Рішення

від 10.10.2019 по справі 917/1483/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.19р. Справа № 917/1483/19

за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" (39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 13940851)

про стягнення 461303 грн. 68 коп.,

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Кобець Н.С.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Рубан Н.Б. доручення №2921 від 09.10.2019р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 1732/19 від 21.08.2019р.) до Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 461 303,68 грн. згідно Договору постачання природного газу № 8312/1718-БО-24 від 06.09.2017р. , з яких: пені - 292 214,10 грн., 3% річних- 62 727,44 грн. та інфляційних втрат - 106 362,14 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного проведення розрахунків за отриманий природний газ, внаслідок чого позивач, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховської О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.08.2019р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1483/19. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання призначено на 26.09.2019р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.09.2019р. розгляд справи відкладено на 10.10.2019р.

Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення - ухвали суду від 26.09.2019р. ( а.с.19-20 т.3 ).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 10235 від 25.09.2019р.). Зокрема, зазначає, що КВП "Теплоенерго" м.Горішні Плавні є підприємством комунальної власності, власником якого є територіальна громада міста в

особі міської ради. Споживачами підприємства відповідача є населення та бюджетні установи й організації. Сплата за теплову енергію бюджетними установами та організаціями залежить від фінансування в рамках бюджету держави. Кошти які надходять на рахунок відповідача, спрямовуються до АТ "Ощадбанку", якому НКРЕКП щомісячно встановлює відсоток розподілу коштів, відповідно до категорії споживачів. Відповідач звертає увагу суду, що основний борг за договором №8312/1718-БО-24 від 06.09.2017р. відсутній. Крім того, у відзиві КВП "Теплоенерго" м.Горішні Плавні просить суд зменшити розмір пені на 90%, оскільки на момент подання позову зобов"язання за договором №8312/1718-БО-24 про постачання природного газу від 06.09.2017р. виконані в повному обсязі.

Відповідач через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 10299 від 26.09.2019р.) про визнання справи №917/1483/19 як справи незначної складності та допустити до розгляду справи начальника юридичної служби підприємства Рубан Н.Б., згідно доручення. В якості додатку до клопотання подав контррозрахунок санкцій та 3% річних на заборгованість Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором №8312/1718-БО-24 від 06.09.2017р. за період з листопада 2017 року по березень 2018 р..

Ухвалою суду від 27.08.2019р. судом вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Отже, представником відповідача в судовому засідання щодо розгляду справи № 917/1483/19 згідно вимог ч.2 ст. 58 ГПК України може бути будь-яка особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу. Таким чином, представником відповідача може бути начальник юридичної служби підприємства, який діє згідно доручення №2921 від 09.10.2019р.

27.09.2019р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №10357), з клопотанням про поновлення процесуального строку, яке судом задоволено. У відповіді на відзив позивач зазначає, що нормативними актами не передбачено обов"язку здійснювати розрахунки між продавцем та постачальником виключно з застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання. Умовами Договору сторони встановили обов"язок вчинення всіх належних дій у разі виявлення заборгованості, Порядком розподілу коштів передбачено направлення коштів, отриманих від кінцевих споживачів, теплогенеруючим/теплопостачальним організаціям у разі підтвердження сплати у повному обсязу вартості газу постачальнику природного газу. Позивач заперечує проти зменшення неустойки та зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов"язання за будь-яких обставин. Виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов"язань з боку третіх осіб, зокрема споживачів. Збитковість підприємства не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

06 вересня 2017р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в подальшому перейменовано в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (постачальник, позивач) та Комунальним виробничим підприємством "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" (покупець, відповідач) укладено Договір № №8312/1718-БО-24 про постачання природного газу (далі - Договір) (а.с. 17-26 т.1), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

В подальшому сторони вносили зміни до Договору шляхом підписання Додаткових

угод, а саме: № 1 від 11.01.2018р., № 2 від 06.04.2018р., № 3 від 08.06.2018р. (а.с. 27-29 т.1).На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу впродовж листопада 2017р., грудня 2017р., січня 2018р., лютого 2018р., березня 2018р., квітня 2018р. природний газ на загальну суму 20 670 034,40 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017р. на суму 3 142 694,50 грн., від 31.12.2017р. на суму 4 760 507,62 грн., від 31.01.2018р. на суму 2 985 164,10 грн., від 28.02.2018р. на суму 3 845 764,76 грн., від 31.03.2018р. на суму 4 073 919,12 грн., від 30.04.2018р. на суму 1 861 984,30 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати природного газу виконав, сплативши 20 670 034,40 грн., але при цьому відповідач порушив строки оплати, встановлені пунктом 6.1 Договору, за зобов`язаннями листопад 2017 року - квітень 2018 року.

Зазначене підтверджується бухгалтерською випискою з балансового рахунку, сальдо по підприємству та випискою з банківського рахунку ( а.с.37-38 т.1, а.с. 36 т.1, а.с. 45-212 т.1, а.с.1-168 т.2 ).

Пунктом 8.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018р.) встановлено, що в разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов"язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років

Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За прострочення оплати природного газу, позивач нарахував відповідачу 292 214,10 грн. пені та 62 727,44 грн. 3% річних.

Дані нарахування проведені позивачем за період 26.12.2017р. по 26.12.2017р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в листопаді 2017р., за період 26.01.2018р. по 27.02.2018р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в грудні 2017р., за період 27.02.2018р. по 25.03.2018р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в січні 2018р., за період 27.03.2018р. по 19.04.2018р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в лютому 2018р., за період 26.04.2018р. по 28.11.2018р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в березні 2018р., за період 26.05.2018р. по 21.12.2018р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в квітні 2018р.

За прострочення оплати природного газу, позивач нарахував відповідачу 106 362,14 грн. інфляційних. Дані нарахування проведені позивачем за період 26.04.2018р. по 30.11.2018р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в березні 2018р., за період 26.05.2018р. по 31.12.2018р. за несвоєчасну оплату газу поставленого в квітні 2018р.

Розрахунки залучені до матеріалів справи ( а.с. 12-16 т.1).

Приймаючи рішення суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати переданого газу.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки та купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, у п. 6.1. Договору сторони визначили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу

Поставка природного газу по Договору на загальну суму 20 670 034,40 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання - передачі

природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками ( а.с. 30-35 т.1).

Суд встановив, що відповідач оплату природного газу здійснював несвоєчасно, про що свідчить надана позивачем виписка щодо операцій по Підприємству "КВП ТЕ м. Горішні Плавні" ( а.с. 37-38 т.1).

Факт порушення в строків виконання грошових зобов`язань відповідачем не спростовано. Наданий відповідачем контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних (а.с. 10-15 т.3) відповідачем документально необґрунтований, містить в собі періоди прострочки платежів за поставлений природний газ, які не співпадають з періодами прострочки, які визначені позивачем, при цьому відповідачем належних та допустимих доказів щодо сплати заборгованості і відсутності заборгованості в ці періоди, що вказані позивачем як прострочені, суду не надано.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за Договором № №8312/1718-БО-24 від 06.09.2017р. позивачем правомірно нараховано 292 214,10 грн. пені, 62 727,44 грн.3% річних, 106 362,14 грн. інфляційних. Правильність розрахунків перевірено судом.

Відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій на 90 %.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що він є підприємством комунальної власності. Власником підприємства є територіальна громада міста в особі міської ради. Предметом діяльності підприємства відповідача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Значною часткою споживачів підприємства відповідача є населення та бюджетні установи і організації - дитячі садки, школи, лікарні, тощо. При цьому, сплата за теплову енергію бюджетними установами та організаціями залежить від реального фінансування в рамках бюджету держави за договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на

увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Верховний суду у Постанові від 16.05.2018 р. ( справа 917/1734/17) зазначив, наступне : " ... судами попередніх інстанцій не враховано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (частина 1 статті 233 ГК України). Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України, в редакції до 15.12.2017. Як наслідок, господарськими судами не перевірено обставини щодо наявності чи відсутності підстав для зменшення розміру стягуваних санкцій".

Враховуючи вищенаведене, інтереси позивача, а також те, що відповідач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань, беручи до уваги те, що у відповідача відсутня заборгованість по сплаті основного боргу за Договором, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке здійснює постчання теплової енергії населенню, бюджетним установам і організаціям, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50%, тобто до 146 107,05 грн., цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 146 107,05 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 146 107,05 грн. пені, 106 362,14 грн. інфляційних втрат та 62 727,44 грн. 3 % річних обґрунтовані, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 6 919,56 грн. судового збору за платіжним дорученням № 7006361 від 11.07.2019р. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 12.07.2019р.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" (39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 13940851) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 146 107,05 грн. пені, 62 727,44 грн. 3 % річних та 106 362,14грн. інфляційних втрат, а також 6 919,56 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21.10.2019р.

Суддя Ореховська О.О.