Рішення

від 23.10.2019 по справі 915/1921/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Справа № 915/1921/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

представника позивача: Орехова С.А. - довіреність б/н від 01.07.2019,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»

(юр.адреса: 02088, м.Київ, вул.Харченка Євгенія, буд.42, код ЄДРПОУ 35871504;

пошт.адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд.89);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смок Инг»

(54001, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.74Б, код ЄДРПОУ 42591327),

про: стягнення заборгованості у розмірі 28359,53 грн,-

в с т а н о в и в:

27.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смок Инг» заборгованість в розмірі 28359,53 грн, з яких: 21505,38 грн основного боргу за поставлений по Договору поставки №1801 від 27.02.2019 товар; 3404,27 грн пені, 1505,59 грн - 7% штрафу, 1944,29 грн - 20% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору поставки №1801 від 27.02.2019 відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем нараховані пеня, штраф та 20% річних.

Ухвалою суду від 02.09.2019 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. З ініціативи суду розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 03.10.2019.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

03.10.2019 в судовому засіданні судом оголошено, що рішення буде ним прийняте в межах строку розгляду справ в порядку спрощеного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смок Инг» (покупець, відповідач у справі) було укладено Договір поставки №1801 (надалі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п.1.1. Договору).

Постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Згідно п.5.2. Договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

На виконання зобов`язань по Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21505,38 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковою накладною №4470/4287 від 28.02.2019 на суму 19660,02 грн та видатковою накладною №4652/4507 від 28.02.2019 на суму 1845,36 грн (а.с.12-13). В матеріалах справи також містяться товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв №4470 від 28.02.2019 на суму 19660,02 грн та товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв №4652 від 28.02.2019 на суму 1845,36 грн, які підписані представниками обох сторін (а.с.24-25).

Пунктом 6.1. Договору сторонами узгоджено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

У відповідності до п.6.2. Договору датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.

Весь товар, що підлягав передачі покупцеві на загальну суму 21505,38 грн, був фактично отриманий від імені відповідача уповноваженою на те особою відповідно до довіреності б/н від 27.02.2019 (а.с.11).

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.

Відповідач, у визначений Договором поставки №1801 від 27.02.2019, оплату поставленого йому позивачем товару не здійснив.

Оскільки, відповідач оплату за отриманий ним товар по Договору поставки №1801 від 27.02.2019 в розмірі 21505,38 грн не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення боргу за поставлений йому товар у сумі 21505,38 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати за поставлений йому товар по Договору поставки №1801 від 27.02.2019 в сумі 21505,38 грн, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу по оплаті за поставлений товар за Договором поставки №1801 від 27.02.2019 в сумі 21505,38 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п.7.1. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

На підставі п.7.1. Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.03.2019 по 26.08.2019 у сумі 3404,27 грн та 7% штрафу у сумі 1505,59 грн.

Розрахунки пені та штрафу відповідачем не заперечені.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу суд вважає їх арифметично та методологічно вірними.

Згідно п.9.2. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п.9.2. Договору та ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами за період з 15.03.2019 по 26.08.2019 у сумі 1944,29 грн.

Розрахунок річних відповідачем не заперечено.

Перевіривши розрахунок річних суд вважає його арифметично та методологічно вірним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смок Инг» (54001, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.74Б, код ЄДРПОУ 42591327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м.Київ, вул.Харченка Євгенія, буд.42, код ЄДРПОУ 35871504) 21505,38 грн основного боргу, 3404,27 грн пені, 1505,59 грн 7% штрафу, 1944,29 грн - 20% річних та 1921,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва