Ухвала

від 24.10.2019 по справі 911/2630/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2630/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-Н про забезпечення позову

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-Н (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛ ЛЮКС (далі - відповідач) про стягнення 22 500 грн безпідставно набутих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань повернення 22 500 грн грошових коштів, які позивач 23.09.2019 перерахував відповідачу згідно платіжного доручення № 3030 від 23.09.2019 на підставі рахунку № 427 від 20.09.2019. Позивач вважає, що оскільки між позивачем та відповідачем не був підписаний договір, грошові кошти вважаються безпідставно перерахованими, а відтак підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

23.10.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області представником заявника подано заяву про забезпечення позову № 60 від 21.10.2019 (вх. № 241/19 від 23.10.2019), згідно якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАЛ ЛЮКС" у розмірі ціни позову - 22 500 грн та судового збору - 1 921 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛ ЛЮКС .

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 23.09.2019 заявник перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 22 500 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3030 від 23.09.2019 на підставі рахунку № 427 від 20.09.2019, який заявник отримав електронною поштою.

Заявник також вказує, що договір між заявником та відповідачем не укладено, після перерахування коштів, заявник не може зв`язатися з відповідачем, відповідач не відповідає на дзвінки, не реагує на електронні та письмові звернення, відсутній за місцем реєстрації, що, на думку позивача, свідчить про його недобросовісну поведінку та неправомірні дії, що призвели до безпідставного збагачення відповідача за рахунок заявника.

Заявник вважає такі дії відповідача недобросовісними та явно шахрайськими. Кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, на момент пред`явлення позову до нього, можуть бути зняті відповідачем або перераховані третім особам; заявник зазнає збитків, оскільки його кошти знаходяться неправомірно у відповідача, який користується коштами заявника та відмовляється їх повертати.

Враховуючи, що невжиття такого заходу може унеможливити виконання рішення суду, а також поновлення порушених інтересів та прав заявника, позивач звернувся до суду із вказаною заявою.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі частиною шостою ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною третьою статті 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без належного документального підтвердження не є достатньо обґрунтованими, а тому суд, у відповідності до ст. 140 ГПК України , дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-Н про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Суд вважає, що надані заявником копії листа від 04.10.2019 та претензії від 15.10.2019 про повернення відповідачем 25 000 грн, не свідчать про вчинення останнім дій, спрямованих саме на ухилення від виконання зобов`язання, а підтверджують пред`явлення вимог про повернення грошових коштів.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на заявника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-Н про забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалу підписано 24.10.2019 р.

Суддя П.В.Горбасенко