Рішення

від 23.10.2019 по справі 640/21516/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2019 року № 640/21516/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Маруліної Л.О., суддів Добрівської Н.А., Кузьменко А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Дніпровський краєвид 07 до третя особаНаціонального банку України Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Дніпровський краєвид 07 (далі також - позивач, ПП Дніпровський краєвид 07 ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі також - відповідач, НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (далі також - третя особа, ПАТ Промінвестбанк ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не віднесення Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ідентифікаційний код 00039002) до категорії проблемних в порядку, визначеному статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність , за наявності підтверджених підстав для цього (невиконання ПАТ Промінвестбанк на протязі більш п`яти робочих днів поспіль вимог своїх кредиторів);

- зобов`язати Національний банк України прийняти рішення про віднесення Публічного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ідентифікаційний код 00039002) до категорії проблемних в порядку, визначеному статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність .

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням ПАТ Промінвестбанк рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 18.10.2018 року на користь ПП Дніпровський краєвид 07 , що є підставою для Національного банку України віднести ПП Промінвестбанк до категорії проблемних в порядку, визначеному статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність .

Також позивачем зауважено про відкрите виконавче провадження з метою примусового виконання наказів Господарського суду м. Києва 21.11.2018 року у справі №910/11965/16, водночас, на думку позивача, ПАТ Промінвестбанк безпідставно ухиляється від сплати стягнених сум судовими рішеннями на користь ПП Дніпровський краєвид 07 шляхом подання заяви про забезпечення позову до Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвалою від 26.11.2018 року у справі №640/19600/18 якого приватному виконавцю Жаботинському І.В. заборонено вчиняти будь-які виконавчі дії щодо ПАТ Промінвестбанк за виконавчими провадженнями №57756233 та №57756205, а саме, заборонено в тому числі, але не виключно: приймати постанови про арешт коштів та майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти платіжні вимоги про списання коштів боржника до будь-яких банківських установ, стягувати грошові кошти, перераховувати стягнені грошові кошти на рахунок стягувача, звертати стягнення на майно боржника, а також, вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16.

Вважаючи, що вказані обставини породжують у відповідача обов`язок віднести ПАТ Промінвестбанк до категорії проблемних, проте такого обов`язку останнім досі не виконано, позивач вважає протиправною бездіяльністю НБУ щодо не віднесення банку до категорії проблемних, що порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до підготовчого засідання на 20.02.2019 року.

Через канцелярію суду 06.02.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що повноваження щодо застосування заходів впливу до банку, в тому числі, вирішення питання віднесення банку до проблемних, віднесено до дискреційних повноважень Національного банку України.

Також відповідачем зазначено, що третьою особою судове рішення від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16 виконано у межах виконавчих проваджень, відтак, твердження позивача є безпідставними та неправдивими, оскільки, незважаючи на наявність прямої заборони, встановленою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 року, в цей же день 26.11.2018 року приватним виконавцем Жаботинським І.В. виставлено (направлено) платіжні вимоги № 57756223-7/3 від 26.11.2018 року на суму 457 771,60 грн. та № 57756205-7/3 від 26.11.2018 року на суму 27 160 906,44 грн. в ПАТ Укрексімбанк , які виконано банківською установою 28.11.2018 року: грошові кошти в сумі 27 618 678,04 грн. стягнуто з ПАТ Промінвестбанк та перераховано на рахунок приватного виконавця Жаботинського І.В. № НОМЕР_1 , відкритого в АТ Ощадбанк (м. Київ), МФО 322669 (філія Головного управління по м. Києву та Київській області), (РНОКПП отримувача 3175201875), визначений у платіжних вимогах приватного виконавця.

Таким чином, приватним виконавцем Жаботинським І.В. здійснено списання коштів з рахунків ПАТ Промінвестбанк всупереч вимогам ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 року.

З огляду на викладене, ПАТ Промінвестбанк рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі № 910/11965/16 виконано, а тому, підстави для застосування заходів впливу до банку, в тому числі, вирішення питання віднесення банку до категорії проблемних, відсутні.

Крім того, відповідачем зауважено про відсутність порушеного права позивача у цьому спорі.

Враховуючи вказані обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Через канцелярію суду 12.02.2019 року третьою особою подано пояснення на позовну заяву.

У своїх поясненнях третьою особою підтримано позицію відповідача та зазначено, що ПАТ Промінвестбанк виконано рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16 та третя особа не несе відповідальності за дії інших осіб (приватного виконавця).

Крім іншого, третьою особою зазначено, що позивач вважає, що оскільки грошові кошти не потрапили на його рахунок при виконанні наказу Господарського суду м. Києва №910/11965/16 (незалежно від причин), право позивача порушено Національним банком України.

Водночас, ПАТ Промінвестбанк вважає, що поданням до адміністративного суду цього позову позивач намагається вплинути на третю особу з метою сплати останнім грошових коштів вдруге.

До письмових пояснень третьою особою долучено копії платіжних вимог приватного виконавця Жаботинського І.В. від 26.11.2018 року № 57756223-7/3 на суму заборгованості, що підлягає стягненню з ПАТ Промінвестбанк згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16, у розмірі 457 771,60 грн., та від 26.11.2018 року №57756205-7/3 на суму заборгованості, що підлягає стягненню з ПАТ Промінвестбанк згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16, у розмірі 27 160 906, 44 грн., копії свіфт-повідомлень про зняття коштів з рахунку ПАТ Промінвестбанк , що підтверджують сплату заборгованості у відповідних розмірах, вказаних у платіжних вимогах приватного виконавця та зарахованих на рахунок останнього.

Третьою особою також зауважено, що ПАТ Промінвестбанк та ПП Дніпровський краєвид 07 не перебували та не перебувають у договірних відносинах, за яких позивач є вкладником або кредитором, проте існують правовідносини у межах Закону України Про виконавче провадження , які виникли за результатами рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16.

Погоджуючись із позицією відповідача, третьою особою зазначено, що вимога позивача про зобов`язання НБУ віднести ПАТ Промінвестбуд до категорії проблемних є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача.

Разом з тим, віднесення банку до категорії проблемних не призведе до перерахування коштів приватним виконавцем на рахунки позивача.

Враховуючи викладене, третя особа заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 20.02.2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному справи, призначені до слухання на 20.02.2019 року, знято з розгляду.

В порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання на 25.03.2019 року.

У підготовче засідання 25.03.2019 року прибув представник відповідача. Інші сторони не прибули, належним чином повідомлені відповідно до матеріалів справи.

Судом визнано явку позивача обов`язковою у наступне підготовче засідання та відкладено підготовче засідання до 29.05.2019 року.

У підготовче судове засідання 29.05.2019 року прибули представники сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено справу до колегіального розгляду за головуванням судді Маруліної Л.О. Судове засідання для осіб, які беруть участь у справі, призначено на 11.07.2019 року.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 11.07.2019 року у зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання розгляд справи відкладено до 29.08.2019 року, про що сторін повідомлено судом у порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 29.08.2019 року на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа №910/11965/16 за позовом ПП Дніпровський краєвид 07 до ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , треті особи: ТОВ ВКФ Екомонтажсервіс , ТОВ Фінансова компанія Тренд Інвест Груп про стягнення 24 298 404,99 грн. за зустрічним позовом ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ПП Дніпровський краєвид 07 , ТОВ ВКФ Екомонтажсервіс про визнання недійсним договору за позовом третьої особи з самостійними вимогами ТОВ ВКФ Екомонтажсервіс до ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про стягнення 24 235 480,93 грн..

Частинами 1, 2 резолютивної частини рішенням Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16 первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (01001, м. Київ, провул. Шевченка, буд. 12; ідентифікаційний код 00039002) на користь Приватного підприємства Дніпровський краєвид 07 (04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 12-А; ідентифікаційний код 35130219) інфляційні втрати у розмірі 22 197 553 (двадцять два мільйони сто дев`яносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 2 039 957 (два мільйони тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 26 коп., судовий збір за подання даного позову у розмірі 206 181 (двісті шість тисяч сто вісімдесят одна) грн. 99 коп. та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 248 040 (двісті сорок вісім тисяч сорок) грн. 40 коп. Вирішено видати наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк задоволено; рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі № 910/11965/16 скасовано частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: 1. У задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю. 2. Зустрічний позов задовольнити повністю.3. Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 24.10.2013 року, укладений між Приватним підприємством Дніпровський краєвид 07 та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ Екомонтажсервіс . 4. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Екомонтажсервіс відмовити повністю. 5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Екомонтажсервіс (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29; ідентифікаційний код 25403176) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. .

Постановою Верховного Суду від 18.10.2018 року касаційна скарга Приватного підприємства Дніпровський краєвид 07 задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року скасовано; рішення господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16 залишено в силі.

03.10.2017 року Господарським судом м. Києва видано накази №917/11965/16.

Стягувачем є Приватне підприємство Дніпровський краєвид 07 , а боржником - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк .

Приватним виконавцем Жаботинським І.В. 21.11.2018 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №57756223 та ВП №57756205 з примусового виконання наказів Господарського суду м. Києва №917/11965/16 від 03.10.2017 року, а також про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 року у справі №640/19600/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тревелвента (код ЄДРПОУ 37176082, адреса: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 11, кімната 23) про забезпечення адміністративного позову - задоволено частково. Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу місто Київ Жаботинському Івану Володимировичу (Посвідчення №0006 від 30.05.2017, адреса: 01030, м. Київ, вулиця Хмельницького Богдана (Шевченківський район), 17/52А, офіс 610 (перша черга БЦ Леонардо , поверх 6) вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (код ЄДРПОУ 00039002, адреса:01001, м. Київ, провул. Шевченка, будинок 12) за виконавчими провадженням АСВП №57756223 та АСВП №57756205, в тому числі, але не виключно: приймати постанови про арешт коштів та майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти платіжні вимоги про списання коштів боржника до будь-яких банківських установ, стягувати грошові кошти, перераховувати стягнуті грошові кошти на рахунок стягувана, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 року по справі №910/11965/16. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Із змісту відповіді НБУ від 16.01.2019 року №20-0007/2646, яка міститься у матеріалах справи встановлено, що ПП Дніпровський краєвид 07 звернулося до НБУ із листом від 21.12.2018 року щодо неперерахування ПАТ Промінвестбанк на користь позивача суми коштів, яка підлягає стягненню за рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року у справі №910/11965/16.

У відповідь на вказане звернення НБУ повідомлено ПП Дніпровський краєвид 07 , що за інформацією ПАТ Промінвестбанк , отриманою у відповідь на запит НБУ з порушеного питання (електронне повідомлення від 04.01.2019 року №6-08/09, яке міститься у матеріалах справи), рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року по справі №910/11965/16, виконано у повному обсязі шляхом перерахування коштів на рахунок приватного виконавця Жаботинського І.В. у межах виконавчого провадження.

Крім того, з Автоматизованої системи виконавчих проваджень НБУ встановлено, що виконавчі провадження №57756205 та №57756223 з виконання наказів Господарського суду м. Києва у справі №910/11965/16 завершено.

Отже, відповідачем повідомлено позивача, що звернення ПП Дніпровський краєвид 07 не є підставою для віднесення ПАТ Промінвестбанк до категорії проблемних.

Вважаючи, що Національним банком України грубо порушено норми чинного законодавства, що виявляється у бездіяльності відповідача щодо не віднесення ПАТ Промінвестбанк до категорії проблемних, що є порушенням прав та законних інтересів позивача, останній звернувся із адміністративним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, заперечення та пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 20.05.1999 року № 679-XIV Про Національний банк України (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №679), Законом України від 07.12.2000 року № 2121-III Про банки і банківську діяльність (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2121).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №679 Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з статтею 99 Конституції України та частини першої статті 6 Закону 679 основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Частинами другою - четвертою статті 6 Закону №679 встановлено, що при виконанні своєї основної функції Національний банк України має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.

Національний банк України у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій статті 6 Закону України Про Національний банк України .

Національний банк України також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій статті 6 Закону про Національний банк.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 7 Закону №679 Національний банк виконує такі функції: здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 1 Закону №679 банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Статтею 55 Закону №679 головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті, крім випадку, передбаченого статтею 33 цього Закону.

Згідно з пунктом 4 частини І статті 66 Закону №2121 державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формі адміністративного регулювання шляхом нагляду за діяльністю банків.

Відповідно до частин першої, другої, одинадцятої статті 67 Закону №2121 метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Відповідно до змісту статті 73 Закону №2121 у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Згідно з положеннями статті 75 Закону України Про банки і банківську діяльність підставами для віднесення банку до категорії проблемних є: 1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків: щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п`ять і більше разів та/або значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів; 2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк; 3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; 4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються: за щоденними розрахунками - п`ять і більше разів; щодекади - два і більше разів; 4-1) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України; 5) банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку; 6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов`язаними з банком особами.

Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до Законів України Про Національний банк України , Про банки і банківську діяльність , Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , законодавства України про господарські товариства, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України прийнято Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затверджене постановою Правління Національного банку України 17.08.2012 року №346 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 року за №1590/21902 (далі також - Положення №346), яким відповідно до пункту 1.2 визначено підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а саме: Закону про запобігання легалізації, Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність банків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство з питань фінансового моніторингу), або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи (далі - застосування іноземних санкцій).

Згідно з пунктом 12.1 Положення №346 Національний банк приймає рішення про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з критеріїв, передбачених частиною першою статті 75 Закону про банки.

Пунктом 12.2 Положення №346 визначено, що Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з таких критеріїв: 1) невиконання банком без обґрунтованих причин розпорядження рішення Національного банку (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку протягом визначеного Національним банком строку; 2) установлення за результатами банківського нагляду або аудиторської перевірки фактів подання банком недостовірної звітності, не виправленої в строк, що призвело до невиконання банком хоча б одного з економічних нормативів капіталу, ліквідності, кредитного ризику; 3) ненадання банком інформації, оригіналів документів та/або їх копій, письмових пояснень, у тому числі щодо пов`язаних з банком осіб та/або операцій банку з такими особами, з питань діяльності банку та/або надання банком недостовірної/недостовірних інформації, документів та/або їх копій, письмових пояснень на запит Національного банку, призначеного Національним банком куратора банку, уповноваженої Національним банком особи для проведення інспекційної перевірки/перевірки банку; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо діянь у фінансовій сфері контролерів, керівників банку; 5) конфлікту інтересів банку, про що свідчить наявність інформації, виявлення фактів про будь-який вид стосунків, який суперечить інтересам банку, а також відсутність згоди та/або наявність протиріч між органами управління та/або акціонерами банку, що негативно впливають на ефективне управління банком, які можуть загрожувати інтересам вкладників і кредиторів банку; 6) невиконання вимог законодавства України щодо розкриття відомостей про власників істотної участі в банку в обсязі, визначеному Національним банком, подання недостовірної або неподання/несвоєчасне подання інформації про структуру власності банку, пов`язаних з банком осіб, невідповідність структури власності банку вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком; 7) невиконання розпорядження (рішення) Національного банку про відсторонення від посади посадової особи банку або заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу; 8) винесення щодо банку судового рішення, виконання якого може мати негативний вплив на репутацію банку та/або призвести до втрати активів у розмірі більше ніж один відсоток; 9) здійснення ризикової діяльності; 10) застосування іноземних санкцій; 11) виявлення факту/фактів подання банком недостовірних відомостей щодо виконання особою, яка має намір набути/збільшити істотну участь у банку, вимог: законодавства України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та/або статей 32, 34 Закону про банки в частині підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для формування або збільшення статутного капіталу банку; 12) порушення порядку зупинення фінансової(их) операції(й), у тому числі незупинення банком здійснення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій); 13) невиконання банком вимог щодо захисту інформації у програмному забезпеченні системи автоматизації банку (далі - САБ), інформаційній системі Центру сертифікації ключів банку (далі - ЦСК банку), організації доступу до них, що призвело до несанкціонованого доступу до інформації банку, її знищення та/або викривлення; 14) невиконання банком вимог щодо створення, впровадження та супроводження системи управління інформаційною безпекою, що призвело до зниження рівня інформаційної безпеки та збільшенню ризиків інформаційної безпеки, як складової частини операційних ризиків банку; 15) установлення факту недотримання вимог щодо системи резервування та відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку, який призвів до неможливості повного відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку, а також відсутності резервних копій інформації програмних комплексів, необхідних для оперативного відновлення функціонування в мінімально потрібному обсязі та в повному обсязі; 16) установлення факту відсутності архіву особливо важливих даних або порушення його цілісності; 17) незабезпечення управління (неналежне управління) ризиками з питань фінансового моніторингу; 18) невідповідність розміру статутного капіталу банку вимогам законодавства України; 19) недотримання банком порядку формування та зберігання обов`язкових резервів протягом більше ніж три періоди утримання обов`язкових резервів поспіль (крім обсягу, який має щоденно зберігатися на початок операційного дня на кореспондентському рахунку в Національному банку); 20) установлення факту укладання банком угод (договорів) з пов`язаними з банком особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, що призвело до невиконання банком хоча б одного з економічних нормативів або отримання збитку/збиткової діяльності.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 75 Закону №2121 рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

З системного аналізу вищезазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що застосування Національним банком України заходу впливу у формі віднесення такого банку до категорії проблемних є дискреційним повноваженням Регулятора - НБУ, яке, в тому числі, може бути і не реалізовано.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2014 року №826/10601/14, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 року, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 року №К/800/12473/15, в ухвалі Київського апеляційного суду від 07.12.2016 року у справі №826/7889/16 та у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №826/7817/16.

Враховуючи викладене, Національний банк України наділено повноваженнями здійснювати нагляд за банками, а в разі виявлення порушення ними вимог чинного законодавства - застосовувати до них заходи впливу, різновидами яких є віднесення банку до категорії проблемних, визнання банку неплатоспроможним та його ліквідація.

Віднесення банків до категорії проблемних або неплатоспроможних, а також відкликання банківської ліцензії та ліквідація банків з підстав, визначених Законом № 2121, є заходами адміністративного впливу НБУ і, водночас, засобами реалізації функцій НБУ щодо банківського нагляду.

Застосування зазначених заходів впливу є правомірним лише у разі наявності для цього відповідних правових підстав, дотримання НБУ законодавчо визначеної процедури їх застосування, строків притягнення Банку до відповідальності та реалізації головної мети банківського нагляду - забезпечення стабільності банківської системи і захист інтересів вкладників і кредиторів відповідного Банку.

Пунктом 3.2 розділу І Положення №346 встановлено, що за порушення банківського законодавства, заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , результатів перевірки банків Фондом гарантування.

При цьому за змістом пункту 6 частини першої статті 75 Закону № 2121 віднесення банків до категорії проблемних можливо лише за умови систематичного вчинення таких дій банком.

Таким чином, за відсутності такого критерію, як систематичність у НБУ не виникає обов`язку приймати рішення про віднесення банку до категорії проблемних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на момент звернення позивача до НБУ щодо прийняття рішення про віднесення ПАТ Промінвестбанк до категорії проблемних, між позивачем та ПАТ Промінвестбанк вже існували не договірні відносини, де позивач є вкладником чи кредитором, а правовідносини, які регулюються Законом України Про виконавче провадження , що унеможливлює застосування до даних правовідносин вимог статті 75 Закону № 2121.

Колегія суддів зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Так, позивачем заявлено вимоги до відповідача про застосування до третьої особи одного з найсуворіших заходів впливу, при цьому не наведено конкретизації, які вимоги банківського законодавства ПАТ Промінвестбанк порушено, та яких конкретно заходів має бути вжито.

Натомість, віднесення банку до категорії проблемних передбачає обов`язкове вжиття заходів, передбачених розділом 12 Положення №346 про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені у позовній заяві підстави, за якими позивач вимагає включення банку до категорії проблемних, є його суб`єктивним трактуванням статті 75 Закону №2121. Крім того, позивач посилається на докази, які ніяким чином не стосуються спірних правовідносин, які виникли між позивачем та третьою особою.

При цьому, позивачем не доведено яким чином прийняття судового рішення у цій справі захистить та відновить порушені, на його думку, права, свободи та інтереси від порушень з боку відповідача, суб`єкта владних повноважень, при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі чинного законодавства.

Виходячи з аналізу зазначених норм права та встановлених обставин справи, виходячи з визначення поняття бездіяльності суб`єкта владних повноважень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях відповідача ознак бездіяльності, відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Національного банку України віднести ПАТ Промінвестбанк до категорії проблемних є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241- 246, 250, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Дніпровський краєвид 07 відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Приватне підприємство Дніпровський краєвид 07 (04212, м. Київ, вул. Маршала Маліновського, 12 А, код ЄДРПОУ 35130219);

Відповідач: Національний банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106);

Третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002).

Повне рішення складено 23.10.2019 року.

Головуючий суддя Л.О. Маруліна

Суддя Н.А. Добрівська

Суддя А.І. Кузьменко