Рішення

від 23.10.2019 по справі 539/3784/19

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3784/19

Провадження № 2/539/1460/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Алтухової О.С.,

за участю секретаря - Ануфрієвої Н.М.,

сторони по справі у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до територіальної громади в особі Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивував тим, що 06.08.2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Лушники Лубенського району померла ОСОБА_3 - мати ОСОБА_2 , і після її смерті відкрилась спадщина, що складається із житлового будинку А-1 ; погребу Е ; сараю В ; сараю Г ; убиральні Д ; сараю Ж ; колодязю 1/2 частина №1; огорожі № НОМЕР_1 , що розташовані на приватизованій земельній ділянці для будівництва та обслуговування Ж/Б, госпбудівель і споруд - 0,11 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,30 га по АДРЕСА_1 .

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Калайдинцівської сільської ради вищевказане домоволодіння ОСОБА_3 . залишила йому - ОСОБА_1

Спадкоємцем за законом є донька спадкодавиці - ОСОБА_2 , якій було видано Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, площею 1,5500 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове домоволодіння йому було відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності на нього.

Просив суд ухвалити рішення, яким визнати за ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на будинок А-1 , загальною площею 41,5 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м., погріб Е ; сарай В ; сарай Г ; убиральню Д ; сарай Ж ; колодязь 1/2 частина №1; огорожу № НОМЕР_1 , що розташовані на приватизованій земельній ділянці для будівництва та обслуговування Ж/Б, госпбудівель і споруд - 0,11 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,30 га по АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Лисенко А.Ф. у підготовче судове засідання не з`явився, звернулася до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, згідно наданого листа просив справу слухати у відсутність його представника. Позовні вимоги визнав та не заперечує щодо їх задоволення.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, згідно наданого листа просила справу слухати у її відсутність, позов підтримує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося та розгляд справи відбувся на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає приписам ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08 серпня 2018 року виконавчим комітетом Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, актовий запис №26.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.08.2019 року, виданої приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Юрченко М.А., у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу.

Крім цього, з вказаної постанови вбачається, що 12 жовтня 2018 року було відкрито спадкову справу №223/2018 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від доньки спадкодавиці ОСОБА_2 , також у спадковій справі мається заява про прийняття спадщини за заповітом позивача ОСОБА_1 , інших заяв у справі не має. 19.02.2019 року на ім`я ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, інші свідоцтва не видавались.

Відповідно до довідки КП "Лубенське МБТІ" № 572 від 05.09.2019 року нерухоме майно, станом на 29.12.2012 року за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано.

П. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Ч.ч. 3,4 ст. 3 зазначеного Закону, передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Зазначене викладене у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 р. за № 12/5-126, в якому надано роз`яснення по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до набрання чинності Постанови КМУ від 05.08.1992 р. № 449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення , якою вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

В матеріалах справи наявна копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 27 серпня 2019 року, який складається з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, схематичний план земельної ділянки, поверхневий план житлового будинку, характеристики будинку, господарських будівель та споруд, відповідно до яких житловий будинок під літерою А-1 має загальну площу 41,5 кв.м. та житлову 20,8 кв.м. При цьому, господарство включає: погріб Е ; сарай В ; сарай Г ; убиральню Д ; сарай Ж ; колодязь 1/2 частина №1; огорожу № НОМЕР_1 , що розташовані на приватизованій земельній ділянці.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ПЛ № 043268 ОСОБА_3 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0, 41 га., яка розташована на території с.Лушники, Калайдинцівської сільської ради для будівництва та обслуговування ж/б, госпбудівель і споруд - 0,11 га., та ведення особистого підсобного господарства -0,30 га.

Таким чином, позивач набув право власності на вище вказаний житловий будинок, господарські будівлі і споруди до введення в дію наведених нормативно-правових актів, а саме в період часу з 1922 року по 1991 рік, так як виникнення права власності на нього не залежало від державної реєстрації цього права.

Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що позивач позбавлений можливості визнати право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обгрунтованими, такими, що грунтуються на законі, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оплату судових витрат взяв на себе позивач і не прохає стягувати з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4,89,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на будинок А-1 , загальною площею 41,5 кв.м., житловою площею 20,8 кв.м., погріб Е ; сарай В ; сарай Г ; убиральню Д ; сарай Ж ; колодязь 1/2 частина №1; огорожу № НОМЕР_1 , що розташовані на приватизованій земельній ділянці для будівництва та обслуговування Ж/Б, госпбудівель і споруд - 0,11 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,30 га по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації АДРЕСА_2 .

-відповідач територіальна громада в особі Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, адреса місця знаходження: Полтавська область, Лубенський район, с.Калайдинці вул.Рубцова,34 код ЄДРПОУ 04381252, КОАТУУ 04381252.

-третя особа ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено та підписано 23 жовтня 2019 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.С. Алтухова