ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2019 Cправа № 914/915/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Х. Гусак, розглянувши матеріали
позовної заяви: Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» , м. Бережани
до відповідача: Приватного підприємства «Володимир-ЕКСПО» , м.Львів
про стягнення 72 213,25 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
Судом роз`яснено зміст ст.ст. 35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Позов заявлено Державним підприємством «Бережанське лісомисливське господарство» до відповідача Приватного підприємства «Володимир -ЕКСПО» про стягнення 72 213,25 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2019 р. відкрито провадження у справі №914/915/19 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 29.05.2019 р.
Ухвалою суду від 29.05.2019 р. розгляд справи відкладено на 12.06.2019 р. Ухвалою суду від 12.06.2019 р. розгляд справи відкладено на 10.07.2019 р. Ухвалою суду від 10.06.2019 р. розгляд справи відкладено на 17.07.2019 р.
Ухвалою суду від 17.07.2019 р. судом ухвалено перейти до розгляду справи №914/915/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.09.19 р.
Ухвалою суду 11.09.2019 р. підготовче засідання відкладено на 25.09.2019 р.
Ухвалою суду від 25.09.2019 р. закрито підготовче провадження по справі № 914/915/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2019 р.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі біржового контракту № 85 від 18.02.2019 р., договору купівлі-продажу необробленої деревини № 25 від 21.02.2019 р., відповідно до умов яких, позивач зобов`язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити товар на умовах та способом, передбаченим договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що він виконав в повному обсязі свої зобов`язання за укладеним договором, що підтверджується товарно - транспортними накладними.
Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав не в повному обсязі, не здійснив оплати за отриманий товар на суму 70 979, 30 грн. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 415,95 грн.
Позивач у судове засідання 16.10.2019 р. не з'явився.
У судове засідання 16.10.2019 р. відповідач не з`явився, відзиву на позов не подав до суду.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Приватного підприємства «Володимир-ЕКСПО» зареєстровано за адресою: 79037, м.Львів, вул. Мазепи, 16/25. За вказаною адресою направлялись ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення.
Ухвала від 14.05.2019 р. про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 16.05.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за вх. № 20899/19 від 21.05.2019 р.
Ухвала суду від 10.07.2019 р. та ухвала від 17.07.2019 р. повернуті ПАТ Укрпоштою на адресу суду з відміткою в довідці пошти за закінченням терміну зберігання .
В разі якщо ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідачів вважаються днем вручення відповідачам ухвал суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заяви і клопотання сторін .
28.05.2019 р. відповідач подав клопотання за вх №22084/19 про відкладення розгляду справи.
18.07.2019 р. адвокат позивача подав клопотання за вх. № 29908/19 про долучення доказів.
18.07.2019 р. адвокат позивача подав клопотання за вх. № 29909/19 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Інших заяв, клопотань та заперечень сторони не подавали.
Обставини справи.
18.02.2019 р. член біржі - Брокерська контора №97 Фізична особа-підприємець Голик Наталія Юріївна (брокер-продавець) від імені Державного підприємства Бережанське лісомисливське господарство (продавець) з однієї сторони, та член біржі - Брокерська контора № 93 Фізична особа-підприємець Франчипшн Уляна ОСОБА_1 (брокер-покупець) від імені Приватного підприємства Володимир-Експо (покупець) уклали біржовий контракт №85, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити придбаний на біржових торгах на умовах франко-склад (EXW) товар а асортименті.
21.02.2019 р. Державне підприємство Бережанське лісомисливське господарство (позивач) та Приватне підприємство Володимир-Експо (відповідач)за результатами аукціону з продажу необробленої деревини, який відбувся 20.02.2019 р. на Товарній біржі Тернопільська агропромислова біржа , уклали договір купівлі-продажу необробленої деревини №25.
За умовами п.1.1 договору, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорі. Товаром по цьому договору є необроблена деревина, стандартизована в лоти, та реалізована під час аукціону.
Відповідно до п. 2.4 договору покупець здійснює оплату (передоплату 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у сумі, що зазначається в рахунку протягом 3 банківських днів після дня отримання рахунку.
Згідно з п. 3.3 договору продавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару. Під час передачі товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що датою передачі товару продавцем та приймання його покупцем, тобто датою поставки вважається дата належного оформлення товарно-транспортної накладної.
Відповідно до п.3.5 договору, перехід права власності на товар відбувається в момент відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору та підписання сторонами відповідної товарно-транспортної чи видаткової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином: передав відповідачу продукцію на загальну суму 273 597,30 грн.
На виконання п. 2.4 договору позивач виставляв відповідачу рахунки для оплати товару, а саме: рахунок-фактура № 27 від 18.02.2019 р. на суму 103 337,92 грн., рахунок-фактура № 29 від 12.03.2019 р. на суму 84 166,40 грн., рахунок-фактура № 27 від 14.03.2019 р. на суму 86 092,98 грн., рахунок-фактура № 57 від 70 797,30 грн.
Факт передачі продукції підтверджуються товарно-транспортними накладними, які підписані представниками сторін, а саме: товарно-транспортна №308374 від 05.03.2019 р. на суму 103 337,92 грн., товарно-транспортна накладна №308426 від 14.03.2019 р. на суму 84 166,40 грн., товарно-транспортна накладна №308475 від 19.03.2019 р. на суму 86 092,98 грн., копії яких долучено до матеріалів справи, а оригінали оглядались у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов`язань стосовно оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав. Відповідач лише частково здійснив оплату за отриманий товар в розмірі 202 800,00 грн.
Відповідно до Виписок/особових рахунків позивача з ПАТ АБ Укргазбанк з 20.02.2019 р. по26.03.2019 р. оплата за товар здійснювалась відповідачем частково.
Відповідачем на виконання умов договору здійснювались наступні платежі:
- 20.02.2019 р. в сумі 45 000,00 грн., у призначенні платежу зазначено, що оплата здійснюється як попередня оплата за лісоматеріали круглі, ясен відповідно до рахунку № 27 від 18.02.2019 р.;
- 05.03.2019 р. в сумі 45 000,00 грн., у призначенні платежу зазначено, що оплата здійснюється як попередня оплата за лісоматеріали круглі, ясен відповідно до рахунку № 27 від 18.02.2019 р.;
- 13.03.2019 р. в сумі 35 000,00 грн.,у призначенні платежу зазначено, що оплата здійснюється як попередня оплата за лісоматеріали круглі, ясен відповідно до рахунку № 29 від 12.03.2019 р.;
- 19.03.2019 р. в сумі 27 800,00 грн., у призначенні платежу зазначено, що оплата здійснюється як попередня оплата за лісоматеріали круглі, ясен відповідно до рахунку № 27 від 14.03.2019 р.;
- 26.03.2019 р. в сумі 50 000,00 грн., у призначенні платежу зазначено, що оплата здійснюється як попередня оплата за лісоматеріали круглі, ясен відповідно до рахунку № 27 від 14.03.2019 р.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати за договором купівлі-продажу, в останнього виник борг перед позивачем у розмірі 70 797,30грн.
Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 08.04.2019 р. за № 279 з вимогою сплатити заборгованість за товар. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.
Відповідно до п.5.2 договору, за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції. Якщо затримка в оплаті триває більш ніж 5 (п`ять) банківських днів, продавець має право відмовитись від цього договору з обов`язковим повідомленням покупця, що не звільняє останнього від сплати штрафу.
Оскільки, відповідачем несвоєчасно здійснено оплату вартості отриманого товару в сумі 70 797,30 грн., на підставі п. 5.2 договору позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 415,95 грн.
Оцінка суду.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини № 25 від 21.02.2019 р.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частино 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Виконання договору позивачем підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані представниками сторін та копії яких долучено до матеріалів справи.
Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати за переданий товар та наявність заборгованості за договором на час зверненнядо суду у розмірі 70 797,30 грн.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отриманий товар, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Враховуючи наведене, факт виконання позивачем передбачених договором робіт та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків оплати за товар передбачена у п. 5.2. договору, відповідно до якого, за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції.
На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача 1 415,95 грн. штрафу.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, яківходять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення становить 70 797,30 грн. основного боргу та 1 415,95 грн. штрафу.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат на суму 10 000,00 грн. До позовної заяви долучено копії договору про надання правової допомоги № 1-0201/19-аб від 02.01.2019 р., укладеного між позивачем та Адвокатським бюро Оприско та партнери , ордеру серії ЛВ № 111397 про надання правової допомоги, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльності № 1995 від 08.09.2012 р.
В підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу при його зверненні до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості, адвокатом позивача долучено до клопотання від 18.07.2019 р. копію акту про надання послуг від 10.07.2019 р., копію платіжного доручення № 8882 від 12.07.2019 р. на суму 10 000,00 грн. про оплату позивачем на користь Адвокатського бюро Оприско та партнери згідно з актом про надання послуг від 10.07.2019 р.
Відповідно до акту про надання послуг від 10.07.2019 р. адвокатом надано замовнику наступні юридичні послуги згідно з договором про надання правової допомоги від 04.03.2017 р. № 1-0403/17-ц: - вироблення правової позиції у справі та збирання доказів у розмірі 2 000,00 грн., - підготовка позовної заяви з додатками у розмірі 4 000,00 грн, - представництво в суді першої інстанції (4 засідання) у розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що відшкодування судових витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Адвокат позивача надав докази понесених витрат на суму 10 000,00 грн. З врахуванням зазначеного та зважаючи на положення ч. 4 статті 126 ГПК України щодо врахування співмірності витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг (консультація, підготовка та подання до суду позовної заяви, клопотань та заперечень), з огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає підставними до відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі суми 10 000,00 грн.
Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, оскільки позивач та відповідач в судове засідання 16.10.2019 р. не з`явилися, рішення складено та підписано 23.10.2019 р.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Володимир-ЕКСПО» (79037, м. Львів, вул. Мазепи, буд. 16, кв. 25, код ЄДРПОУ 30582610) на користь Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» (47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Замкова, 6, код ЄДРПОУ 00993018) 70 797,30 грн. заборгованості, 1 415,95 грн. штрафу та 1 921,00 грн. судового збору, 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Чорній Л.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2019 |
Оприлюднено | 25.10.2019 |
Номер документу | 85151093 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Чорній Л.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні