Рішення

від 22.10.2019 по справі 904/1079/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019м. ДніпроСправа № 904/1079/19

за позовом Приватного підприємства "Хімтекс-Д", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка", с.Майське

про стягнення заборгованості в сумі 43 326,82 грн.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від Позивача: Пархоменко Ю.С., Довіреність №б/н від 04.03.2019р., адвокат

від Відповідача: Сироткин С.С., Довіреність №б/н від 26.01.2018р., адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Хімтекс-Д" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" і просить суд стягнути заборгованість у сумі 43 326,82 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором поставки №1008-1 від 10.08.2015р. в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.04.2019р. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 38 326,82 грн., у зв`язку зі сплатою Відповідачем після відкриття провадження у справі заборгованості в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №222 від 15.04.2019р.

03.05.2019р. Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, крім позовних вимог про стягнення 38 200,00 грн., крім того, Відповідач зазначає, що навіть без врахування оплати Відповідачем 15.04.2019р. 5000,00 грн. за платіжним дорученням №222 згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. за видатковою накладною №2251 від 14.09.2017р., заборгованість Відповідача за цим рахунком та видатковою накладною складала 29 000,00 грн., а не 29 126,82 грн., як помилково зазначено Позивачем.

Відповідач вказує на те, що загальна сума поставки за видатковою накладною № 2251 від 14.09.2017 року - 89 460, 00 грн. мінус оплати: 20 000,00 грн., 10 000,00 грн., 10 000,00 грн., 8 000,00 грн., 7 460,00 грн.,5 000,00 грн., 5 000,00 грн., що складає загальну суму 24 000,00 грн.

Також Відповідач зазначає, що за видатковою накладною № 533 від 20.03.2018року, 14 200,00 грн., за видатковою накладною № 2251 від 14.09.2017року, 24 000,00грн., а не 29 126, 82 грн., як помилково зазначає Позивач в уточненій позовній заяві, всього - 38 200,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2019р. вирішено здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.06.2019р. о 15:00 год.

Представник Позивача в підготовче засідання 27.06.2019р. не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

27.06.2019р. представник Відповідача в підготовче засідання не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника у відпустці за межами України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019р. відкладено підготовче засідання на 23.07.2019 року о 15 год. 00 хв.

Представник Позивача в підготовчому судовому засіданні 23.07.2019р. усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надання часу на мирне врегулювання спору.

Представник Відповідача підтримав усне клопотання представника Позивача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019р. продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.08.2019 року о 12 год. 00 хв.

У зв`язку із перебуванням судді Красота О.І. на лікарняному розгляд справи № 904/1079/19 22.08.2019р. не відбувся, про що учасників судового процесу повідомлено листом господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2019р.

Враховуючи, повернення судді Красота О.І. з лікарняного, справу №904/1079/19 Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019р. призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 05.09.2019р. о 17:00 год.

28.08.2019р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 14 123,94 грн., пеню у розмірі 2 899,13 грн., 883,64 грн. - інфляційних витрат, 476,29грн. - плати за користування чужими грошима та судовий збір.

04.09.2019р. від Позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через те, що адвокат Позивача знаходиться у відпустці.

05.09.2019р. представник Позивача в підготовче засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Відповідача в підготовче судове засідання 05.09.2019р. не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи, не заявляв, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.10.2019 о 12:00 год.

10.09.2019р. Відповідач подав відзив на уточнення позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, крім вимог щодо стягнення 14 000,00 грн.

Відповідач посилається на те, що розмір основної заборгованості з урахуванням часткової оплати становить 14 000,00грн., а не 14 123,94 грн., як стверджує Позивач.

Також Відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій, оскільки Позивач невірно визначив початок прострочення зобов`язання Відповідача та не довів факт направлення та отримання останнім Претензії за вих.№20/02-2 від 20.02.2019р.

Початок розрахунку прострочення зобов`язання 01.03.2019р. є безпідставним та непідтверджений доказами.

21.10.2019р. Позивач подав заяву та просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, у зв`язку зі сплатою суми основного боргу в повному обсязі.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

22.10.2019р. в судовому засіданні Позивач підтримав вимоги викладені в заяві.

22.10.2019р. Відповідач в судовому засіданні надав копію платіжного доручення №2357 від 17.10.2019р. та зазначив, що Відповідачем здійснено повну оплату основного боргу за Договором.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2015р. між Приватним підприємством "Хімтекс-Д" (далі-Позивач, Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" (далі-Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки №1008-1 (далі-Договір).

За умовами даного Договору, Продавець зобов`язується поставити (передати у власність), а Покупець прийняти та оплатити наступний товар - газозварювальне обладнання, резинотехнічне та електроізоляційні вироби, рукава та трубки з пластику згідно накладних та інших супровідних документів по кожному факту поставки.

Згідно п.2.1. Договору, строки поставки до 10 днів з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Строк оплати - повна передоплата (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договору, форма розрахунків - безготівковий розрахунок.

На виконання умов Договору, Позивач поставив на адресу Відповідача продукцію на загальну суму 116 460.00 грн., що підтверджується:

видатковою накладною №2251 від 14.09.2017р. на суму 89460,00 грн. (а.с.24)

видатковою накладною №533 від 20.03.2018р. на суму 27000,00 грн. (а.с.31).

Факт отримання Відповідачем продукції засвідчено підписом повноважного представника Відповідача на видаткових накладних. Повноваження представників підтверджені відповідними довіреностями.

Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар:

- 14.09.2017 року - на сумі 20 000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №6754;

- 19.09.2017 року - на сумі 10 000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №6893;

- 26.09.2017 року - на сумі 10 000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №7213;

- 29.01.2018 року - на сумі 8 000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №580;

- 30.05.2018 року - на сумі 7 460,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №3476;

- 30.05.2018 року - на сумі 11 254,00 грн. згідно рахунку №723 від 19.03.2018р. - платіжне доручення №3477;

- 08.06.2018 року - на сумі 1 546,00 грн. згідно рахунку №723 від 19.03.2018р. - платіжне доручення №3659;

Під час розгляду справи Відповідач здійснював оплату заборгованості:

08.04.2019р. - у сумі 5000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №138;

15.04.2019р. - у сумі 5000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №222;

06.05.2019р. - сумі 5000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №667;

25.06.2019р. - сумі 10000,00 грн. згідно рахунку №2676 від 01.09.2017р. - платіжне доручення №1833;

18.07.2019р. - у сумі 5000,00 грн.

21.08.2019р. - у сумі 4200,00 грн.

Відповідач 17.10.2019р. здійснив оплату залишкової частини основного боргу в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2357 від 17.10.2019р., у зв`язку із чим Позивач подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, з підстав сплати в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як Вказувалось вище, 28.08.2019р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 14 123,94 грн., пеню у розмірі 2 899,13 грн., 883,64 грн. - інфляційних витрат, 476,29грн. - плати за користування чужими грошима та судовий збір.

Надавши вказане уточнення позовних вимог Позивач посилається на оплату Відповідачем сум заборгованості однак по платежам від 18.07.2019р. - у сумі 5000,00 грн. та 21.08.2019р. - у сумі 4200,00 грн. платіжних доручень не надав та встановити по яким рахункам відбувалася оплата встановити відповідно не можливо.

З акту звірки розрахунків наданих Позивачем до клопотання від 28.08.2019 року за період з 01.09.2017 - 14.08.2019 роки також не можливо встановити вказаний вище факт.

Перевіривши повністю розрахунок Позивача з урахуванням сум по видатковим накладним №2251 від 14.09.2017р. (рахунок № 2676 від 01.09.2017р.) та № 533 від 20.03.2018 року (рахунок №723 від 19.03.2018р.) оплат наданих як Позивачем так і Відповідачем суд доходить до висновку, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за основним забов`язанням становила суму у розмірі 14 000 грн.

Яка в подальшому і була погашена Відповідачем.

Таким чином додаткова сума у розмірі 123,94 грн. Позивачем заявлена помилково.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п.3.3. Договору, при несвоєчасній оплаті Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,05% вартості.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 2 899,13 грн. за період з 01.03.2019р. - 22.08.2019р.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, так як останній зроблено з помилкою в сумі основного зобов`язання 123,94 грн. по всьому розрахунку.

З огляду на викладене вказаний розрахунок не може бути прийнятий судом та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано інфляційні витрати у розмірі 883,64 грн. за період березень 2019р. - червень 2019р. а також 3% річних у розмірі 476,29 грн. за період з 01.03.2019р. - 22.08.2019р.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних витрат та 3% річних, суд також зазначає, що вказані розрахунки Позивачем зроблено не вірно, так як останні зроблено з помилкою в сумі основного зобов`язання 123,94 грн. по всім розрахункам.

З огляду на викладене вказані розрахунки також не можуть бути прийнятий судом та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, провадження у справі стосовно суми основної заборгованості в розмірі 14 123,94 грн . - закрити. В решті позовних вимог слід відмовити.

Стосовно вимоги Позивача про стягнення з Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 статті 1 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представником Позивача в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано Договір про надання правової допомоги №20/02/2019/01 від 20.02.2019р., додаткову угоду №1 до Договору від 20.02.2019р., з п.1.2. якої вбачається, що вартість та подання адвокатом до господарського суду даної позовної заяви становить 3 000,00 грн., сплачується Позивачем протягом 3-х робочих днів з дня підписання цієї Додаткової угоди на підставі виставленого адвокатом рахунку.

Вартість участі адвоката в одному судовому засіданні з розгляду даної справи, становить 1000,00 грн. та сплачується клієнтом не пізніше ніж напередодні судового засідання, на підставі виставленого адвокатом рахунку.

Також представником Позивача надано рахунок на оплату за надання правової допомоги за договором №20/02/2019/01 від 20.02.2019р.№7 від 20.02.2019р., №18 від 22.07.2019р. та №24 від 08.10.2019р., платіжне доручення №1314 від 11.03.2019р. про сплату послуг в розмірі 3000,00 грн., платіжне доручення №1450 від 23.07.2019р. в розмірі 1000,00 грн., платіжне доручення №1538 від 09.10.2019р. на суму 1000,00 грн.

Крім того, представником Позивача надано Акт виконаних робіт від 11.10.2019р. згідно Договору про надання правової допомоги №20/02/2019/01 від 20.02.2019р.

Суд не погоджується з доводами Позивача, оскільки в п.16 Акт виконаних робіт від 11.10.2019р. зазначено: участь у судовому засіданні з розгляду даної справи №904/1079/19 в господарському суді Дніпропетровської області 23.09.2019р. Проте, 23.09.2019р. розгляд даної справи не відбувався.

Таким чином, господарський суд вбачає підстави для задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволенних позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.174, 193, 216-218, 230 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 610-612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Провадження у справі стосовно суми основної заборгованості в розмірі 14 123,94 грн . - закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" , (52511, с.Майське, Дніпропетровська область, Синельниківський район, вул.Герцена, б.16-А, ЄДРПОУ 35728656) на користь Приватного підприємства "Хімтекс-Д" , (49033, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, б.118-А, ЄДРПОУ 24436765) судовий збір у сумі 1 462,98 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

23.10.2019р.

Повне рішення складено 23.10.2019