Рішення

від 10.10.2019 по справі 280/3109/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2019 року (09 год. 58 хв.)Справа № 280/3109/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача-Голікова Г.В.,

відповідача - Дяченко Ю.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІСНЕЗ-ПРОМ-КОМ (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.153, кв.41, код ЄДРПОУ 38967749)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю БІСНЕЗ-ПРОМ-КОМ (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.03.2019: №0004361407 з податку на додану вартість;№000437140 від`ємне значення Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.08.2019.

Ухвалою суду від 01.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження строком на 30 днів, підготовче засідання призначено на 23.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 23.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.10.2019.

У судовому засіданні 02.10.2019оголошено перерву до 10.10.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає висновки зроблені в акті перевірки безпідставними, оскільки позивачем під час проведення перевірки надано копії всіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами. Позов просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з додержанням вимог діючого законодавства. В задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю БІСНЕЗ-ПРОМ-КОМ , зареєстроване 06.11.2013 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, запис №1 103 102 0000 035106, за юридичною адресою: 69035. м. Запоріжжя, пр. Соборний. 6.153, кв.41.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області в період з 19.02.2019 по 25.02.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками TOB ТРІЛАНА (стара назва ТОВ ЛОРІОН (код ЄДРПОУ 40999743) за квітень 2018 року, травень 2018 року, ТОВ ВВП ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41339841) за травень 2018 року (віднесено до складу податкового кредит) за травень 2018 року, червень 2018 року), липень 2018 року (віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2018 року), TOB САФІНА ЛТД (код ЄДРПОУ 41521508) за травень 2018 року, червень 2018 року, TOB ПРОВНЕЛ (код ЄДРПОУ 41956454) за червень 2018 року, липень 2018 року (віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2018 року), TOB ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334) за липень 2018 року (віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2018 року).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.36. пп.14.1.181. пп.14.1.231 и. 14.1 ст.14, п.44.1 ст.44. п.198.1. п. 198.2. п.198.3. п. 198.6 ст. 198. и. 201.1. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету на загальну суму 639 624 грн., в т.ч.: за квітень 2018 року - 143 980 грн.; за травень 2018 року - 174 009 грн.; за червень 2018 року - 209 860 грн.; за серпень 2018 року - 111 775 грн. та завищено від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 10 143 грн., в т.ч.: за квітень 2018 року на суму 10 143 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 04.03.2019 №119/08-01-14-07/38967749.

На підставі Акту перевірки від 04.03.2019 №119/08-01-14-07/38967749 відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення від 29.03.2019:

№0004361407 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов`язання - 639 624,00 грн та штрафні санкції - 319 812,00 грн.;

№0004371407 яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість усього - 10 143,00 грн.

Позивачем податкові повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДФС України, за результатом розгляду якої рішенням ДФС України про результат розгляду скарги від 07.06.2019 податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Судом встановлено, що позивач за перевіряємий період мав фінансово - господарські операції з TOB ТРІЛАНА (стара назва ТОВ ЛОРІОН (код ЄДРПОУ 40999743), ТОВ ВВП ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41339841), TOB САФІНА ЛТД (код ЄДРПОУ 41521508), TOB ПРОВНЕЛ (код ЄДРПОУ 41956454), TOB ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334).

Щодо взаємовідносин позивача з TOB ТРІЛАНА (стара назва ТОВ ЛОРІОН (код ЄДРПОУ 40999743), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ТОВ ЛОРІОН (Постачальник) укладений договір постачання від 29.03.2018 №ПО3183, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити корундо-кремнієвий матеріал, іменовані вподальшому товар.

Згідно п.2.1 договору зазначеного договору товар постачається на умовах EXW в редакции ИНКОТЕРМС 2010 року (франко-завод). Пункт 9.1. ІНКОТЕРМС передбачає, що "Е"- термін покладає на продавця мінімальні зобов`язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. Якщо покупець бажає покласти на продавця ці додаткові обов`язки, це має бути обумовлено в договорі купівлі- продажу. Крім того, EXW передбачає додатковий обов`язок продавця завантажити товар на транспортний засіб покупця.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводилися у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень: №291 від 05.06.2018 на суму 300000 грн.; №317 від 11.07.2018 на суму 155200 грн.

Крім того, позивачем до суду надано договори про відступлення права вимоги, згідно яких:

від 25.04.2018 №ВПВ04181 TOB ЛОРІОН (Первісний кредитор) в особі директора Красильнікова В.В. та TOB ТОЙОРА (Новий кредитор) в особі директора Пилипенко O . A. уклали договір про відступлення права вимоги про наступне: Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору у відповідності із Договором поставки № ПОЗ 183 від 29.03.2018, укладеного між Первісним кредитором та TOB БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ (далі-Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 47 770 грн.

02.05.2018 №ВПВ05181 TOB ЛОРІОН (Первісний кредитор) в особі директора Красильнікова В.В. та TOB БРЕНДСТАФ (Новий кредитор) в особі директора Осипова О.В . уклали договір про відступлення права вимоги про наступне: первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності із Договором поставки № ПОЗ 183 від 29.03.2018, укладеного між первісним кредитором та TOB БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ (далі-Боржник) За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 260 930,80 грн.

17.05.2018 №ВПВ08181 TOB ЛОРІОН (Первісний кредитор) в особі директора Красильнікова В.В. та TOB КОНСТРУКТСЕРВІС (Новий кредитор) в особі директора Федорова Р.Ю . уклали договір про відступлення права вимоги про наступне: первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності із Договором поставки № ПОЗ 183 від 29.03.2018, укладеного між первісним кредитором та TOB БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ (далі-Боржник) За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 537 000 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: договором постачання від 29.03.2018 №ПО3183, видатковими накладними, податковими накладними, актами надання послуг, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи та які були досліджені під час перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ВВП ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 41339841), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ ВВП ХОЛДИНГ (Постачальник) та Позивачем (Покупець) укладено договір постачання №ПО5181 від 04.05.2018, відповідно до якого в порядку та на умовах визначених у цьому договорі Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити корундо-кремнієві матеріали, іменовані в подальшому товар.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводилися у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень: №286 від 25.05.2018 на суму 68875 грн.; №289 під 05.06.2018 на суму 460954,88 грн.; №328 від 25.07.2018.

В бухгалтерському обліку Позивача господарські операції відображено кореспонденцією рахунків: Дт631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт311 Поточні рахунки в національній валюті - сума 724 575,48 грн.; Дт201 Сировина й матеріали - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - сума 603 812,90 грн.; Дт6415 ПДВ - Кт631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - сума 120 762,58 грн.

Відповідно даних бухгалтерського обліку кредиторська (дебіторська) заборгованість відсутня.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: договором постачання №ПО5181 від 04.05.2018, видатковими накладними, податковими накладними, актами надання послуг, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи та які були досліджені під час перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB САФІНА ЛТД (код ЄДРПОУ 41521508), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між TOB САФІНА ЛТД (Постачальник) та Позивачем (Покупець) укладено договір постачання №ПО5182 від 21.05.2018, відповідно до якого в порядку та на умовах визначених у цьому договорі Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити корундо-кремнієві матеріали, іменовані в подальшому товар.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними Позивача включено до податкового кредиту травня 2018 року у сумі 55 709,99 грн. та червня 2018 року - 120 823,60 грн., які відповідають даним податкової декларації з ПДВ та даним Єдиного реєстру податкових накладних, про що зазначено в Акті перевірки.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводилися у безготівковій формі згідно платіжних доручень: №295 від 07.06.2018 на суму 25506 грн.; №297 від 13.06.2018 на суму 17945,00 грн.; №298 віл 14.06.2018 на суму 290808,94 грн.; №300 від 18.06.2018 на суму 68925, 00 грн.; №310 від 05.07.2018 на суму 600000,00 грн.; №316 від 11.07.2018 на суму 56016,36 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: договором постачання №ПО5182 від 21.05.2018, видатковими накладними, податковими накладними, актами надання послуг, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи та які були досліджені під час перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB ПРОВНЕЛ (код ЄДРПОУ 41956454), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між TOB ПРОВНЕЛ (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір постачання №ПО6181 від 08.06.2018, відповідно до якого в порядку та на умовах визначених у цьому договорі Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити корундо-кремнієві матеріали, іменовані в подальшому товар.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними Позивачем включено до податкового кредиту червня 2018 року у сумі 56 336,18 грн. та серпня 2018 року у сумі 56 099,34 грн., які відповідають даним податкової декларації з ПДВ та даним Єдиного реєстру податкових накладних, про що зазначено в Акті перевірки.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводилися у безготівковій формі згідно наступних платіжних доручень: №305 від 26.06.2018 на суму 43940 грн.; №326 від 23.07.2018 на суму 336596,04 грн.; №329 від 30.07.2018 на суму 77000,00 грн.

В бухгалтерському обліку Позивача господарські операції відображено кореспонденцією рахунків: Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт 311 Поточні рахунки в національній валюті - сума 457 536,04 грн.; Дт 201 Сировина й матеріали - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - сума 562 177,58 грн.; Дт 6415 Розрахунки за податками й платежами - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - сума 112 435,52 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: договором постачання №ПО6181 від 08.06.2018, видатковими накладними, податковими накладними, актами надання послуг з транспортування вантажу, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи та які були досліджені під час перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що між TOB ТАІСТАС (Постачальник) та Позивачем (Покупець) укладено договір постачання №ПО7181 від 10.07.2018, відповідно до якого в порядку та на умовах визначених у цьому договорі Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити корундо-кремнієві матеріали, іменовані в подальшому товар.

Суми податку на додану вартість за податковою накладною від 23.07.2018 №188 Позивачем включено до податкового кредиту серпня 2018 року в сумі 23 218,24 грн., які відповідають даним податкової декларації з ПДВ та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводилися у безготівковій формі згідно наступних банківських виписок: №88 від 03.08.2018 на суму 115000 грн.; №94 від 14.08.2018 на суму 53128,94 грн.; №105 від 05.09.2018 на суму 530080,92 грн.

В бухгалтерському обліку Позивачем господарські операції відображено кореспонденцією рахунків: Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт 311 Поточні рахунки в національній валюті - сума 698 209,86 грн.; Дт201 Сировина й матеріали - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - сума 397 464,25 грн.; Дт 6415 Розрахунки за податками й платежами - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - сума 79 492,85 грн.

Відповідно даних бухгалтерського обліку станом на 30.09.2018 наявна дебіторська заборгованість в сумі 221 252,76 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: договором постачання №ПО7181 від 10.07.2018, видатковими накладними, податковими накладними, актами надання послуг з транспортування вантажу, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи та які були досліджені під час перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Суд зазначає, зауважень до податкових накладних, як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинам із вищенаведеними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності та настання змін в майновому стані платника податків.

Наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, що зрештою сформувало від`ємне значення, є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Щодо зазначення представником Відповідача, що Позивачем до перевірки не надано договори на транспортні послуги (транспортування товару), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умовами усіх договорів поставки з контрагентами позивача, а саме: ТОВ ЛОРІОН , ТОВ ВВП ХОЛДИНГ , TOB САФІНА ЛТД , TOB ПРОВНЕЛ , TOB ТАІСТАС передбачено, що товар постачається па умовах EXW за офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати - Інкотермс в редакції 2010 року.

Відповідно до п.9.1 и.9 Інкотермс "Е"-термін покладає на продавця мінімальні зобов`язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. З іншого боку, як часто відбувається на практиці, продавець може допомагати покупцю завантажити товар на транспортний засіб, наданий останнім.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ст.205 Цивільного кодексу України, визначено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Таким чином відсутність договору з автомобільними перевізниками ТОВ ЛОРІОН , ТОВ ВВП ХОЛДИНГ , TOB САФІНА ЛТД , TOB ПРОВНЕЛ , TOB ТАІСТАС не може свідчити про відсутність реальності перевезення товарів згідно з наданими актами наданих послуг та товарно-транспортними накладними.

Крім того, Відповідач зазначає, про наявність/відсутність та/або не до оформлення документів на перевезення товару та робить висновок, що товарно-транспортна накладна складена із недоліками не є документами на перевезення товарів та доказом транспортування вантажу.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки разом із вказаними недоліками, у наданих ТТН є усі дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, містять відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, перевізника, транспортний засіб, водія, пункти навантаження та розвантаження, дату складання документу, підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж (найменування, одиниця виміру, маса нетто, тари, брутто), відмітки про отримання вантажу.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , неістотні недоліки у документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки, не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Крім того, слід зазначити, що податковим законодавством не визначено товарно-транспортну накладну, як обов`язковий безумовний доказ реальності здійснення господарської операції чи документу, що дає чи позбавляє права платника податку на податковий кредит.

В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені власне результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.

Щодо зазначення відповідачем про те, що згідно комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем: ІС Податковий блок , Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних, Веб-сайту та інших баз даних Державної фіскальної служби встановлено, що контрагенти постачальниками позивачу було реалізовано товар, який має джерело невідомого походження так як відсутнє його придбання в ланцюгах постачання або виробництва, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Використанні відповідачем інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Тому вони не можуть розглядатись, як належні докази у справі, крім того чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Дана правова позиція підтверджена судовою практикою, зокрема Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 № К9991/574/12; № К 9991/5991/11 та № 9991/24891/11). Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Щодо інформації з системи Відеоконтроль-Рубеж , яка не зафіксувала переміщення атомобілів, суд не вважає належним доказом з огляду на те, що дана система направлена на автоматичне відстеження порушень правил дорожнього руху, виявляти транспортні засоби, що перебували у розшуку, власників яких було позбавлено права керування, допомогає в розшуку майна боржників. Тобто у разі відсутності будь-якого із порушень, в зазначеній системі інформація буде відсутня. Зокрема слід зазначити, що відеофіексація автомобіля не може свідчити про те, який саме товар перевозився, чи перевозився він взагалі. Тому суд не приймає даний доказ відповідача.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на кримінальні провадження не можливо визнати обґрунтованим, адже в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З огляду на викладене, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України.

Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих тощо не віднесені до такого переліку.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БІСНЕЗ-ПРОМ-КОМ (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.153, кв.41, код ЄДРПОУ 38967749) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.03.2019 №0004361407 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов`язання - 639 624,00 грн. та штрафні санкції - 319 812,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.03.2019 №0004371407 яким зменшено розмір від`ємною значення суми податку на додану вартість усього - 10 143,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІСНЕЗ-ПРОМ-КОМ (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б.153, кв.41, код ЄДРПОУ 38967749) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 14543,69 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок три гривні 69 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 21.10.2019.

Суддя О.В. Конишева