Ухвала

від 24.10.2019 по справі 140/3053/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

24 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3053/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгруп" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новгруп" звернулось із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування рішення про включення товариства до переліку ризикових платників податку та зобов`язання виключити його із такого переліку.

Ухвалою від 17 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін (арк. спр. 1).

Позивач 22 жовтня 2019 року звернуся до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом, у частині внесення до журналу ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгруп".

В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову позивач зазначає, що унаслідок оскарженого рішення зупинена реєстрація податкових накладних позивача, що у свою чергу призводить до негативних наслідків для товариства, а саме до погіршення ділової репутації, а також до можливих прямих і непрямих збитків, шляхом виставлення штрафних санкцій контрагентам позивача та розірвання ділових відносин. У результаті протиправних дій відповідача зупинена реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних: ПН № 8 від 23 вересня 2019 року, ПН № 10 від 30 вересня 2019, ПН № 1 від 01 жовтня 2019 року, ПН № 2 від 01 жовтня 2019 року, ПН № 3 від 01 жовтня 2019 року, ПН № 6 від 03 жовтня 2019 року, ПН № 7 від 03 жовтня 2019 року, ПН № 8 від 07 жовтня 2019 року, ПН № 9 від 09 жовтня 2019 року, ПН № 10 від 11 жовтня 2019 року. Позивач зазначає, що він як позивач не відповідає жодній із вимог підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, тому його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, існують беззаперечні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного акту. Крім того, забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право щодо реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв`язку із відсутністю необхідності заслуховування пояснень заявника або отримання від нього додаткових доказів на підтвердження необхідності забезпечення позову, із урахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.

Клопотання про забезпечення позову підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено частиною першою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

За приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06 березня 2008 року № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд при розгляді заяви також враховує, що нормами статті 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.

При вирішенні клопотання про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117), у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Тобто, включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх податкових накладних/розрахунків коригувань. Крім того, включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання додаткових пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня. Додатково суд зазначає, що негативні наслідки виникають і для контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.

Судом установлено, що 23 серпня 2019 року комісія Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгруп» до переліку ризикових платників податків відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, оформлене протоколом № 95 від 23 серпня 2019 року (арк. спр. 44).

Суд вважає, що вищевказане рішення, призводить до реальних негативних наслідків для позивача у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригувань. В матеріалах справи відсутні докази, які ставили під сумнів здійснення позивачем реальної господарської діяльності та сплату ним податкових зобов`язань.

На думку суду невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, крім того зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для підприємства, зокрема, до погіршення ділової репутації, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право щодо реєстрації податкових накладних. Крім того, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення у даному випадку не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгруп» до вирішення справи по суті позовних вимог.

Суд звертає увагу на положення статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 150-151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгруп" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгруп" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, оформлене протоколом № 95 від 23 серпня 2019 року, у частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгруп" (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, проспект Перемоги, 16-А/14, ідентифікаційний код юридичної особи 42312988) до переліку ризикових платників податків.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Смокович