Рішення

від 24.10.2019 по справі 420/4586/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4586/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Совіло» (Код ЄДРПОУ 41736586, адреса: 65003, вул. Чорноморського козацтва 72, м. Одеса) до Головного управління ДФС в Одеській області (Код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, вул. Семінарська 5, м. Одеса) про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Совіло» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Совіло (код ЄДРПОУ 41736586) внесено до переліку ризикових платників податків відповідно до п.п.7 п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковосгі платника податків за критерієм: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . На запит товариства надано витяг з Протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників від 29.01.2019 року №43 відповідно до якого ТОВ Совіло віднесено до ризикових платників відповідно до п.п.7 п.1.6. Критеріїв за поданням начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області Перекопського Т.З. (доповідна записка від 29.01.2019 року №35/73/11/15-32-07-03-13). Представник позивача зазначає, що податковим органом не відображено чітке формулювання податкового порушення або суті здійснення ризикових операцій, позбавивши платника податків здійснювати свою господарську діяльність та захищати свої права здійснити певні дії згідно діючого законодавства щодо виведення підприємства із переліку ризикових суб`єктів господарювання.

05.08.2019 р. ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

09.08.2019 р. позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

22.08.2019 року за вх. №ЕП/3616/19 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача з позовними вимогами та обґрунтуванням позову не згоден, вказує на те, що відповідно до листа ДФС від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Згідно Розділу 2 наказу ДФС України від 28.07.2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» регламентується порядок Організація комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість.

18.09.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування відповідачем доводів позивача викладених у позові.

18.08.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 09.10.2019 року, від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява за вх. № 36979/19 від 09.10.2019 року про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неявку в судове засідання сторін, та з врахування клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Беручи до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 16.07.2019 року ТОВ Совіло подано до Головного управління ДФС в Одеській області запит про надання публічної інформації з вимогами: надати інформацію стосовно прийняття комісією ГУ ДФС в Одеській області рішення про внесення платника податку на додану вартість ТОВ Совіло до переліку ризикових платників податків, а також стосовно знаходження ТОВ Совіло у такому переліку станом на день надання відповіді на даний запит; надати завірену копію рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області про внесення платника ПДВ ТОВ Совіло до переліку ризикових платників податків, завірені копії усіх документів на підставі яких комісією ГУ ДФС в Одеській області було прийнято таке рішення, а також завірену копію протоколу засідання комісії ГУ ДФС в Одеській області, на якому було прийнято рішення про внесення ТОВ Совіло до переліку ризикових платників податків. 19.07.2019 року ТОВ Совіло отримало від ГУ ДФС в Одеській області відповідь за № 120/ЗПІ/15-32-12-01-14 від 18.07.2019 року на вищевказаний запит.

Згідно вказаної відповіді ТОВ Совіло (код ЄДРПОУ 41736586) внесено до переліку ризикових платників податків відповідно до п.п.7 п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковосгі платника податків за критерієм: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

До вказаної відповіді ГУ ДФС в Одеській області був долучений витяг з Протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників від 29.01.2019 року №43 відповідно до якого ТОВ Совіло було віднесено до ризикових платників відповідно до п.п.7 п.1.6. Критеріїв за поданням начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області Перекопського Т.З. (доповідна записка від 29.01.2019 року №35/73/11/15-32-07-03-13).

З копії доповідної записки №35/73/11/15-32-07-03-13 від 29.01.2019 року начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області Перекопського Т. ОСОБА_1 . на адресу голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області вбачається, що ним було запропоновано розглянути питання щодо внесення ТОВ Совіло до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з тим, що за результатами проведеного аналізу підприємств, які зареєстрували податкові накладні в грудні 2018 року, встановлено, що ТОВ Совіло має ознаки ймовірного вигодотраспортуючого суб`єкта .

ТОВ Совіло вважає, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області, викладене в протоколі №43 від

29.01.2019 року відносно внесення ТОВ Совіло до переліку ризикових платників податків відповідно до пп.7 п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків є протиправним та підлягає скасуванню згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідно до п.7 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ №117 від 21 лютого 2018 року, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні (п.17 Порядку №117).

Як зазначено у п.22 Порядку №117, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п. 23 Порядку №117).

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що у разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, включення його до переліку ризикових платників податку відбувається виключно за рішенням відповідної Комісії, яке приймається на її засіданні та оформлюється протоколом. Протокол підписується уповноваженими на те особами, які визначені пунктом 17 вказаного Порядку. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Суд зазначає, що відповідачем не надано за запитом представника позивача відповідного протокольного рішення та податкової інформації, на підставі якої воно прийняте, але надано 1 аркуш Витягу з Протоколу Комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників від 26.11.2018 року №477.

У зазначеному вище Витягу не зазначені особи, які приймали рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків. Рішення прийнято на підставі подання начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 Т ОСОБА_3 (доповідна записка від 29.01.2019 року №35/73/11/15-32-07-03-13).

Відповідно до затвердженого ДФС України Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, до протоколу засідання Комісії обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, па підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією» .

При цьому, суд бере до уваги доводи позивача про те, що матеріали, на підставі яких позивача віднесено до ризикових платників податків, до протоколу не додані, що свідчить про порушення відповідачем наведеного Порядку.

Надані відповідачем до суду доповідна записка начальника управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС в Одеській області від 29.01.2019 року №35/73/11/15-32-07-03-13 щодо включення позивача до переліку ризикових платників податків та роздруківка на двох аркушах щодо придбання та реалізації товару позивачем, не містить аналізу та висновків, на підставі яких позивача включено до переліку ризикових платників.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що в прохальній частині позову ТОВ «Совіло» просить суд зобов`язати ГУ ДФС в Одеській області подати звіт про виконання рішення суду протягом 10 днів з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України).

Таким чином, приписами наведеної статті КАС України суду надано право, а не обов`язок зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За встановлених у даній справі обставин, не вбачається підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921 грн. згідно платіжного доручення від 30.07.2019 року № 9.

Суд вказує на те, що позивачем заявлено одну немайнову позовну вимогу та одну похідну, відтак сума судового збору, яка підлягала сплаті складає 1921 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Совіло» до Головного Управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі №43 від 29.01.2019 року відносно внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло (ЄДРПОУ: 41736586) до переліку ризикових платників податків.

Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області (ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Совіло (ЄДРПОУ: 41736586) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Совіло» судовий збір у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 24.10.2019 року.

Суддя Л.М. Токмілова

.