Ухвала

від 24.10.2019 по справі 913/587/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

24 жовтня 2019 року Справа № 913/587/19

Провадження №7/913/587/19

Суддя Господарського суду Луганської області Тацій О. В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву про видачу судового наказу №5153 від 22.10.2019 року

заявника - Комунального підприємства Житлосервіс Світанок (вул. Гагаріна, 115, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412, ідентифікаційний код 32830821)

до боржника Сєвєродонецької науково-виробничої фірми Хіммаш Компресор-Сервіс - Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Жовтнева, буд. 2-в, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93402, ідентифікаційний код 21841175)

про стягнення заборгованості у розмірі 7592,81 грн. за невиконання зобов`язання по сплаті заборгованості за договором про надання управління багатоквартирними будинками №686 від 12.06.2018 року

Без виклику та повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2019 року від Комунального підприємства Житлосервіс Світанок через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшла заява про видачу судового наказу №5153 від 22.10.2019 року про стягнення з боржника Сєвєродонецької науково-виробничої фірми Хіммаш Компресор-Сервіс - Товариства з обмеженою відповідальністю, заборгованості у розмірі 7592,81 грн. за невиконання зобов`язання по сплаті заборгованості за договором про надання управління багатоквартирними будинками №686 від 12.06.2018 року.

Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II Наказне провадження .

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Також, відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позову, в якості «доказів» заявником до позову додано ксерокопії документів, які не є ані оригіналами документів, ані засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів. Так, відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, взагалі не містить дати засвідчення.

Отже, додані до заяви про видачу судового наказу копії документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, не завірені належним чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства, оскільки не містять дати засвідчення копії, а відтак заявником не виконано вимог п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За таких обставин, оскільки заявником не дотримано вимог п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Комунального підприємства Житлосервіс Світанок про видачу судового наказу №5153 від 22.10.2019 року .

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 152-154, 234, 235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства Житлосервіс Світанок про видачу судового наказу №5153 від 22.10.2019 року про стягнення з боржника Сєвєродонецької науково-виробничої фірми Хіммаш Компресор-Сервіс - Товариства з обмеженою відповідальністю, заборгованості у розмірі 7592,81 грн. за невиконання зобов`язання по сплаті заборгованості за договором про надання управління багатоквартирними будинками №686 від 12.06.2018 року - відмовити.

Ухвала суду, відповідно до ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з дня її підписання 24.10.2019 року та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О. В. Тацій