Рішення

від 24.10.2019 по справі 360/3914/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3914/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 05 вересня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якому позивач просить суд:

1) визнати неправомірними дії відповідача щодо незарахування до страхового та спеціального стажу позивача періоду роботи з 20.04.1987 по 31.08.1999;

2) визнати неправомірними дії відповідача щодо незарахування до спеціального стажу позивача періоди роботи: з 20.04.1987 по 31.08.1999; з 11.08.1983 по 16.04.1987; з 20.04.1987 по 11.06.1987; з 02.09.1987 по 31.08.1999; з 01.09.1999 по 31.10.2014;

3) визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 06.03.2019 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком згідно пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу;

4) зобов`язати відповідача зарахувати до страхового та спеціального стажу позивача період роботи: з 20.04.1987 по 31.08.1999 в Єнакієвському гірничому технікумі, перейменованому, код 00173433, в Єнакієвський політехнічний технікум;

зарахувати до спеціального стажу періоди роботи з 11.08.1983 по 16.04.1987 в середньому міському професійно-технічному училищі № 112 м. Єнакієво;

зарахувати до спеціального стажу періоди роботи з 20.04.1987 по 11.06.1987 та з 02.09.1987 по 31.08.1999 в Єнакієвському гірничому технікумі;

зарахувати до спеціального стажу періоди роботи з 01.09.1999 по 31.10.2014 в Єнакієвському промислово-економічному інституті, перейменованому, код 02070708, в Донбаський державний технічний університет;

призначити позивачу пенсію за віком згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення з дати звернення, тобто з 25.02.2019.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач 25.02.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 06.03.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

З таким рішенням позивач не згоден, оскільки вважає, що у його трудовій книжці є усі необхідні записи для зарахування до загального та спеціального стажу періодів роботи позивача. За підрахунками позивача загальний та спеціальний стаж складає 31 рік 11 місяців 24 дні, чого, на думку позивача, достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Ухвалою суду від 06 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 30-31).

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 24 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи (арк. спр. 1-2).

Від представника УПФУ в Попаснянському районі Луганської області 15 жовтня 2019 року за вх. № 51887/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 42-44).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.02.2019 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , якою визначено, що право на пенсію за вислугою років мають, зокрема, працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років спеціального стажу .

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (зі змінами), дає право на пенсію не залежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

За розрахунком Управління на час звернення з заявою про призначення пенсії позивач має страховий стаж роботи - 23 роки 08 місяців 26 днів, спеціальний стаж за вислугою років - 11 років 10 місяців.

ОСОБА_2 не надав до Управління довідки про відсутність відпусток без збереження заробітної плати за періоди роботи з 11.08.1983 по 16.04.1987, з 20.04.1987 по 31.08.1999 та з 01.09.1999 по 28.11.2014, тому відповідач не має можливості обчислити спеціальний стаж для призначення пенсій за вислугу років.

Також до страхового та спеціального стажу позивача не зараховано період роботи з 20.04.1987 по 31.08.1999 у Єнакіївському гірничому технікумі у зв`язку тим, що в трудовій книжці запис про звільнення з роботи не завірений підписом відповідальної особи, що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 17.08.1993 за №110.

Враховуючи все вищеозначене, 06.03.2019 УПФУ в Попаснянському районі Луганської області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 через відсутність необхідного спеціального стажу роботи, передбаченого законодавством, а саме 25 років станом на 01.04.2015.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій паспорту громадянина України (арк. спр. 26), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 25), встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивачем 25 лютого 2019 року подано до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області заяву про призначення/перерахунок пенсії (арк. спр. 48), до якої, серед іншого, додано такі документи: трудову книжку серії НОМЕР_2 , диплом про навчання серії НОМЕР_4 (арк. спр. 12-18, 24, 50-51, 52).

За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення від 06 березня 2019 року Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 (арк. спр. 23, 46).

Дослідженням змісту рішення встановлено, що до страхового стажу позивача за розрахунком Управління зараховані періоди: з 01.09.1978 по 20.06.1983 - навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті, з 11.08.1983 по 16.04.1987 - робота в Середньому міському професійно-технічному училищі № 112 м. Єнакієво, з 01.09.1999 по 28.11.2014 - викладач, декан, директор в Донбаському гірничо-металургійному інституті та в Єнакіївському промислово-економічному інституті.

Не зараховано до страхового та спеціального стажу період роботи з 20.04.1987 по 31.08.1999 у Єнакіївському гірничому технікумі у зв`язку з тим, що в трудовій книжці позивача запис про звільнення з роботи не завірений підписом відповідальної особи, що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.

Період роботи з 01.01.2003 по 31.10.2014 в Донбаському гірничо-металургійному інституті зараховано до спеціального стажу роботи, згідно з даними трудової книжки та даних по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5).

Згідно з записами трудової книжки від 25.02.1983 НОМЕР_2 ОСОБА_2 працював з 11.08.1983 по 16.04.1987 у середньому МПТУ № 112 м. Єнакієво викладачем спецдисциплін, з 20.04.1987 по 31.08.1999 в Єнакіївському гірничому технікумі викладачем, в.о. заступника директора по навчально-виробничій роботі, заступником директора УВР, з 01.09.1999 по 28.11.2014 в Донбаському гірничо-металургічному інституті старшим викладачем.

Для визначення наявності відпусток без збереження заробітної плати та періоду перебування у таких відпустках приймаються довідки підприємств і установ із зазначенням цієї інформації.

Заявником не надано довідок про відсутність відпусток без збереження заробітної плати за періоди роботи з 11.08.1983 по 16.04.1987, з 20.04.1987 по 31.08.1999, з 01.09.1999 по 28.11.2014.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пунктом 2-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення .

Згідно з пунктом е статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ) (положення цієї статті наведені в редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015, які згідно з рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 у справі № 1-13/2018 (1844/16, 3011/16) визнано неконституційними) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема у вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Пунктом 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), визначено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.[…].

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція), визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Так, у рішенні УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 06.03.2019 вказано, що до страхового та спеціального стажу ОСОБА_2 не зарахований період роботи з 20.04.1987 по 31.08.1999 в Єнакіївському гірничому технікумі у зв`язку з тим, що в трудовій книжці позивача запис про звільнення з роботи не завірений підписом відповідальної особи, що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110.

Дослідженням трудової книжки ОСОБА_2 від 25.02.1983 НОМЕР_2 встановлено, що за спірний період у ній наявні такі записи:

20.04.1987 прийнятий викладачем спецдисциплін за переведенням з СПТУ № 112 м. Єнакієво за погодженням між керівниками, наказ від 20.04.1987 № 27;

11.06.1987 переведений завідувачем гірським полігоном, наказ від 11.06.1987 № 48;

02.09.1987 переведений викладачем спецдисциплін, наказ від 02.09.1987 № 73;

01.04.1991 присвоєна ІІ кваліфікаційна категорія викладача, наказ від 16.05.1991 № 46;

01.04.1994 призначений в.о. заступника директора по учбово-виробничій роботі, наказ від 29.03.1994 № 27;

25.01.1995 призначений заступником директора по УВР, наказ від 25.01.1995 № 8;

01.05.1995 присвоєна І категорія викладача, наказ від 03.05.1995 № 42;

31.08.1999 звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України (за переведенням до Донбаського гірничо-металургійного інституту), наказ від 13.07.199 № 32-к.

Судом встановлено, що у трудовій книжці дійсно відсутні відомості про уповноважену особу Єнакіївського гірничого технікуму, що вносила записи до трудової книжки за час роботи позивача в цій установі, її підпис, печатка установи.

Тобто, достовірність записів у трудовій книжці про роботу позивача в Єнакіївському гірничому технікумі не підтверджена.

