Постанова

від 15.10.2019 по справі 918/116/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Справа №918/116/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Незнамова Т.О. - адвокат

відповідача: представник Педич Д.П. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 20.06.19р. суддею Романюк Ю.Г. у м.Рівному, повний текст складено 25.06.19р. у справі №918/116/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 1 555 968 грн. 99 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради - задоволено частково; провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 855200 грн. 66 коп. основного боргу закрито; стягнуто з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 590000 грн. 00 коп. - основного боргу, 97766 грн. 67 коп. - пені, 108423 грн. 10 коп. - 3% річних, 386887 грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 19212 грн. 66 коп. - судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 97766 грн. 67 коп. та 8924 грн. 67 коп. інфляційних втрат відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Здолбунівкомуненергія" 27.10.2016р. укладено договір №3841/1617-БО-28 постачання природного газу, однак за переданий позивачем відповідачеві газ, останній оплату здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язань у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання.

2.2. Відтак суд першої інстанції частково задоволив позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

2.3. Враховуючи те, що відповідачем добровільно сплачено частину основної заборгованість, провадження в частині вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 855200,66 грн. закрито.

2.4. Оскільки відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості в сумі 590000,00 грн., суд першої інстанції задоволив дану вимогу позивача, а також стягнув 97766 грн. 67 коп. - пені, 108423 грн. 10 коп. - 3% річних, 386887 грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 19212 грн. 66 коп. - судового збору.

2.5. Врахувавши позицію відповідача зазначену у відзиві на позовну заяву, судом першої інстанції зменшено розмір нарахованої позивачем пені на 50% у розмірі 97766,67 грн.

2.6. Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань, суд першої інстанції частково відмовив у розмірі 8924 грн. 67 коп.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Рівненської області з апеляційною скаргою, відповідно у якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження; рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 97766,67 грн. та 8924,67 інфляційних втрат скасувати; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо стягнення пені у розмірі 97766,67 грн. 8924,67 грн. інфляційних витрат, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України, та процесуального ст.ст. 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження істотних обставин справи та підлягає скасуванню в частині відмовлених позовних вимог.

3.3. Зазначає, що в рішенні суду першої інстанції не міститься математичних розрахунків щодо обрахування інфляційних нарахувань, тому не має обґрунтування в частині відмови в задоволенні 8924,66 інфляційних втрат. Крім того, питання щодо нарахувань, в судових засіданнях до представника позивача не ставилося.

3.4. Також апелянт роз`яснює методику нарахування інфляційних втрат, з прикладом за період січня 2017р.:

01.03.2017 року по 31.03.2017 року: інфляційне збільшення становить 14057,69 грн. із наступного розрахунку:

1) 780982,73 грн. (сума боргу) * 101,800000000% = 795040,42 грн. (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань);

2) 795040,42 грн. (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань) - 780982,73 грн. (сума боргу) = 14057,69 грн. (інфляційне збільшення).

01.04.2017 - 30.04.2017: інфляційне збільшення становить 4371,08 грн. із наступного розрахунку:

1) 780982,73 грн. - 309364,60 грн. (фактична оплата за розрахунковий період) = 471618,13 гри.;

2) 471618,13 грн. + 14057,69 грн. (інфляційне збільшення за попередній період) = 485675,82 грн. (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів);

3) 485675,82 грн. * 100,900000000% = 490046,90 грн. (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за розрахунковий період);

4) 490046,90 грн. (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за розрахунковий період) - 485675,82 грн. (сума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів) = 4371,08 грн. (інфляційне збільшення).

Аналогічний метод розрахунку застосовано до кожного із наступних періодів з урахуванням позиції зазначеній у постанові Верховного Суду від 17.07.2018р. у справі №904/10242/17; також такої правової позиції притримується Верховний Суд у своїй постанові від 04.12.2018р. у справі №913/63/18.

3.5. Також апелянт звертає увагу, що 05.07.2019р. об`єднаною палатою Верховного Суду касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" у справі №905/600/18 задоволено повністю, рішення судів попередніх інстанцій про відмову у стягненні інфляційних нарахувань скасовано, а позов задоволено повністю.

