Ухвала

від 17.10.2019 по справі 909/1009/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1009/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. секретар судового засідання Кричовський Р. М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: Малого підприємства "Сюрприз",

с. Черганівка, Косівський район, Івано-Франківська область,78664

до відповідача : Косівської міської ради

майдан Незалежності, буд.11, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.04.2014.

За участю:

від позивача: Косар М. Є.

від відповідача представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство "Сюрприз" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Косівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.04.2014.

20.09.2019 суд постановив ухвалу прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, підготовче засідання призначив на 17.10.2019.

16.10.2019 позивач надіслав суду заяву про відмову від позову (вх. № 20101/19 від 17.10.2019), в якій відповідно до ст. 191 та ч. 4 ст. 231 ГПК України просить суд закрити провадження у справі, прийняти рішення щодо повернення сплаченого судового збору та стягнути судові витрати на правову допомогу.

Відповідач відзиву на позовну заяву станом на 17.10.2019 не подав. Ухвалу суду від 20.09.2019 отримана відповідачем 28.09.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Частиною 2 ст. 46 ГПК України передбачено право позивача відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Згідно зі ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, перевіривши, що вона підписана уповноваженим представником, пересвідчившись, що відмова від позову не суперечить інтересам позивача, суд, з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, приймає відмову від позову та закриває провадження у даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з квитанцією №0.0.1467443985.1 від 17.09.2019 за подання позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 1921грн.

У відповідності до ч.3 ст.7 Закону України Про судовий збір , у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи відмову позивача від позову та закриття провадження у справі, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір судовий збір в сумі 960,50грн (50 відсотків судового збору), сплачений квитанцією №0.0.1467443985.1 від 17.09.2019 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Відповідно до ч. 9 ст. 129, ч. 3 ст. 130 ГПК України, оскільки позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 960,50грн покладаються на відповідача.

Крім цього, позивач в заяві про відмову від позову просить суд стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу на підставі Договору, ордеру та квитанції про оплату та детального опису наданих послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до вимог ч. 4. ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Так, суд розглянувши вимогу позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу встановив, що позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги від 07.09.2019, детальний опис наданих послуг від 16.10.2019 (одноосібно підписаний адвокатом), ордер від 17.09.2019 та квитанцію про оплату від 17.09.2019, проте не надав двосторонній акт приймання-передачі послуг, крім цього у поданих позивачем документах, зокрема детальному описі наданих послуг від 16.10.2019 не зазначено детально вартість кожної із перерахованих послуг, що об`єктивно унеможливлює визначення судом співмірності заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката фактичним обставинам справи. У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне заяву позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Керуючись ст. 129, 130, 170, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України Про судовий збір , суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі закрити.

2. Повернути Малому підприємству "Сюрприз" (с. Черганівка, Косівський район, Івано-Франківська область,78664, код ЄДРПОУ 20545463) з із спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 960,50грн сплачений квитанцією від 17.09.2019 №0.0.1467443985.1, оригінал якої міститься в матеріалах судової справи №909/1009/19.

3. Стягнути з Косівської міської ради (майдан Незалежності, буд.11, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600, код ЄДРПОУ 04054228) на користь Малого підприємства "Сюрприз" (с. Черганівка, Косівський район, Івано-Франківська область,78664, код ЄДРПОУ 20545463) судовий збір в сумі 960,50грн., про що видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

4. Заяву в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

5. Пункт 2 ухвали, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Стягувачем за цією ухвалою є: Мале підприємство "Сюрприз" (с. Черганівка, Косівський район, Івано-Франківська область,78664, код ЄДРПОУ 20545463).

Боржником за цією ухвалою є: Державний бюджет України (УК у м.Iв.-Франк./м.Iв.-Фран./22030101; код 37952250; банк - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; рахунок - 34317206083003).

6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвалу підписано 22.10.2019.

Суддя Л. М. Неверовська