Рішення

від 24.10.2019 по справі 904/3799/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3799/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1+1 ІНТЕРНЕТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОР-ТЕЛЕКОМ", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 107 153,91 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "1+1 Інтернет" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор-Телеком" і просить стягнути суму основного боргу у розмірі 97 200,00 грн, пеню у розмірі 8 419,57 грн, 3% річних у розмірі 724,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 810,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.09.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 05.09.2019 ним було частково оплачено суму основного боргу у розмірі 16 200,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов субліцензійного договору №2017/0039 від 31.12.2016 в частині оплати ліцензійного збору (роялті).

Позивачем нараховано пеню у розмірі 8 419,57 грн, 3% річних у розмірі 724,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 810,00 грн за неналежне виконання відповідачем субліцензійного договору.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 526, 549, 610, 625, 1109 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач зазначає, що 05.09.2019 ним було частково оплачену суму осново боргу у розмірі 16 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1900 від 05.09.2019.

Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, у зв`язку з тим, що ним спрямовані дії на погашення існуючої заборгованості перед позивачем та діями відповідача не було завдано збитків іншим учасникам господарських правовідносин.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

31.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1+1 Інтернет" (далі-субліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автор-Телеком" (далі-провайдер) було укладено субліценійний договір № 2017/0039 (арк.с.35), відповідно до умов якого субліцензіар надає провайдеру невиключне право, а провайдер, зі свого боку, зобов`язується протягом всього періоду з дати відкриття прав і до дати закриття прав здійснювати трансляцію каналу абонентам на території по кожній з ліцензованих технологій розповсюдження, зазначених в додатку В. Строк сплати ліцензійного збору (роялті) - 30 днів з дати виставлення рахунку субліцензіаром.

Сторонами підписані Загальні умови і положення субліценійного договору №2017/0039 (арк.с.37) (далі-Загальні умови)

Відповідно до пункту 4.1 Загальних умов, провайдер виплачує субліцензіару ліцензійний збір (роялті) без ПДВ на підставі рахунку, який виставляється субліцензіаром на щомісячній основі. Ліцензійний збір (роялті) сплачується в гривнях в еквіваленті до долара США за курсом НБУ встановленого на дату складання акту або обумовленим курсом між субліцензіаром та провайдером, що вказаний у спеціальних умовах Додатку А.

На виконання умов субліценійного договору, позивач надав, а відповідач отримав невиключне право на розповсюдження програми Nickelodeon , що підтверджується актами, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств:

- № 00000473 від 31.01.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 00000506 від 28.02.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 00001558 від 31.03.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 00002526 від 30.04.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 00003404 від 31.05.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 00004112 від 30.06.2019 на суму 16 200,00 грн (арк.с.13-18).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 97 200,00 грн:

- № 473 від 31.01.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 504 від 28.02.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 1544 від 31.03.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 2500 від 30.04.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 3369 від 31.05.2019 на суму 16 200,00 грн;

- № 4071 від 30.06.2019 на суму 16 200,00 грн (арк.с.22-27).

Позивач зазначає, що відповідачем станом на час подання позову не було оплачено ліцензійний збір (роялті) за період січень - червень 2019, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 97 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив ліцензійний збір (роялті) у розмірі 16 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1900 від 05.09.2019, в якому у призначенні платежу зазначено: оплата за право ретрансляції відповідно до рахунку № 473 від 31.01.2019.

На час прийняття рішення, доказів оплати ліцензійного збору (роялті) у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 81 000,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з використання об`єкта права інтелектуальної власності.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до умов субліценійного договору, строк оплати ліцензійного збору (роялті) є таким, що настав:

- за актом № 00000473 від 31.01.2019 на суму 16 200,00 грн - 02.03.2019;

- за актом № 00000506 від 28.02.2019 на суму 16 200,00 грн - 31.03.2019;

- за актом № 00001558 від 31.03.2019 на суму 16 200,00 грн - 30.04.2019;

- за актом № 00002526 від 30.04.2019 на суму 16 200,00 грн - 30.05.2019;

- за актом № 00003404 від 31.05.2019 на суму 16 200,00 грн - 30.06.2019;

- за актом № 00004112 від 30.06.2019 на суму 16 200,00 грн - 30.07.2019.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач із цим позовом звернувся до суду 23.08.2019, що підтверджується конвертом (арк.с.84). Відповідач частково оплатив суму основного боргу у розмірі 16 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1900 від 05.09.2019.

Відтак, відповідач частково оплатив суму основного боргу після звернення позивача до суду із цим позовом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у цій справі у частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 16 200,00 грн слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 81 000,00 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 81 000,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 4.4 Загальних умов, у разі якщо провайдер з будь-якої причини не виплачує вчасно суму, що що підлягає сплаті субліцензіару, субліцензіар має право нарахувати, а провайдер зобов`язаний на письмову вимогу сублізенціара оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несвоєчасно сплаченої суми належної субліцензіару за кожен день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати ліцензійного збору (роялті), позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 8 419,57 грн за період з 03.03.2019 по 14.08.2019.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення оплати ліцензійного збору (роялті), суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним.

Щодо зменшення пені

Відповідач обґрунтовує клопотання про зменшення розміру пені тим, що ним спрямовані дії на погашення існуючої заборгованості перед позивачем та діями відповідача не було завдано збитків іншим учасникам господарських правовідносин.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач не є виключними обставинами та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 8 419,57 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 724,34 грн за період з 03.03.2019 по 14.08.2019.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 724,34 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 810,00 грн за період березень-серпень 2019.

У пункті 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 вказано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, встановив, що позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат без врахування положень викладених в пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, оскільки позивачем враховано у період нарахування інфляційних втрат місяць, в якому мав бути здійснений платіж та не враховано місяці, в яких мала місце дефляція.

Відтак, період нарахування інфляційних втрат:

- за актом № 00000473 від 31.01.2019 - квітень - серпень 2019;

- за актом № 00000506 від 28.02.2019 - квітень - серпень 2019;

- за актом № 00001558 від 31.03.2019 - травень - серпень 2019;

- за актом № 00002526 від 30.04.2019 - червень - серпень 2019;

- за актом № 00003404 від 31.05.2019 - липень - серпень 2019;

- за актом № 00004112 від 30.06.2019 - серпень 2019.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою ніж сума, яка заявлена позивачем.

Зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, підлягає задоволенню сума у розмірі 810,00 грн.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: основний борг у розмірі 81 000,00 грн, пеня у розмірі 8 419,57 грн, 3% річних у розмірі 724,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 810,00 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від результатів вирішення спору, витрати зі сплати судового збору в повному обсязі покладаються на відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Оскільки вимога позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 16 200,00 грн була задоволена відповідачем після звернення позивача до суду із цим позовом, судовий збір у відповідній частині позовних вимог слід покласти на відповідача.

Тому, судовий збір позивача у розмірі 1 921,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В частині стягнення 16 200,00 грн провадження у справі закрити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор-Телеком" (51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Перемоги, 16; ідентифікаційний код 33855297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "1+1 Інтернет" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 23; ідентифікаційний код 37726069) основний борг у розмірі 81 000,00 грн, пеню у розмірі 8 419,57 грн, 3% річних у розмірі 724,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 810,00 грн та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 24.10.2019

Суддя Я.С. Золотарьова