем грошового зобов`язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 294,58 грн. та інфляційних втрат у розмірі 677,19 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 792,00 грн. пені, нарахованої нарахованої за період з 2 січня 2019 року до 10 травня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань замовником по пункту 5.2, замовник сплачує пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що пунктом 5.2 договору передбачено права замовника, тоді як пунктом 5.1 цього правочину встановлено його зобов`язання, серед яких, зокрема, забезпечення приймання і оплати наданих послуг у передбачені цим правочином строки.

За таких обставин, як вірно зазначив, суд першої інстанції дійшов, що договором про надання послуг від 13 серпня 2018 року № 03-2018/2115/18 передбачено відповідальність замовника у вигляді сплати пені саме за неналежне виконання його зобов`язань, передбачених пунктом 5.1 цього правочину в частині забезпечення приймання та своєчасної оплати наданих послуг.

Колегія суддів вважає, що оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір пені відповідає положенням договору, а також не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, з урахуванням факту порушення відповідачем грошового зобов`язання, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 1792 грн підлягає задоволенню.

Твердження відповідача, що рішення суду, в порушення статі 77 ГПК України, обґрунтовано з посиланням на недопустимі докази через неналежне засвідчення наданих позивачем суду копій документів, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки на вказаних фотокопіях документах міститься підпис особи, яка їх засвідчила, відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Інтегрейшн" та засвідчуваний напис З оригіналом згідно .

У суду відсутні сумніви щодо достовірності поданих позивачем документів. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, зазначаючи про неналежне засвідчення копій документів, не вказує про недостовірність даних фотокопій оригіналам цих документів, не зазначає чим фотокопії відрізняються від оригіналів. Отже, надані позивачем копії документів визнаються судом належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Карлсберг Україна" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/6418/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6418/19 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді М.Л. Яковлєв

Т.П. Козир