ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2019 справа № 914/1247/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідністю ТВК БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ ,
м. Київ,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ ПАК ,
с. Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область,
про: стягнення заборгованості 940 118,68 грн.
Суддя Синчук М.М.
за участю секретаря судового засідання Корольчук О.В.
Представники учасників справи:
позивача: Никоноров Є.В. - представник, довіреність від 02.07.2018 р.;
відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1247/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідністю ТВК БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ ПАК про стягнення заборгованості 940 118,68 грн (з врахуванням заяви від 16.09.2019 р. про зменшення позовних вимог).
Ухвалою суду від 02.07.2019 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідністю ТВК БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/1247/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.07.2019 р.
Ухвалою суду від 23.09.2019 р. закрито підготовче провадження у справі №914/1247/19. Розгляд справи по суті призначено на 16.10.2019 р.
В судове засідання 16.10.2019 р. представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
В судове засідання 16.10.2019 р. представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений на адресу, зазначеній в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №7901412581159 від 06.07.2019 р.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміст та підстави вимог позивача.
Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки № 010618 від 01.06.2018 р. не здійснив оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 504 300,00 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 187 894,75 грн - пені, 188 856,57 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами, 68 991,94 грн - індексу інфляції.
30.08.2019 р. до Господарського суду Львівської області представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог у зв`язку з збільшенням проміжку часу від дня подачі позовної заяви, з метою компенсації матеріальних втрат Позивача. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача : 504 300,00 грн.-основного боргу, 221 178,55 грн. - пені, 223 673,99 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 65 966,14 грн. - індексу інфляції, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 15 72, 17 грн.
16.09.2019 р. до Господарського суду Львівської області представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог у зв`язку із добровільною сплатою Відповідачем 30.08.19 року заборгованості в розмірі 75,000,00 грн. Таким чином, з урахуванням заяви представника позивача про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача: 429 300,00 грн-основного боргу, 221 178,55 грн. - пені, 223 673,99 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами, 65 966,14 грн - індексу інфляції, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 15 272, 17 грн.
Зміст та підстави заперечень відповідача.
Відповідач щодо позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
01 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідністю ТВК БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ (надалі - Позивач у справі, постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТРОНГ ПАК (надалі - Відповідач у справі, покупець ) був укладений Договір поставки № 010618 (надалі - Договір).
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним Договором товар (партію Товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в специфікаціях та/або накладних на відпуск Товару (далі-видаткова накладна).
Відповідно до умов пункту 2.1.3 Договору, поставка товару (партії товару) здійснюється на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту узгодження замовлення Постачальником. Поставка товару здійснюється на умовах FСА м. Київ, склад Постачальника. Сторони можуть узгодити інші умови поставки товару, узгодивши це в замовленні.
Відповідно до умов пункту 5.1. Договору, розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати 100 % вартості у безготівковому порядку на рахунок Постачальника. Партією товару вважається товар, поставлений по одній накладній (акту прийому передачі і тому подібне).
Відповідно до умов пункту 5.2. Договору, облік розрахунків ведеться окремо у розрізі кожного рахунка-фактури, що був виписаний на умовах цього договору.
Відповідно до рахунку-фактури №ТВ-0000740 від 27.08.2018 р. вартість поставленого Товару (Поліетилену HXF 4810 H вищий сорт) складає 938 448,00 грн.
Позивачем прийняті на себе зобов`язання за Договором виконані в повному обсязі, зокрема, шляхом здійснення поставки Товару - Поліетилену HXF 4810 H вищий сорт, що підтверджується видатковою накладною № ТВ-0000689 від 29.08.2018р., підписаною Позивачем та Відповідачем.
Відповідно до рахунку-фактури №ТВ-0000740 від 27.08.2018р. вартість поставленого Товару (Поліетилену HXF 4810 H вищий сорт) складає 938 448,00 грн.
Однак, Відповідачем не було оплачено поставлений Позивачем Товар.
Станом на 20 червня 2019 року, сума простроченої заборгованості Відповідача перед Позивачем за фактично отриманий Товар відповідно до умов Договору склала 504 300,00 грн.
У відповідності до п.7.2. Договору, за порушення грошового зобов`язання щодо строків оплати товару, Відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення в оплаті до повної оплати Позивачу. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання не припиняється через шість місяців і нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання. За таких умов Відповідачу за прострочення зобов`язання Позивачем нараховано пеню у розмірі 187 894,75 грн.
На підставі п.7.2. Договору в разі прострочення сплати більш ніж на 3 (три) календарних дня Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати. Відповідачу за прострочення зобов`язання Позивачем нараховано проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 188 856,57 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, Відповідачу за прострочення зобов`язання Позивачем нараховано 68 991,94 грн. індексу інфляції.
30.08.2019 р. до Господарського суду Львівської області представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог у зв`язку з збільшенням проміжку часу від дня подачі позовної заяви, з метою компенсації матеріальних втрат Позивача. Заявник збільшує розрахунок пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, та зменшує індекс інфляції з 20.06.2019 (дата по яку були розраховані штрафні санкції) по 28.08.2019 р.(дата підписання даної заяви). Таким чином, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача: 504 300,00 грн - основного боргу, 221 178,55 грн - пені, 223 673,99 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами, 65 966,14 грн - індексу інфляції, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 15 272, 17 грн.
16.09.2019 р. до Господарського суду Львівської області представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог у зв`язку із добровільною сплатою Відповідачем 30.08.19 року заборгованості в розмірі 75,000.00 грн. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача: 429 300,00 грн - основного боргу, 221 178,55 грн - пені, 223 673,99 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами, 65966,14 грн - індексу інфляції, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 15 272,17 грн.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За своєю правовою природою укладені між Товариством з обмеженою відповідністю ТВК БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ та Товариством з обмеженою відповідальністю СТРОНГ ПАК від 01.06.2019р. № 010618 є договором поставки.
Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог шодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Основні зобов`язання, що виникли у Позивача внаслідок укладення договору - це поставка товару, у Відповідача - прийняття Товару та його оплата.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визнаних змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач прийняті на себе зобов`язання за Договорами не виконав, не здійснив в повному обсязі, оплату за отриманий Товар відповідно до умов Договорів.
Внаслідок цього у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по оплаті Товару у розмірі 504 300, 00 грн.
Відповідно до п.2. ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу Укарїни, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
16.09.2019 р. до Господарського суду Львівської області представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог у зв`язку із добровільною сплатою Відповідачем 30.08.19 року заборгованостів розмірі 75,000.00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Фактично отриманий Товар відповідно до умов Договору на підставі видаткової накладної №ТВ-0000689 від 29.08.2018р. та з урахуванням заяви представника позивача про зменшення позовних вимог від 16.09.2019р. складає 429 300, 00 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 7.2 Договору, за порушення грошового зобов`язання щодо строків оплати товару, Відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення в оплаті до повної оплати Позивачу. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання не припиняється через шість місяців і нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що пеню нараховано з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України .
Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 221 178,55 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частин 1, 3 статті 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
На підставі п.7.2. Договору в разі прострочення сплати більш ніж на 3 (три) календарних дня Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 223 673,99 - процентів за користування чужими грошовими коштами, 65 966,14 грн. індексу інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено ст. ст. 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ ПАК ( 81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вулиця Роксолани, буд.10 ідентифікаційний код 39804934 ) на користь Товариства з обмеженою відповідністю ТВК БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ ( 02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, буд. 2 А, офіс 601, ідентифікаційний код 41507787 ) 429 300,00 грн суми основного боргу, 221 178,55 грн пені, 223 673,99 грн проценти за користування чужими грошовими коштами, 65 966,14 грн - інфляційних втрат.
3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ ПАК ( 81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вулиця Роксолани, буд.10 ідентифікаційний код 39804934 ) на користь Товариства з обмеженою відповідністю ТВК БЕЛТІМ ПОЛІМЕРИ ( 02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, буд. 2 А, офіс 601, ідентифікаційний код 41507787 ) 15 272, 17 грн. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 23.10.2019.
Суддя Синчук М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2019 |
Оприлюднено | 28.10.2019 |
Номер документу | 85150629 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Синчук М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні