Рішення

від 22.10.2019 по справі 920/966/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2019 Справа № 920/966/19 Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/966/19 у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ЛАРО» (40007, м. Суми, вул.. Харківська, 122, код ЄДРПОУ 38136302)

про стягнення 38105,94 грн.,

представники учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.03.2017 в загальному розмірі 38105,94 грн., з яких: 18461,56 грн. заборгованість за кредитом, 16105,91 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3538,47 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.09.2019 у справі № 920/966/19 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначити розгляд справи по суті на 22.10.2019, 10:00.

Копія ухвали господарського суду від 23.09.2019 про відкриття провадження у справі, яка направлена на адресу ТОВ НВП ЛАРО (40007, м. Суми, вул. Харківська, 122) була повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення адресат відсутній .

Судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і отримано Витяг за №1005871449 від 22.10.2019, відповідно до якого місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю НВП ЛАРО є: 40007, м. Суми, вул.. Харківська, 122.

Згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З урахуванням вказаних положень ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, причини ненадання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

13.05.2016 товариством з обмеженою відповідальністю НВП ЛАРО було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до змісту заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк .

13.05.2016 позивачем була підписана заява на відкриття поточного рахунку.

14.03.2017 товариством з обмеженою відповідальністю НВП ЛАРО через систему інтернет-клієнт-банк підписано із використанням електронного цифрового підпису заявку на отримання кредиту № 207495 відповідно Умов та Правил надання банківських послуг , які разом із заявкою складають кредитно-залоговий договір.

Розділом 3.2.6. Умов визначено умови та порядок надання послуги Бізнес -розстрочка . Пунктом 3.2.6.1. Умов встановлено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит з лімітом і на цілі, зазначені в платіжному доручені (далі Заявка), в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та інших винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредит надається шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства - продавця за товари, придбані клієнтом для ведення своєї господарської діяльності. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування. Частина істотних умов надання кредиту (сума кредиту, відсоткова ставка, комісії та винагороди, розмір щомісячного платежу, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються у Заявці. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заявки в системі Приват24, що прирівнюється до заяви від імені Клієнта на видачу кредиту, укладення з ним кредитного договору на оплату купованих Клієнтом з використанням Послуги товарів, укладення договору застави товару, купленого Клієнтом за рахунок наданих в рамках Послуги кредитів.

Відповідно до п. 3.2.6.3. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит на купівлю товарів в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та винагород. Сума кредиту, відсоткова ставка, комісії та винагороди, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заявці. Заявка на підключення до Послуги в системі Приват24, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПриватБанком і Тарифами ПриватБанку становлять договір банківського обслуговування та кредитний договір.

За частиною другою статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 14.03.2017 між учасниками даної справи укладено кредитний договір (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищезазначених заявок та Умов.

14.03.2017 на підставі укладеного договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 36923,08 грн., що підтверджується відповідною випискою.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в сумі 36923,08 грн., що підтверджується відповідною випискою.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).

Пунктом 3.2.6.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його розрахунковому рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заявці (банк здійснює списання позитивного залишку на розрахунковому рахунку клієнта в сумах, необхідних для здійснення внеску на погашення кредиту).

У відповідності до пункту 3.2.6.5.3. Умов на позичальника було покладено обов`язок повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.6.3.1, 3.2.6.5.16, 3.2.6.6.2, а також зазначені в заявці, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму розрахунковому рахунку.

Строк кредитування зазначений у заявці та становить 12 місяців від дня надання кредиту.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2.6.5.2. Умов відповідач був зобов`язаний сплачувати комісію за користування кредитом згідно п. 3.2.6.3.3. Умов.

Згідно з п. 3.2.6.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку та до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.6.1, 3.2.6.2, 3.2.6.3, 3.2.6.3.1 цього договору клієнт сплачує комісію в розмірі, зазначеному в п. 3.2.6.3.3. Умов.

За змістом п. 3.2.6.3.3. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячну комісію згідно з тарифами , зазначеними в п. 3.2.6. Розмір комісії також вказано безпосередньо у заявці.

Датами сплати комісії є дати сплати платежів, зазначені в заявці, тобто до 5-го числа кожного місяця.

Розрахунок і нарахування комісії за користування кредитом здійснюється 5 числа наступного місяця з дати списання коштів з позичкового рахунку і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 3.2.6.9.6. Умов).

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маг право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з піде гав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв дідового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 559 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У порушення відповідних норм законодавства та умов договору відповідач не забезпечив наявність на своєму поточному рахунку коштів достатніх для списання в рахунок погашення щомісячних платежів.

Частиною другою статті 1050 ЦК України закріплено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частий позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 3.2.6.9.1. Умов передбачено, що відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.6.5.2., 3.2.6.5.3. цього Договору, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.6.3.4. нього Договору.

За змістом 3.2.6.3.4. Умов при порушенні клієнтом будь-якою грошового зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 69% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році (п. 3.2.6.9.7. Умов).

Відповідно до наданого позивачем обґрунтованого розрахунку станом на 18.07.2019 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 38105,94 грн. та складається з:

18461,56 грн. - заборгованість за кредитом;

16105,91 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.6.3.4, 3.2.6.9.1, 3.2.6.9.7. Умов;

3538,47 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.6.3.3, 3.2.6.9, 3.2.6.9.6. Умов.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 38105,94 грн. (в тому числі: 18461,56 грн. заборгованість за кредитом, 16105,91 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3538,47 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії) правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у сумі 1921,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 185, 233, 236-238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ЛАРО» (40007, м. Суми, вул.. Харківська, 122, код ЄДРПОУ 38136302) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 14.03.2017 у розмірі 38105 грн. 94 коп., з яких: 18461,56 грн. заборгованість за кредитом, 16105,91 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3538,47 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23 жовтня 2019 року.

Суддя В.В. Яковенко