3.6. Щодо неправомірного зменшення пені, апелянт посилається на постанову Вищого господарського суду України від 08.04.2015р.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На адресу суду 23.08.2019р. від Комунального підприємства (КП) "Здолбунівкомуненергія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно у якому просить рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Здолбунівкомуненергія" в частині стягнення основного боргу, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань та пені скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у позові за безпідставністю, судові витрати вирішити в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

4.2. Крім того до суду апеляційної інстанції 02.10.2019р. надійшла заява, у якій повідомляє, що 24.09.2019р. відповідачем подано засобами поштового зв`язку позивачеві проект мирової угоди про врегулювання спору, проте відповіді від позивача не надійшло. В судовому засіданні 02.10.2019р. представник відповідача дану заяву підтримував та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.10.2019р.

4.2.1. В судовому засіданні 15.10.2019р. представник відповідача жодних документів щодо укладення мирової угоди (у тому числі проекту мирової угоди) суду апеляційної інстанції не надав.

4.2.2. Представник апелянта надала пояснення, відповідно до якого НАК "Нафтогаз України" отримуючи від суб`єктів господарювання проекти мирових угод як у досудовому порядку, так і під час розгляду справ у суді, за усталеною практикою, компанія відмовляє в укладенні таких мирових угод. Припустила, що і у даному випадку відповідачу буде відмовлено в укладенні мирової угоди.

4.2.3. Представником відповідача заявлено повторне усне клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги з метою врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

4.2.4. Представник позивача просить відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, повторно наголосила, що за результатами розгляду проектів мирової угоди НАК "Нафтогаз України" відмовляє у їх укладенні.

4.2.5. Колегія суддів, розглянувши усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги, врахувавши пояснення представників сторін, приходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, оскільки такі процесуальні дії судом апеляційної інстанції уже вчинялися - ухвалою апеляційної інстанції від 02.10.2019р., було відкладено розгляд апеляційної скарги з метою врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди та подання її на затвердження суду.

Очікуваного результату такі процесуальні дії не принесли.

4.2.6. Крім того, згідно приписів статті 273 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції закінчується 15.10.2019р.

4.3. Інших заяв, клопотань до початку розгляду апеляційної скарги від учасників провадження у даній справі не надійшло.

4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про судовий збір".

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи, 27 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (далі - Споживач, відповідач) укладено договір №3841/1617-БО-28 постачання природного газу, за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (далі - Договір; а.с. 22-30).

7.2.1. В подальшому 31.10.2016 року, 22.11.2016 року, 30.12.2016 року, 23.01.2017 року та 31.03.2017 року сторони Договору уклали додаткові угоди №1-5 (а.с. 31-36).

7.2.2. Відповідно до п. 1.2. Договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями).

7.2.3. Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 810,0 тис. куб. метрів (п. 2.1. Договору).

7.2.4. Постачальник передає споживачу з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) газ обсягом до 12,0 тис. куб. метрів (згідно додаткової угоди №5 до Договору).

7.2.5. Пунктом 3.4. Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

7.3. У межах укладеного договору ціна за 1000 куб.м. газу з 01 жовтня 2016 року становить 5916,00 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 1183,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 7099,20 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п.п. 5.2., 5.4. договору).

У подальшому сторони корегували вартість щомісячної поставки природного газу шляхом укладення додаткової угоди до основного договору.

7.3.1. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01 листопада 2016 року становить 6819,00 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 1363,80 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 8182,80 грн. (згідно додаткової угоди №1 до Договору).

7.3.2. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01 грудня 2016 року становить 7148,00 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 1429,60 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 8577,60 грн. (згідно додаткової угоди №2 до Договору).

7.3.3. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 23 грудня 2016 року становить 4942,00 грн., крім того податок на додану вартість (20%). До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 5930,40 грн. (згідно додаткової угоди №3 до Договору).

7.3.4. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01 квітня 2017 року становить 7907,20 грн., крім того податок на додану вартість (20%). До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 9488,64 грн. (згідно додаткової угоди №5 до Договору).

7.4. Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

7.5. Умовами договору (із урахуванням укладених додаткових угод) сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, яка наступає відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору.

7.5.1. Так у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (п. п. 8.1, 8.2. Договору).

7.5.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (згідно додаткової угоди №5 від 31.03.2017 року до Договору).

7.6. На виконання умов Договору Постачальник передав Споживачу у власність природний газ на загальну суму 4887254,10грн., що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі природного газу, зокрема:

актом приймання-передачі від 31.10.2016 року на суму 472423 грн. 37 коп.,

актом приймання-передачі від 30.11.2016 року на суму 1006140 грн. 72 коп.;

актом приймання-передачі від 31.12.2016 року на суму 1059832 грн. 93 коп.;

актом приймання-передачі від 31.01.2017 року на суму 944149 грн. 33 коп.;

актом приймання-передачі від 28.02.2017 року на суму 849565 грн. 38 коп.;

актом приймання-передачі від 31.03.2017 року на суму 538575 грн. 20 коп.;

актом приймання-передачі від 30.04.2017 року на суму 6698 грн. 98 коп.;

актом приймання-передачі від 31.05.2017 року на суму 9868 грн. 19 коп.,

7.6.1. Акти приймання-передачі природного газу оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками Підприємства та Товариства без зауважень та заперечень (а.с. 37-43).

7.6.2. За цих обставин Постачальником договірні зобов`язання виконано в строк та у повному обсязі.

7.7. У свою чергу Споживач допустив порушення договірних зобов`язань (вимог пункту 6.1 Договору) - оплату за отриманий природний газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк.

7.7.1. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за отриманий природний газ склала 1445200,66грн.

7.7.2. Досудові процедури для врегулювання питання щодо сплати боргу за отриманий природний газ, у тому числі і пропозиція щодо погодження Графіка погашення заборгованості за спожитий природний газ (а.с.164-167, т.1) результату не досягли.

7.8. З метою захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу Постачальник природного газу - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради про стягнення 1445200грн.66коп. - суми основного боргу

7.8.1. У зв`язку із порушенням відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за договором поставки природного газу, позивачем, враховуючи часткові оплати заборгованості відповідачем, нараховано та заявлено до стягнення з останнього 1445200,66грн. основного боргу, 195533,34грн. - пені, 93663,47грн. - 3% річних та 338328,62грн. - інфляційних втрат згідно долученого розрахунку (а.с.15-21, т.1).

7.8.2. Після прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (а.с.1, т.1) відповідачем частково сплачено суму основного боргу - 589000,00 грн., про що відповідною заявою було повідомлено суд першої інстанції.

7.8.3. Унаслідок таких дій відповідача позивачем до суду першої інстанції подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.217-219, т.1), згідно якої позивач зменшує суму основного боргу в зв`язку з частковим погашенням та просить стягнути з відповідача 856200,66грн. - основного боргу, пеню залишає у тому ж розмірі, що і була заявлена - 195533,34грн., збільшує позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, а саме 108423,10грн. - 3% річних та 395811,89грн. - інфляційних нарахувань. Всього просить стягнути 1555968,99грн. згідно із доданим уточнюючим розрахунком (а.с. 224-230, т.1).

7.9. За результатами розгляду позовних вимог господарським судом Рівненської області позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради - задоволено частково.

7.9.1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 855200грн.66коп. основного боргу закрито.

7.9.2. Суд першої інстанції, урахувавши клопотання відповідача щодо його складного майнового стану, скориставшись правом, наданим йому законом, зменшив пеню на 50%.

7.9.3. Стягнуто з відповідача на користь позивача 590000грн.00коп. - основного боргу, 97766грн.67коп. - пені, 108423грн.10коп. - 3% річних, 386887грн.22коп. - інфляційних втрат. Також стягнуто із відповідача 19212грн.66коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви..

7.9.4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 97766грн.67коп. та 8924грн.67коп. інфляційних втрат відмовлено.

7.10. Підстави часткового задоволення позовних вимог апеляційним господарським судом наведено у пунктах 2.1.-2.6. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, прийняття (відхилення) доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про її часткове задоволення із скасуванням в частині відмови у задоволенні 8924грн.67коп. - інфляційних втрат оспорюваного рішення у даній справі, виходячи з наступного.

8.2. За змістом ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

8.3. Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

8.4. Договірні умови позивачем були виконані у повному обсязі (пункт 7.6.2. цієї постанови), а відповідачем була допущена затримка у розрахунках, що не може свідчити про належність виконання зобов`язання відповідачем (п.7.5. цієї постанови).

8.5. Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

8.6. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

8.7. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

8.8. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

8.9. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.10. Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

8.11. Як зазначалося у даній постанові вище (пункт 8.4.) позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі.

8.12. Відповідач у свою чергу допустив порушення умов Договору в частині оплати. Не зважаючи на те, що провадження у справі було відкрито із сумою боргу у розмірі 1445200,66грн., до прийняття рішення за результатами розгляду спору по суті відповідачем здійснено часткову оплату (пункт 7.8.2. цієї постанови), що стало підставою для закриття провадження у даному спорі. Ні позивач, ні відповідач не оспорюють такого процесуального рішення суду першої інстанції (в частині закриття провадження у справі).

8.13. Поряд з тим нарахування сум пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено на повну суму боргу, що існувала перед зверненням до суду.

8.14. За результатами розгляду позовних вимог позивача, які остаточно сформульовані ним у заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с.217-219, т.1), окрім суми основного боргу (яка не оспорюється сторонами) позивач просить стягнути нараховану пеню, 3% річних (сторонами теж не оспорюється), інфляційні втрати.

8.15. Щодо нарахованої та стягнутої пені (оспорюється позивачем).

8.15.1. Як зазначалося у пункті 8.10 цієї постанови порушення зобов`язання стороною є підставою для нарахування пені.

8.15.2. У Договорі сторони теж встановили такий вид відповідальності, як нарахування пені за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання (пункти 7.5. -7.5.2. цієї постанови).

8.15.3. Загальний розмір пені, який нарахований позивачем за прострочення оплати суми поставленого природного газу за жовтень-грудень 2016 року та січень-травень 2017 року становить 195533грн.34коп.

8.15.4. Судом апеляційної інстанції перевірено правильність проведених нарахувань пені за допомогою інтегрованого сервісу Калькулятор штрафів у вкладці Довідники та інструменти у системі Ліга:Закон, та встановлено, що вона здійснена арифметично вірно.

8.15.5. У своєму відзиві на позов відповідач клопотав перед судом першої інстанції скористатись правом, наданим йому ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України та зменшити суму пені, яка підлягає стягненню на 99% із врахуванням майнового стану відповідача. Складний майновий стан обґрунтовує тим, що заборгованість за природний газ, отриманий відповідачем від позивача виникла через несплату споживачами заборгованості за використану теплову енергію, різницю в тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з Державного та місцевих бюджетів, і які із Державного бюджету відповідачу не відшкодовані.

8.15.6. Місцевий господарський суд, із посиланням на частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, таке клопотання задовольнив частково - розмір пені, яка підлягає до стягнення зменшив на 50% та стягнув 97766грн.67коп. В іншій частині пені (97766грн.67коп.) відмовив.

8.15.7. Апеляційний господарський суд із таким висновком господарського суду Рівненської області погоджується, оскільки надані обґрунтування відповідачем щодо майнового стану дійсно мають місце (в частині відшкодування різниці у тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з Державного та місцевих бюджетів, і які із Державного бюджету відповідачу не відшкодовані); відповідач є комунальним підприємством, що створено для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушене надавати послуги за вартістю, нижчої від її собівартості; сплата штрафних санкцій в повному обсязі, в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а і інші інтереси щодо можливості забезпечувати централізоване теплопостачання установам бюджетної сфери та послуг з теплопостачання населенню м.Здолбунова Рівненської області.

8.15.8. Поряд з тим апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що зменшення розміру пені до 99% фактично нівелює інститут цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу призводить до безкарності боржника перед кредитором в частині дисципліни розрахунків, може бути розцінене, як порушення балансу сторін та втручанням у договірні правовідносини.

8.15.9. У даному випадку місцевий господарський суд з`ясував, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому було дотримано принцип збалансованості інтересів сторін.

8.15.10. Судом апеляційної інстанції взято до уваги добросовісну поведінку відповідача (кошти відповідачем сплачувались як до порушення провадження у справі, так і після порушення з метою зменшення заборгованості), його фінансовий стан, а також те, що позивачем не надано доказів понесення збитків у зв`язку із таким простроченням. (Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 922/3613/18).

8.15.11. За таких обставин Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що підстави для скасування судового рішення в частині зменшення пені на 97766грн.67коп. відсутні. Рішення господарського суду Рівненської області в цій частині є законним та обґрунтованим.

8.16. Щодо нарахованих інфляційних втрат (оспорюється позивачем).

8.16.1. За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.16.2. Позивачем інфляційні втрати нараховуються за аналогічний період, що і пеня (пункт 8.15.3. цієї постанови).

8.16.3. Загальний розмір нарахованої суми інфляційних втрат (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) позивачем визначений у сумі 395811грн.89коп.

8.16.4. Відмовляючи позивачу у стягненні 8924грн.67коп. інфляційних втрат, суд першої інстанції вважає, що вони нараховані необґрунтовано, оскільки при перерахунку суд отримав суму 386887грн.22коп., тобто меншу, ніж обрахована та заявлена до стягнення позивачем.

8.16.5. Північно-західний апеляційний господарський суд такий висновок вважає помилковим.

8.16.6. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

8.16.7. Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

8.16.8. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

8.16.9. Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

8.16.10. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

8.16.11. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

8.16.12. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

8.16.13. Аналогічна правова позиція щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК України викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі № 916/190/18, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.19р. у справі № 905/600/18.

8.17. Неврахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду, зазначених у пункті 8.16.13 цієї постанови, призвело до неправильного застосування норм матеріального права, та, як наслідок, невідповідності висновку місцевого господарського суду про відмову позивачу у стягненні 8924грн.67коп. інфляційних втрат обставинам справи.

8.18. В частині доводів апеляційної скарги апелянта про оскарження відмови позивачу у стягненні 8924грн.67коп. інфляційних втрат Північно-західний апеляційний господарський суд вважає їх обґрунтованими, підставними та такими що підлягають до задоволення.

8.19. За таких обставин апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" слід задоволити частково, а рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 скасувати в частині відмови у задоволенні 8924 грн.67 коп. - інфляційних втрат. У зв`язку із цим пункт 3 резолютивної частини оспорюваного рішення слід викласти у новій редакції.

8.20. За результатами перегляду оспорюваного рішення підлягає перерозподілу сплачений судовий збір позивачем за подання позовної заяви (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

8.20.1. Із матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за подання позовної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 сплатило платіжним дорученням №7001733 від 21.02.2019р. судовий збір у сумі 31090,90 грн.

8.20.2. У заяві про зменшення позовних вимог (пункт 7.8.3. цієї постанови) позивач також здійснив розрахунок судового збору, пропорційно до зменшеної суми позовних вимог - просить на відповідача покласти 23339грн.54коп., а різницю 7751грн.36коп. - повернути із Державного бюджету.

8.20.3. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судовий збір за подання позовної заяви (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підлягає стягненню із відповідача у сумі 23339грн.54коп.

8.19.4. Питання повернення судового збору у сумі 7751грн.36коп. - компетенція господарського суду Рівненської області - підлягає до розгляду після повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. Відповідно до приписів статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 сплатило платіжним дорученням №7007103 від 31.07.2019р. судовий збір у сумі 2881,50грн. - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Оскільки рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2019р. у справі №918/116/19 скасовано в частині відмови у задоволенні 8924,67 грн., витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам такої скарги у розмірі 243,32 грн.

10.4. Господарському суду Рівненської області слід доручити видати відповідні накази на виконання даної постанови.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 19.07.19р. задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року у справі №918/116/19 скасувати в частині відмови у задоволенні 8924грн.67коп. - інфляційних втрат.

В цій частині позов задоволити. В зв`язку з цим пункт 3 резолютивної частини викласти в новій редакції:

"Стягнути з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (35701, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шкільна, 40 А, код ЄДРПОУ 30032055) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 590000грн.00коп. - основного боргу, 97766грн. 67коп. - пені, 108423грн. 10 коп. - 3% річних, 395811грн.89коп. - інфляційних втрат та 31090грн. 66 коп. - судового збору."

В решті рішення господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (35701, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шкільна, 40 А, код ЄДРПОУ 30032055) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 243,32грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Рівненської області доручити видати відповідні накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/116/19 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "22" жовтня 2019 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.