Рішення

від 22.10.2019 по справі 918/623/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/623/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Рівненської міської громадської організації "Житло"

про стягнення заборгованості в сумі 9 932 грн. 55 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Павельчук А.М.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Рівненської міської громадської організації "Житло", в якому просить стягнути 9 932 грн. 55 коп. - боргу, у тому числі: 6 851 грн. 25 коп. - пені, 378 грн. 50 коп. - три проценти річних, 2 702 грн. 80 коп. - інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором постачання природного газу №4071/15-ТЕ-28 від 30.12.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

27 вересня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечив позовні вимоги з підстав, зазначених у відзиві.

У судовому засіданні 24.09.2019 року судом оголошувалася перерва до 08.10.2019 року.

У судовому засіданні 08.10.2019 року судом оголошувалася перерва до 22.10.2019 року.

У судове засідання 22.10.2019 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про оголошення перерви у судовому засіданні від 8 жовтня 2019 року.

У судовому засіданні 22.10.2019 представник відповідача не заперечила проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

30 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 4071/15-ТЕ-28, за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (далі Договір, а.с.15-20).

За п. 11 Договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2015 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Протягом 2015 року між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2014 №4071/15-ТЕ-28, а саме:

- Додаткова угода №1 від 27.03.2015 (а.с. 21);

- Додаткова угода №2 від 30.07.2015 (а.с. 22);

- Додаткова угода №3 від 31.07.2015 (а.с. 23);

- Додаткова угода №4 від 20.10.2015 (а.с. 24);

- Додаткова угода №5 від 25.11.2015 (а.с. 25);

Вказаними додатковими угодами сторони змінювали ціну природного газу.

За частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що газ, який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Згідно з п. 2.1. Договору загальний обсяг газу, що передається за цим договором у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, становить 65,0 тис.куб.м.

Відповідно до п.п. 3.3.- 3.4. Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору в період з січня 2015 року по грудень 2015 року позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 70 149,53 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 26-31) від 31.01.2015 на суму 9 837,33 грн., від 28.02.2015 на суму 10 041,57 грн., від 31.03.2015 на суму 11 132,12 грн., від 30.04.2015 на суму 7 440,84 грн., від 30.11.2015 на суму 14 420,55 грн., від 31.12.2015 на суму 17 277,12 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, поставленого протягом вказаного періоду, виконав несвоєчасно, що стверджується зведеними бухгалтерськими документами (операціями за договором та сальдо по відповідачу, а.с. 35-36).

Згідно з п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем п. 6.1 цього договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Враховуючи викладене, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 6 851,25 грн., 2 702,80 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 378,50 грн.

Викладені представником відповідача у відзиві обставини суд не бере до уваги з огляду на те, що відповідно до доданого до відзиву договору № 7503/19-23/ТЕ від 22.01.2019 року про переведення боргу, а саме п.1.1. Договору переведено борг з первісного боржника - Рівненської міської громадської організації "Житло" до нового боржника - ОСББ "Житло-Рівне" за договором постачання природного газу № 8391/1718-ТЕ-28 від 04.09.2017 року, а вданій справі заявлена до стягнення заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу № 4071/15-ТЕ-28 від 30.12.2014 року.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із відповідальністю за порушення строків оплати за переданий природний газ, регулювання яких здійснюється Законом України "Про ринок природного газу", ГК України, ЦК України тощо.

Як установлено ч. 1. ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених норм матеріального права, які регулюють наслідки порушення зобов`язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені за неналежне виконання боржником грошового зобов`язання.

Судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE перевірено доданий позивачем розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, визнано його правильним та обґрунтованим, а відтак позовні вимоги про стягнення боргу у загальній сумі 9 932,55 грн. - підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, враховуючи усе викладене у сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Рівненської міської громадської організації "Житло" про стягнення 6 851,25 грн. пені, 378,50 грн. 3% річних та 2 702,80 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Рівненської міської громадської організації "Житло" (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 26, ЄДРПОУ 26523103) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код ЄДРОПУ 20077720) борг у загальній сумі 9 932 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 55 коп. у тому числі: 6 851 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн. 25 коп. - пені, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 50 коп. - 3% річних, 2 702 (дві тисячі сімсот дві) грн. 80 коп. - інфляційних втрат та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2019 року.

Суддя Романюк Ю.Г.