Рішення

від 23.10.2019 по справі 920/875/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.2019 Справа № 920/875/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 920/875/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакарді-Мартіні Юкрейн", м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", м. Суми,

про стягнення 356691,88 грн.

УСТАНОВИВ :

16.08.2019 до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакарді-Мартіні Юкрейн" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" про стягнення 356691,88 грн. заборгованості, у тому числі 296505,40 грн. основного боргу, 49435,36 грн. пені, 4195,48 грн. 3% річних, 6555,64 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання умов договору поставки та призначення дистриб`ютора № 01/04/14ГР від 01.04.2014.

Ухвалою суду від 21.08.2019 позовну заяву ТОВ "Бакарді-Мартіні Юкрейн" залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду доказів доплати судового збору у сумі 50,38 грн.

27.08.2019 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивач виконав вимоги зазначеної судової ухвали.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.08.2019 у справі № 920/875/19 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/875/19; справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов до 20.09.2019; встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив до 30.09.2019; а також встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення до 15.10.2019 .

20.09.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву від 19.09.2019 № 1-06/463, відповідно до якого зазначає, що заборгованість в сумі 295 915 грн 54 коп погашена в повному обсязі. В підтвердження сплати нада копії платіжних доручень та акт звірки за 09.08.19-30.09.19.

07.10.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути 60816 грн 48 коп, з яких 49435 грн 36 коп - пені, 4195 грн. 48 коп 3% річних 6555 грн 64 коп інфляційних втрат.

Враховуючи, надане п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивачу право збільшити чи зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд приймає до розгляд подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 3150к від 07.10.2019).

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн (Компанія, Постачальник, Позивач) та Слобожанською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина (Дистриб`ютор, Покупець, Відповідач) укладено договір поставки та призначення дистриб`ютора № 01/04/14ГР.

Відповідно до укладеного договору, а саме п. 1.1. Сторони погодили, що Дистриб`ютор зобов`язується здійснювати придбання продукції виключно у компанії, а Компанія зобов`язується передавати у власність Дистриб`ютора Продукцію партіями, у відповідності до замовлень Дистриб`ютора. Дистриб`ютор зобов`язується проводити оплату за Продукцію та приймати її на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору ціна цього договору складається із вартості всієї продукції, що поставлена Компанією Дистриб`ютору протягом терміну (строку) дії цього Договору.

Розділом 2 Договору визначені зобов`язання сторін, а саме: Компанія зобов`язана: 2.1.1 Постачати Дистриб`ютору Продукцію згідно умов даного договору, у випадку поставки неякісної продукції - заміняти її та інші. Обов`язки Дистриб`ютора визначені в п. 2.2. Договору, серед яких п. 2.2.8. - оплатити Продукцію в розмірах і в терміни, встановлені даним договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору Компанія зобов`язується здійснювати поставку Продукції Дистриб`ютору згідно графіку замовлснь/поставок, що є Додатком № 2 до даного Договору та є його невід`ємною частиною. Поставка Продукції, що .є предметом даного Договору, здійснюється па умовах DDP згідно Міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Місцем доставки Продукції за даним договором є: м. Суми, вул. Черепіна, 29.

Згідно з п. 4.2. Договору перехід права власності на Продукцію відбувається в момент її фактичної передачі на рампі Дистриб`ютора та підписання сторонами відповідних товаротранспортної та видаткової накладних.

Відповідно до п. 5.3. Договору оплата за поставлену Продукцію здійснюється Дистриб`ютором протягом 40 (сорок) календарних днів з моменту отримання Продукції, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Компанії.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що за порушення умов даного договору кожна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства і даного договору. За невиконання чи неналежне виконання умов даного договору Дистриб`ютор зобов`язаний відшкодувати Компанії завдані цим збитки в повному обсязі. Сплата штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє від виконання зобов`язань за договором. До збитків сторони також відносять і штрафні санкції, які були накладені на Компанію її контрагентами, державними органами.

Відповідно до н. 9.2. Дистриб`ютор за даним договором несе наступну відповідальність: 9.2.1. за порушення термінів розрахунків, передбачених даним договором, Дистриб`ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 11.1 передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 3 1 березня 2015 року.

31.05.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду про пролонгацію Договору поставки № 01/04/14ГР від 01.04.2014, відповідно до п. 1 якої сторони погодились незалежно від інших умов Договору, подовжити строк дії Договору до 31 березня 2016 року (включно). Всі інші умови договору залишились без змін.

31.03.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду про пролонгацію Договору поставки та призначення Дистриб`ютора № 01/04/2014 ГР від 01.04.2014, відповідно до п. 1 якої сторони погодились незалежно від інших умов Договору, подовжити строк дії Договору до 3 1 березня 201 7 року (включно). Всі інші умови договору залишились без змін.

31.03.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду про пролонгацію Договору поставки та призначення Дистриб`ютора № 01/04/2014 ГР від 01.04.2014, відповідно до п. 1 якої сторони погодились незалежно від інших умов Договору, подовжити строк дії Договору до 3 1 березня 2018 року (включно). Всі інші умови договору залишились без змін.

31.03.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду про пролонгацію Договору поставки та призначення Дистриб`ютора № 01/04/2014 ГР від 01.04.2014, відповідно до п. 1 якої сторони погодились незалежно від інших умов Договору, подовжити строк дії Договору до 31 березня 2019 року (включно). Всі інші умови договору залишились без змін.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період дії договору регулярно відбувались поставки Продукції Позивачем на адресу Відповідача.

Так, 20.12.2018 Відповідачем отримано від Позивача Продукції на загальну суму 9410,12 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4609, товаротранспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 21.01.2018 з підписами уповноважених осіб на отримання товарів та печатками сторін, а також перевізника. Граничний строк оплати за поставку Продукції, виходячи зі змісту п. 5.3. Договору строк платежу за отриману Продукцію настав 30.01.2019р. Оплата за Продукцію відбулась 02.08.2019 в розмірі 10000,00 гри., а тому Відповідач прострочив строк оплати Продукції на 8 днів.

28.12.2018 Відповідачем отримано від Позивача Продукції на загальну суму 111528,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 4706, товаротранспортною накладною па переміщення алкогольних напоїв від 27.12.2018 з підписами уповноважених осіб на отримання товарів та печатками сторін, а також перевізника. Граничний строк оплати за поставку Продукції, виходячи зі змісту п. 5.3. Договору строк платежу за отриману Продукцію настав 06.02.2019.

28.01.2019 Відповідачем отримано від Позивача Продукції на загальну суму 129255,72 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 221, товаротранспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 28.02.2019 з підписами уповноважених осіб на отримання товарів та печатками сторін, а також перевізника. Граничний строк оплати за поставку Продукції, виходячи зі змісту п. 5.3. Договору строк платежу за отриману Продукцію настав 09.03.2019.

04.02.2019 Відповідачем отримано від Позивача Продукції на загальну суму 75721,68 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 287 від 31.01.2019, товаротранспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 31.01.2019 з підписами уповноважених осіб на отримання товарів та печатками сторін, а також перевізника. Граничний строк оплати за поставку Продукції, виходячи зі змісту п. 5.3. Договору строк платежу за отриману Продукцію настав 17.03.2019.

За поставлену продукцію Відповідачем частково сплачені кошти всього на 20000 грн, а саме:

06.08.2019 в сумі 10000,00 грн.,

07.08.2019 в сумі 5000,00 грн.

08.08.2019 в сумі 5000 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не розрахувався за отриману Продукцію повністю по видатковим накладним № 4706, 221, 287, чим порушив майнові права позивача. Загальна сума заборгованості за отриману Продукцію станом на 13.08.2019 по зазначеним видатковим накладним становить 296505,40 грн

Суд, перевіривши правильність проведених позивачем розрахунків приходить до висновку, що позивачем в позовній заяві допущено арифметичну помилку, в загальній сумі заборгованості за поставлений товар, оскільки загальна сума поставленої продукції становить 325 915 грн 52 коп (20.12.2018 на 9410,12 грн; 28.12.2018 на 111528 грн; 28.01.2019 на 129255 грн; 04.02.2019 на 75721,68 грн) сплачено на загальну суму 30 000 грн (02.08.2019 на 10000 грн; 06.08.2019 на 10000, 07.08.2019 на 5000 грн, 08.08.2019 на 5000 грн.). Залишок несплаченої суми становить 295 915 грн 52 коп (325915 грн 52 коп - 30 000 грн = 295915 грн 52 коп), а не 296505 грн 40 коп, як зазначив позивач у позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив заборгованість у сумі 295915 грн 54 коп, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 88-97).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. З Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, ідо діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 9.2.1. Договору за порушення термінів розрахунків, передбачених даним договором, Дистриб`ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до поданого розрахунку станом на 08.08.2019 позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 49435 грн 36 коп

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимоги кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процен тів не вс тановлено договором, або законом.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку загальний розмір трьох відсотків річних станом на 08.08.2019р. становить - 4195,48 грн інфляційний втрат - 6555,64 грн

Відповідач контррозрахунку здійснених позивачем нарахувань пені, 3% річних та суми інфляційних втрат чи обґрунтованих заперечень щодо здійснених нарахувань суду не надав.

Судом здійснено перерахунок здійснених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат та 3 % річних, при цьому не виходячи за межі визначеного позивачем періоду. Відповідно до здійсненого судом перерахунку сума інфляційних нарахувань становить 4617 грн 27 коп., розмір 3% річних - 4195 грн 48 коп, сума пені дорівнює 49253 грн 27 коп.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2019.

Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, вищезазначене, приймаючи до уваги встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем отриманої продукції, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 49253 грн 27 коп, інфляційних втрат в розмірі 4617 грн 27 коп та 3% річних в сумі 4195 грн 48 коп є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В інший частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 182 грн 09 коп та інфляційних втрат в сумі 1938 грн 37 коп суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вірішуючи питання розподілу судового збору суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням розміру судового збору, який необхідно було сплатити позивачу при зверненні до суду з даним позовом з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5300 грн. (платіжне доручення № 2_071 від 06.08.2019), виходячи з суми позовних вимог 356691,88 грн. 07.10.2019 подано заяву про зменшення позовних вимог до 60816,48 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Проте, суд при ухваленні даного рішення не розглядає питання про повернення суми судового збору, оскільки в матеріалах справи відсутнє відповідне клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина (40021, м.Суми, вул. Петропавлівська, 121, код ЄДРПОУ 31162928) в особі Слобожанської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина (код ЄДРПОУ ВП: 37655248, місце реєстрації 40000, м. Суми, вул. Героїв Крут 29, р/р НОМЕР_1 в Сумській філії АБ Укргазбанк , МФО 320478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн (код ЄДРПОУ 37723293, місце реєстрації 01023, м. Київ, площа Спортивна 1А,р/р НОМЕР_2 в ПАТ Сігібанк , МФО 300584) 49253 грн 27 коп пені, 4195 грн 48 коп 3% річних, 4617 грн 27 коп інфляційних втрат та 1824 грн 95 коп судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.10.2019.

Суддя В.Л. Котельницька