Рішення

від 24.10.2019 по справі 364/989/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/989/19

Провадження № 2/364/328/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

в інтересах малолітньої ОСОБА_2

до Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області,

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 21.08.2019 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, в якій Позивач просить суд: визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку площею 4,526 га, розташовану на території Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у позовній заяві зазначила, що вона є опікуном малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся цієї малолітньої дитини - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, яке складається із зазначеної вище земельної ділянки. Для отримання свідоцтва про право на спадщину Позивач звернулася до державного нотаріуса, проте та їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с. 1-3).

Ухвалою суду від 23.08.2019 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 26.09.2019 р. (а.с. 28-29), відкладене на 24.10.2019 р. через неявку Відповідача.

У підготовче судове засідання 24.10.2019 р. учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення (а.с. 52). До суду 26.09.2019 р. Позивачем було подано заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 50), від Відповідача 24.10.2019 р. також надійшла заява про розгляд справи без її участі із зазначенням про визнання ними позовних вимог в повному обсязі (а.с. 53).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку статті 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позову, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що спірна земельна ділянкаплощею 4,526 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області та належала ОСОБА_3 , що підтверджено копією доданого до позовної заяви державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ -КВ № 012563, виданого названою сільською радою 07.03.2002 р. на підставі розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області від 04.03.2002 р. № 69, державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 133 (а.с. 9).

Власниця названої земельної ділянки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 13.12.2017 р. виконавчим комітетом Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 6 (а.с. 13, 37).

Сином померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 17, 41), який заочним рішенням Володарського районного суду Київської області від 15.05.2017 р. (справа № 364/314/17, провадження № 2/364/158/17) був позбавлений батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18-22). При цьому, як вбачається з мотивувальної частини цього судового рішення, мати названої дитини - ОСОБА_5 - померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 19).

Розпорядженням Володарської районної державної адміністрації від 27.07.2017 р. № 122 опікуном над малолітньою ОСОБА_2 призначено ОСОБА_1 (а.с. 6, 39), яка є Позивачем у цій справі.

Згідно з копією довідки Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області від 15.08.2018 р. № 174 спадкодавиця ОСОБА_3 була зареєстрована та постійно проживала до дня смерті по АДРЕСА_1 разом з онукою ОСОБА_2 (а.с. 38); копія цієї довідки наявна у спадковій справі померлої ОСОБА_3 , копія якої надіслана державним нотаріусом (а.с. 35-48) на запит суду (а.с. 27).

Як вбачається з копії згаданої спадкової справи, за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не склала, в порядку спадкування за законом до державного нотаріуса звернулася лише ОСОБА_1 (Позивач) як опікун в інтересах малолітньої ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після баби останньої (а.с. 36), проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с. 16).

Також до позовної заяви додано копію оголошення в газеті Голос Володарщини від 07.12.2018 р. про недійсність втраченого державного акту на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 012563, виданого на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 12).

Таким чином, судом на підставі наявних у справі письмових доказів встановлено, що малолітня ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,яка в особі свого опікуна ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право спадщину, яке їй не було видане через відсутність належного правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За нормами статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78, пункту г частини першої статті 81 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з нормами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (частина перша статті 1265 ЦК України); спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

За частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

За таких наведених вище і встановлених обставин суд вважає, що Позивач, яка діє в інтересах онуки померлої спадкодавиці, яка у свою чергу до дня смерті із спадкодавицею проживає постійно з нею та є єдиною спадкоємицею за законом, що звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. Відтак Позивач правомірно звернулася до суду за захистом прав малолітньої ОСОБА_2 , яка має право на зазначене вище спадкове майно (земельну ділянку).

Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

На підставі наведеного та відповідно до статей 78, 81 Земельного кодексу України, статей 16, 328, 373, 1220, 1223, 1225, 1258, 1265, 1268 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 200, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянкуплощею 4,526 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рогізнянської сільської ради Володарського району Київської області, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 012563, виданим 07.03.2002 р. Рогізнянської сільською радою Володарського району Київської області на підставі розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області від 04.03.2002 р. № 69 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 133.

Копії цього рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко