Рішення

від 22.10.2019 по справі 909/866/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/866/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна",

пр-кт. Петра Григоренка, буд.43, м.Київ, 02140

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі-ІФ"

вул. Василя Симоненка, буд.5, м. Івано-Франківськ, 76006

про: стягнення заборгованості в сумі 44511,42 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі-ІФ" про стягнення заборгованості за договором поставки від 15.01.2018 №27/520979 в сумі 44511,42 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (вх. № 16333/19) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 21.08.2019).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу, згідно вимог ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Василя Симоненка, буд.5, м. Івано-Франківськ, 76006.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.08.2019 повернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з відміткою пошти "адресат відсутній".

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.19 було оприлюднено: 22.08.19 на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою: http://reestr.court.gov.ua/; № рішення: 83751677, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

У відповідності до ч.3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору поставки №27/520979 від 15.01.2018 в частині оплати поставленого товару, в зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі-ІФ" виникла заборгованість в сумі 44511,42 грн.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 230, 231, 265 Господарського кодексу України, главою 54 Цивільного кодексу України.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 21.08.2019; інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.08.2019 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Станом на 21.10.2019 відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимог, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апріорі-ІФ", як покупцем було укладено договір поставки №27/520979, відповідно до умов якого постачальник(позивач) постачає та передає у власність покупця товар, який є в наявності у торгівельному центрі постачальника, а покупець приймає та оплачує такий товар у відповідності до умов цього договору (п.1.1. Договору).

У відповідності до умов Договору, покупець за період з 06 травня 2019 року по 09 травня 2018 року отримав товар на загальну суму 49715,88 грн.

Виконання позивачем (постачальником) договірних зобов`язань підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних (а.с. 64-71):

№ 2702019 від 06 травня 2019 року на суму 10702,24 грн.;

№ 2712044 від 06 травня 2019 року на суму 4627,22 грн.;

№ 2702026 від 06 травня 2019 року на суму 1686,44 грн.;

№ 2712044 від 06 травня 2019 року на суму 2183,87 грн.;

№ 2712044 від 06 травня 2019 року на суму 134,30 грн.;

№ 2712022 від 06 травня 2019 року на суму 6991,63 грн.;

№ 2710063 від 07 травня 2019 року на суму 57,32 грн.;

№ 2710002 від 07 травня 2019 року на суму 149,71 грн.;

№ 2710045 від 07 травня 2019 року на суму 2919,68 грн.;

№ 2710006 від 07 травня 2019 року на суму 2833,00 грн.;

№ 2702014 від 08 травня 2019 року на суму 2783,82 грн.;

№ 2702015 від 08 травня 2019 року на суму 4066,61 грн.;

№ 2702016 від 08 травня 2019 року на суму 2473,80 грн.;

№ 2702071 від 08 травня 2019 року на суму 1237,46 грн.;

№ 2709002 від 09 травня 2019 року на суму 6648,46 грн.;

№ 2702044 від 09 травня 2019 року на суму 220,32 грн.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні досліджені судом та відповідають вимогам закону.

При дослідженні, наявних в матеріалах справи, видаткових накладних судом встановлено факт поставки відповідачу товару на суму 49715,88 грн.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що на підставі наданих постачальником розрахункових та товаросупровідних документів, покупець здійснює розрахунок за отриманий товар протягом 14 календарних днів після отримання товару, яке підтверджується відповідними розрахунковими та товаросупровідними документами, підписаними обома сторонами.

З огляду на вищевказаний пункт Договору строк оплати по накладних від 06 травня 2019 року настав 21.05.2019; по накладних від 07 травня 2019 року - 22.05.2019; по накладних від 08 травня 2019 року - 25.05.2019; по накладних від 09 травня 2019 року - 24.05.2019.

Проте, покупець прийняті на себе договірні зобов`язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар належним чином не виконав; оплату здійснив частково - 22.05.2019 в сумі 2183,87 грн. та 23.05.2019 в сумі 6991,63 грн. Докази сплати заборгованості відсутні в матеріалах справи, даний факт зазначений позивачем в додатку до позовної заяви (а.с.77).

Пунктом 2.3. договору було визначено, що загальна заборгованість покупця перед постачальником за придбаний товар та/або надані послуги в ТЦ МЕТРО не може перевищувати 50000,00 грн. з ПДВ.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин між сторонами за своєю правовою природою, основними та другорядними ознаками є договором поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір поставки №27/520979 від 15.01.2018 укладено в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання його судом недійсним, суду не подано (ст. 204 ЦК України), отже дотримання положень такого Договору є обов`язковим.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов`язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні приписи містяться у ст. 712 ЦК України, яка наведена вище.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що станом на час прийняття рішення відповідачем не оплачено заборгованість в сумі 40540,38 грн.(49715,88 грн. (заборгованість згідно наявних в матеріалах справи накладних) - 2183,87 грн. (проплата здійснена 22.05.19) - 6991,63 грн. (проплата здійснена 23.05.2019).

Натомість позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 44511,42 грн.

В позовній заяві вимоги щодо стягнення з відповідача пені Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" не заявлялися.

В додатку до позовної заяви (а.с. 77) позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції (пеню) в сумі 3971,04 грн. та зазначено, що період прострочення грошового зобов`язання 1342 дня 49715,88 (сума боргу) + 3971,04 (штрафні санкції) = 53686,92 грн.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 3.9. Договору у випадку порушення покупцем термінів, вказаних у п.2.2. договору, постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. В разі виставлення пені, оплати від покупця будуть зараховуватися постачальником наступним чином: в першу чергу - за виставлену пеню, в другу чергу - за накладні в порядку збільшення дати виписки накладної та отримання товарів, починаючи з найдавнішої дати.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що загальна заборгованість покупця перед постачальником за придбаний товар та/або надані послуги в ТЦ МЕТРО не може перевищувати 50000,00 грн. з ПДВ.

При дослідженні розрахунку позивача щодо нарахування пені, суд встановив, що останнім не враховано здійснені відповідачем проплати в сумі 6991,63 грн., хоча строк оплати по накладних від 06 травня 2019 року настав 21.05.2019; по накладних від 07 травня 2019 року - 22.05.2019; по накладних від 08 травня 2019 року - 25.05.2019; по накладних від 09 травня 2019 року - 24.05.2019.

За наведених обставин та правових норм суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову в сумі 40540,38 грн., з урахуванням здійснених відповідачем проплат.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74-80, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі-ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 44511,42 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі-ІФ", вул. Василя Симоненка, буд.5, м. Івано-Франківськ, 76006 (ідентифікаційний код 41687948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна", пр-кт. Петра Григоренка, буд.43, м. Київ, 02140 (ідентифікаційний код 32049199) - заборгованість в сумі 40540,38 (сорок тисяч п`ятсот сорок гривень тридцять вісім копійок) та 1748,11 (одну тисячу сімсот сорок вісім гривень одинадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі-ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 3971,04 (три тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривня чотири копійки). Судовий збір в сумі 172,89 (сто сімдесят дві гривні вісімдесят дев`ять копійок) залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 22.10.2019

Суддя Л.М. Неверовська