Позивач відповідно до положень пунктів 2.6-2.9 Інструкції не позбавлений можливості звернутися до установи, яка внесла неправильний (неточний) запис, за усуненням недоліків запису у трудовій книжці або відповідно до положень Порядку № 637 на підтвердження записів у трудовій книжці за цей період роботи подати до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області уточнюючу довідку з цієї установи, виписки з відповідних наказів тощо, чого ним зроблено не було.

Проте, дослідженням розписки-повідомлення від 25.02.2019 встановлено, що відповідач всупереч пунктів 1.7 та 4.1 Порядку № 22-1 письмово не повідомив позивача про необхідність дооформлення записів у трудовій книжці або додаткового подання документів протягом трьох місяців із дня такого повідомлення.

Також, відповідачем всупереч положень пункту 20 Порядку № 637 не враховані дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У свою чергу, дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5) встановлено, що в Реєстрі наявні відомості про застраховану особу, починаючи з 1998, зокрема, що протягом 1998 року та 8 місяців 1999 року таким страхувальником позивача як Єнакіївський політехнічний технікум, код 00173433, подавалися відомості про суму заробітку позивача в цій установі для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин, про сплату страхових внесків, а також відомості по спеціальному стажу (арк. спр. 53-55).

Також, судом встановлено, що записи у трудовій книжці позивача про його роботу протягом 1998 року та 8 місяців 1999 року в Єнакіївському гірничому технікумі повністю підтверджуються та узгоджуються з інформацією з Реєстру застрахованих осіб.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що період роботи позивача в Єнакіївському гірничому технікумі з 01.01.1998 по 31.08.1999 мав зараховуватися відповідачем як до страхового стажу позивача, так і до спеціального стажу, оскільки у такому періоді позивач працював за професіями, включеними до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Що стосується періоду роботи з 20.04.1987 по 31.12.1997 в Єнакіївському гірничому технікумі, то в цій частині суд погоджується з твердженнями відповідача щодо необхідності підтвердження позивачем такого періоду роботи уточнюючими довідками (виписками з наказів тощо) установи із зазначенням відомостей, визначених Порядком № 637.

При цьому твердження позивача, що такі довідки будуть відхилені (не враховані) УПФУ в Попаснянському районі Луганської області, як такі, що видані установою, розташованою на території тимчасово непідконтрольній українській владі, судом відхиляються, оскільки є припущеннями позивача на майбутнє та які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Що стосується незарахування УПФУ в Попаснянському районі Луганської області до спеціального стажу періоду роботи з 11.08.1983 по 16.04.1987, з 01.09.1999 по 31.10.2014, суд зазначає таке.

Як вже вище вказано, у рішенні УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 06.03.2019 зазначено, що згідно з записами у трудовій книжці від 25.02.1983 НОМЕР_2 ОСОБА_2 працював з 11.08.1983 по 16.04.1987 у середньому МПТУ № 112 м. Єнакієво викладачем спецдисциплін, з 20.04.1987 по 31.08.1999 в Єнакіївському гірничому технікумі викладачем, в.о. заступника директора по навчально-виробничій роботі, заступником директора УВР, з 01.09.1999 по 28.11.2014 в Донбаському гірничо-металургічному інституті старшим викладачем. При обчисленні спеціального стажу для призначення пенсій за вислугу років враховується не більше 1 місяця в рік тривалості відпустки без збереження заробітної плати. Заявником не надано довідок про відсутність відпусток без збереження заробітної плати за періоди роботи з 11.08.1983 по 16.04.1987, з 20.04.1987 по 31.08.1999, з 01.09.1999 по 28.11.2014.

Проте, суд вважає таку вимогу безпідставною, оскільки відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV основними доказами, що підтверджують стаж роботи позивача, та за якими органи Пенсійного фонду України обчислюють страховий (спеціальний) стаж є: дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку (форма ОК-5), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - трудова книжка.

Дослідженням записів у трудовій книжці позивача від 25.02.1983 НОМЕР_2 встановлено, що за спірний період у ній наявні такі записи:

11.08.1983 Середнє МПТУ № 112 м. Єнакієво, прийнятий викладачем спецдисциплін, наказ від 11.08.2019 № 75-к;

01.10.1984 у зв`язку з перейменуванням СМПТУ № 112 у СПТУ № 112 залишений на посаді викладача спецдисциплін, наказ від 01.10.1984 № 95-к;

16.04.1987 звільнений із займаної посади за переведенням до Єнакіївського гірничого технікуму, наказ від 16.04.1987 № 19-к;

01.09.1999 Донбаський гірничо-металургійний інститут, прийнятий на посаду старшого викладача та призначений деканом Єнакіївського інженерного факультету за переводом з Єнакіївського політехнічного технікуму, наказ від 01.01.1999 № 107к;

01.11.2004 у зв`язку з утворенням Донбаського державного технічного університету на базі Донбаського гірничо-металургійного інституту переведений на посаду старшого викладача Єнакіївського промислово-економічного інституту та призначений виконуючим обов`язки директора Єнакіївського промислово-економічного інституту, наказ від 01.11.2004 № 14-к;

01.09.2006 Єнакіївський промислово-економічний інститут перейменовано в Єнакіївську філію Донецького ДТУ Єнакіївський інженерний факультет , наказ від 01.09.2006 № 7;

28.11.2014 звільнений за власним бажанням, наказ від 01.09.2014 № 192-к.

Також дослідженням Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) судом встановлено, що у Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про роботу позивача у період з вересня 1999 по жовтень 2014 року (арк. спр. 53-55).

Цими доказами у повній мірі підтверджено, що позивач у період з 11.08.1983 по 16.04.1987 та з 01.09.1999 по 31.10.2014 працював за професіями, включеними до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Відповідно, цей період роботи має зараховуватися відповідачем до спеціального стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за пунктом е статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

Посилання відповідача на лист Міністерства права та соціальної політики від 19.07.2004 № 02-939сд-61, яким визначено, що для визначення наявності відпусток без збереження заробітної плати та періоду перебування у таких відпустках приймаються довідки підприємств і установ із зазначенням цієї інформації, суд не враховує, оскільки цей лист суперечить положенням Закону № 1058-IV та Закону № 1788-ХІІ щодо документів, за якими обчислюється страховий та відповідно й спеціальний стаж.

У свою чергу, дослідженням протоколу призначення пенсії встановлено, що період роботи позивача з 01.01.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 31.10.2014 вже врахований відповідачем як спеціальний стаж роботи позивача (арк. спр. 47).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем безпідставно до спеціального стажу позивача не врахований період з 11.08.1983 по 16.04.1987, а також з 01.09.1999 по 01.01.2004.

Все вищевикладене свідчить про недотримання відповідачем вимог Закону № 1058-IV, Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 22-1 щодо прийняття рішення органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відповідно, й про невідповідність рішення відповідача принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для скасування такого рішення.

Відповідно, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.03.2019 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про визнання дій відповідача протиправними, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям УПФУ в Попаснянському районі Луганської області рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, а не з діями (бездіяльністю), вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.03.2019.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача зарахувати періоди роботи позивача до страхового та спеціального стажу, а також призначення позивачу пенсію, суд зазначає таке.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із застосуванням положень КАС України щодо виходу за межі позовних вимог та обранням іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією про сплату від 05.09.2019 (арк. спр. 3).

Разом з тим, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, які є пов`язаними між собою.

Відповідно, задоволення хоча б однієї вимоги немайнового характеру має наслідком стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місцезнаходження: 93300, Луганська область, місто Попасна, вулиця Шкільна, будинок 2, код за ЄДРПОУ 21792608) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 06 березня 2019 року Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 25 лютого 2019 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимог про визнання дій протиправними, зобов`язанні зарахувати стаж роботи та призначити пенсію відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова