Рішення

від 21.10.2019 по справі 910/10923/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2019Справа № 910/10923/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Шериф-Комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Помічниця"

про стягнення заборгованості в розмірі 13 313,77 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Шериф-Комплекс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Помічниця" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 13 313,77 грн., з яких 8 400,00 грн. основний борг, 762,49 грн. пеня, 2 715,92 грн. інфляційних втрат, 735,36 грн. 3% річних та вартість обладнання наданого в користування у розмірі 700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за Договором № 169-ОС про надання охоронних послуг за допомогою технічних засобів охорони від 17.02.2014 в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/10923/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10923/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження позивача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 01135, м. Київ, вулиця Чорновола В`ячеслава, будинок 2.

Однак поштове відправлення не було вручено відповідачу та було повернуто до суду 27.08.2019 з довідкою відділення поштового зв`язку на відповідному конверті з позначкою не значиться .

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації), а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014 між Приватним підприємством "Шериф-Комплекс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Помічниця" (замовник) укладено Договір № 169-ОС про надання охоронних послуг за допомогою технічних засобів охорони (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов`язується надавати замовнику охоронні послуги, які полягають в наступному: послуги щодо спостереження за майном замовника за допомогою технічних засобів охорони та організації виїзду групи швидкого реагування на об`єкт замовника, що знаходиться під спостереженням пункту централізованого спостереження виконавця та на якому спрацювали технічні засоби охоронної сигналізації.

Місцезнаходження об`єкта замовника: м. Київ, вул. Чорновола, 2 (літера А) (п.1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору вартість послуг виконавця щодо спостереження за об`єктом за допомогою ТЗО становить 1 200,00 грн. з ПДВ за місяць за один об`єкт.

Відповідно до п. 2.2. Договору оплата за цим Договором проводиться щомісячно, не залежить від фактичного часу спостереження, та здійснюється замовником до 10-го числа кожного поточного місяця, шляхом перерахування замовником коштів у сумі місячної вартості послуг, згідно п. 2.1., на рахунок виконавця.

Послуги за цим Договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець кожного місяця надає замовнику два Акти, які останній протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання зобов`язаний їх підписати або направити виконавцю вмотивовану відмову від підписання (п. 2.8. Договору).

Згідно з п.2.8.1 Договору якщо протягом вказаного терміну Акти не будуть підписані чи замовник не направить виконавцю вмотивованої відмови, то Акти вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином, якісно і у відповідний строк, та прийняті замовником без застережень та зауважень. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту.

Відповідно до п. 3.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 року, але, в будь-якому випадку, до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Якщо за один місяць до дати закінчення строку дії Договору жодна з сторін не надасть іншій стороні письмового повідомлення про припинення або переукладання Договору, то даний Договір вважається пролонгованим, а строк дії продовжений на один рік.

Згідно з п. 4.1.11, 4.1.12 замовник зобов`язаний вчасно та в повному об`ємі у терміни та на умовах, визначених даним Договором провести необхідні платежі і розрахунки за здійснені виконавцем послуги. Після припинення договірних відносин повернути обладнання виконавцю, яке надане замовнику в користування, у стані, придатному до подальшої експлуатації або сплатити його вартість, в разі пошкодження або втрати, а саме: SIM-карта вартістю 700,00 грн.

Відповідно до Акту приймання об`єкту під спостереження від 17.02.2014 замовник передав, а виконавець прийняв під спостереження об`єкт, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 2 (літера А) (19,20 поверх).

Позивач зазначає, що належним чином виконував свої зобов`язання за договором, проте відповідач не виконав своїх зобов`язань в частині оплати наданих послуг за період з червня 2016 по грудень 2016, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 8 400,00 грн. основного боргу.

13.12.2018 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу № 249/12 від 13.12.2018, відповідно до якої позивач повідомив відповідача про розірвання Договору № 169-ОС від 17.02.2014 та сплату заборгованості.

08.08.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 01/08 від 07.08.2019 про належне виконання зобов`язань та сплату коштів за надання послуг. До вимоги для підписання було додано Акти надання послуг за період з червня 2016 по грудень 2016.

Відповідач не надав відповіді за зазначені вище вимоги позивача, підписаних Актів надання послуг позивачу не повернув, вмотивованої відмови від прийняття наданих послуг не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за період з червня 2016 по грудень 2016 позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 8 400,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг № 293 від 30.06.2016 на суму 1 200,00 грн., Актом надання послуг № 339 від 31.07.2016 на суму 1 200,00 грн., Актом надання послуг № 388 від 31.08.2016 на суму 1 200,00 грн., Актом надання послуг № 441 від 30.09.2016 на суму 1 200,00 грн., Актом надання послуг № 486 від 31.10.2016 на суму 1 200,00 грн., Актом надання послуг № 528 від 30.11.2016 на суму 1 200,00 грн., Актом надання послуг № 567 від 31.12.2016 на суму 1 200,00 грн.

Зазначені вище Акти наданих послуг надсилалися для підписання відповідачу.

Виконавець кожного місяця надає замовнику два Акти, які останній протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання зобов`язаний їх підписати або направити виконавцю вмотивовану відмову від підписання (п. 2.8. Договору).

Згідно з п.2.8.1 Договору якщо протягом вказаного терміну Акти не будуть підписані чи замовник не направить виконавцю вмотивованої відмови, то Акти вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином, якісно і у відповідний строк, та прийняті замовником без застережень та зауважень. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту.

Відповідач підписаних Актів надання послуг позивачу не повернув, вмотивованої відмови від прийняття наданих послуг не надав, тому суд дійшов висновку, що Акти вважаються підписаними, а послуги надані належним чином, якісно і у відповідний строк, та прийняті замовником без застережень та зауважень.

Враховуючи умови укладеного між сторонами Договору та надання позивачем спірних послуг, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 400,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно п. 4.1.12 Договору після припинення договірних відносин замовник зобов`язаний повернути обладнання виконавцю, яке надане замовнику в користування, у стані, придатному до подальшої експлуатації або сплатити його вартість, в разі пошкодження або втрати, а саме: SIM-карта вартістю 700,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення обладнання вартістю 700,00 грн. виконавцю, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 700,00 грн. вартості обладнання підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 762,49 грн. пені, 2 715,92 грн. інфляційних втрат, 735,36 грн. 3% річних.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.3. Договору за несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обов`язків щодо оплати наданих виконавцем послуг, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день на суму невиконаних зобов`язань.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 742,03 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок збитків від інфляції та 3 % річних з урахуванням умов договору та періоду прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання, господарський суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 2 715,92 грн. інфляційних втрат, 735,36 грн. 3% річних у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного підприємства "Шериф-Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Помічниця" підлягають частковому задоволенню у розмірі 8 400,00 грн. основний борг, 700,00 грн. вартості обладнання наданого в користування, 742,03 грн. пеня, 2 715,92 грн. інфляційних втрат, 735,36 грн. 3% річних.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "Шериф-Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Помічниця" про стягнення заборгованості в розмірі 13 313,77 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Помічниця" (01135, м. Київ, вулиця Чорновола В`ячеслава, будинок 2, ідентифікаційний код 32423487) на користь Приватного підприємства "Шериф-Комплекс" (04111, м. Київ, вулиця Щербакова, будинок 52, офіс 461, ідентифікаційний код 34648355) 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 700 (сімсот) грн. 00 коп. вартості обладнання наданого в користування, 742 (сімсот сорок дві) грн. 03 коп. пені, 2 715 (дві тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 735 (сімсот тридцять п`ять) грн. 36 коп. 3% річних, 1 918 (одну тисячу дев`ятсот вісімнадцять) грн. 05 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 21.10.2019

Суддя С. В. Стасюк