ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2019 року Справа № 915/1872/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,
відповідач (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження справу
до відповідача: Дмитрівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, 57420, Миколаївська область, Березанський район, село Дмитрівка, вул.Миру, буд.14
про: стягнення 5 645,66 грн. (з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 21.10.2019),
12.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №547007-СК-10539-0819 від 12.08.2019 про стягнення з Дмитрівської сільської ради Березанського району Миколаївської області заборгованості у розмірі 6 964,96 грн. з якої: 4 617,76 грн. - основна заборгованість, 1 128,14 грн. - пеня, 95,13 грн. - 3% річних, 319,87 грн. - інфляційні втрати, а також збитки за недовикористаний обсяг та перевищення обсягу постачання газу в грудні 2018 року в сумі 804,06 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання природного газу №41АВMKZ200-18 від 10.01.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ. Також, зазначає, що позивачем та відповідачем в п.1.3 Договору було замовлено та погоджено на грудень 2018 року - 0,5 тис. м.куб. газу, при цьому з боку відповідача жодних коригувань погодженого та замовленого обсягу у відповідності до п.2.4-2.6 Договору не здійснювалось. В грудні 2018 року відповідачем було спожито всього 0,337 тис. кум. м. природного газу, що дає підставу позивачу для застосування відповідальності, визначеної п.п.1 п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу, а саме вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, що становить 804,06 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2019 позовну заяву №547007-СК-10539-0819 від 12.08.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
28.08.2019 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву №б/н від 28.08.2019 про усунення недоліків позовної заяви .
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначене на 02 жовтня 2019 року. Судове засідання призначене на 02.10.2019 було відкладено на 21 жовтня 2019 року.
21.10.2019 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про зменшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5 645,66 грн. з якої: 4 617,76 грн. - основна заборгованість, 819,18 грн. - пеня, 69,08 грн. - 3% річних, 139,65 грн. - інфляційні втрати. Також, позивач у наданій до суду заяві просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання 21.10.2019 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справі повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 38019574 (а.с.59).
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача та представника позивача.
Судом розглядаються зменшені позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
10 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (далі - позивач, постачальник) та Дмитрівською сільською радою Березанського району Миколаївської області (далі - відповідач, споживач) укладено Договір №41ABMKZ 200-18 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживача у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п.1.1 Договору).
У відповідності до п. 1.3 Договору, планові обсяги постачання газу по місяцях, тис.куб.м. становить: січень 2018 року 0,500 тис.куб.м., лютий 2018 року - 0,500 тис.куб.м., березень 2018 року - 0,250 тис. куб.м, квітень 2018 року - 0,150 тис. куб.м., травень 2018 року -0, червень 2018 року - 0, липень 2018 року - 0, серпень 2018 року -0, вересень 2018 року -0, жовтень 2018 року -0,200 тис. куб.м., листопад 2018 року - 0,200 тис.куб.м., грудень 2018 року - 0,500 тис. куб.м. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача і оператора ГРС/оператора газотранспортної системи відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (п.1.5 Договору).
Згідно п.2.8 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 30.06.2018), визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: - за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складених між оператором ГРС/Оператором ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРС/Кодексу ГТС; - на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС/Оператора ГРС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (п.п.2.8.1, 2.8.2 Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 30.06.2018).
Пунктом 2.8.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 30.06.2018), споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу.
Відповідно до п.3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №7 від 21.12.2018), ціна газу становить - 11 418,783 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 2 283,757 грн., всього з ПДВ - 13 702,54 грн. (з урахуванням тарифу на транспортування магістральними трубопроводами).
Згідно п.3 Додаткової угоди №7 від 21.12.2018, додаткову угоду складено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу та враховуючи норми частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.12.2018.
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2, та 3.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим Договором (п.3.4 Договору).
Згідно п.п.4.2, 4.2.1 Договору, оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
У відповідності до абз.2 п.4.2.2 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа, наступного за звітним місяця.
Згідно п.4.8 Договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред`явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання - передачі газу.
Пунктом 9.1 Договору визначено, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін та, відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2018 року і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до п.9.3 Договору, усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
Так, на виконання вимог Договору позивач у грудні 2018 року поставив відповідачеві природний газ на суму 4 617,76 грн., що підтверджується актом №МКЗ00016419 приймання - передачі природного газу від 31 грудня 2018 року (а.с.50).
Вказаний природний газ був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаному акті та засвідчений печаткою відповідача. Зауважень щодо поставки, кількості та якості товару відповідачем не зазначено.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач за поставлений природний газ у грудні 2018 року не розрахувався, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Згідно вимог ст. 712 Цивільного Кодексу України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 617,76 грн. за поставлений товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 6.2.1 Договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розміру 819,18 грн. нараховану за період з 11.01.2019 по 11.07.2019 за зобов`язанням грудня 2018 року, розмір якої є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.
За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 69,08 грн. нараховані за період з 11.01.2019 по 11.07.2019, розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.
Згідно наданого до позовної заяви розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в загальному розмірі 139,65 грн. нараховані за період з січня 2019 року по липень 2019 року, розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.
За таких обставин, зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 11 ,13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Дмитрівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (57420, Миколаївська область, Березанський район, село Дмитрівка, вул.Миру, буд.14, код ЄДРПОУ 04375725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (54055, м. Миколаїв, вул. 7-ма Слобідська, 70в/1, код ЄДРПОУ 39589483) 4 617,76 грн. - основної заборгованості, 819,18 грн. - пені, 69,08 грн. - 3% річних, 139,65 грн. - інфляційних втрат та 1921,00 грн. судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2019
Суддя Н.О. Семенчук
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2019 |
Оприлюднено | 28.10.2019 |
Номер документу | 85151298 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Семенчук Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні