Рішення

від 22.10.2019 по справі 910/11215/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2019Справа № 910/11215/19

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоране

про стягнення 8 636,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоране (надалі - ТОВ Лоране ) про стягнення 8 636,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі договору про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві №ПП/2/1/64 від 22.02.2019 послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 7 513,36 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 122,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адресу місцезнаходження ТОВ Лоране поштовим відправленням за №0103052042422, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення інші причини .

Вказане поштове відправлення було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 22.08.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

22.02.2019 між ТОВ Лоране (замовник) та ГУ ДСНС України у м. Києві (виконавець) було укладено договір про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві №ПП/2/1/64 (надалі - Договір ), відповідно до п. 2.1 якого виконавець зобов`язується з урахуванням завантаження особового складу основною діяльністю за письмовою заявкою замовника надати послугу власними силами та засобами по залученню пожежного автомобіля з бойовим розрахунком (1 командир відділення, 1 водій, й старший пожежний, 3 пожежних) для забезпечення пожежної охорони об`єкта під час проведення культурно-масового заходу за адресою: площа Спортивна, 1 (Палац Спорту) у Печерському районі м. Києва, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надану послугу.

За містом пп. 2.2 Договору виконавець здійснює послугу 23 лютого 2019 року.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що надання замовленої послуги підтверджується підписанням сторонами акту здавання-приймання послуги.

Вартість послуг за даним договором визначається згідно з Методикою та оформляється розрахунком (Додаток 1), що буде додаватись до рахунку-фактури, і є невідємною частиною договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник зобов`язаний з моменту підписання акту здавання-приймання послуги протягом п`яти банківських днів здійснити оплату шляхом перерахування суми, зазначеної в рахунку - фактурі, на поточний рахунок виконавця у безготівковій формі шляхом здійснення 100% оплати за надання послуги.

Згідно з п. 3.3 Договору замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання акту може надати аргументовані письмові зауваження щодо наданих послуг. Якщо в п`ятиденний строк від дати отримання замовником акту, виконавець не отримує підписаний акт або аргументовані письмові зауваження щодо наданих послуг, послуги вважаються належним чином наданими виконавцем та прийнятими замовником.

На виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 7 513,36 грн., що підтверджується актом здавання-приймання послуг №157 від 02.02.2019, який підписаний 28.02.2019.

Спір виник у справі у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором по оплаті наданих послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 7 513,36 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (акт здавання-приймання послуг №157 від 02.02.2019) підтверджується надання позивачем відповідачу передбачених умовами Договору послуг на суму 7 513,36 грн., при цьому, із змісту акта вбачається, що замовник не має претензій до виконавця.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору заборгованість відповідача по сплаті за надані позивачем на підставі Договору послуги становить 7 513,36 грн., а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 7 513,36 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві про стягнення з ТОВ Лоране основної заборгованості у розмірі 7 513,36 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 122,68 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 07.03.2019 по 08.08.2019.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що замовник за порушення строків оплати, визначених в п. 3.2 цього договору, зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд відзначає, що позивачем невірно визначено період за який підлягає нарахуванню пеня виходячи з наступного.

Як встановлено судом, акт здавання-приймання послуг №157 від 02.02.2019 підписаний 28.02.2019, тобто замовник мав оплатити послуги до 07.03.2019 (протягом п`яти банківських днів), а відтак прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором почалось з 08.03.2019, в той час як позивач здійснює нарахування з 07.03.2019, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру пені.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1 115,27 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Лоране на користь ГУ ДСНС України у м. Києві заборгованості у розмірі 7 513,36 грн. та пені у розмірі 1 115,27 грн. В задоволенні інших позовних вимог (пеня у розмірі 7,41 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лоране (03062, м. Київ, пр. Перемоги, будинок 96, квартира 19; ідентифікаційний код 41953762) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 13; ідентифікаційний код 38620155) заборгованість у розмірі 7 513 (сім тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 36 коп., пеню у розмірі 1 115 (одна тисяча сто п`ятнадцять) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 1 919 (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 35 коп. Видати наказ.

3 В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий