Рішення

від 15.10.2019 по справі 924/597/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2019 р. Справа № 924/597/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича, м. Харків

до Приватного підприємства "Лугукртранс", м. Хмельницький

про стягнення основного боргу в розмірі 18846,00 грн., 3333,41 грн. - санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 1658,45 грн. - інфляційних збитків, 554,54 грн. - санкції у розмірі 3% річних

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Соколов А.Ю. - директор

Рішення виноситься 15.10.2019р., оскільки в судовому засіданні 12.09.2019р. та 01.10.2019р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 18846,00 грн. основного боргу, 3333,41 грн. - санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (нарахованої за період з 05.06.2018р. по 04.12.2018р.), 1658,45 грн. - інфляційних збитків (нарахованих за період червень 2018 року - квітень 2019 року), 554,54 грн. - санкції у розмірі 3% річних (нарахованих за період з 05.06.2018р. по 28.05.2019р.).

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору №1304/18 від 13.04.2018р. про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, який був укладений між позивачем - ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем (Експедитор 2) та відповідачем - ПП "Лугукртранс" (Експедитор 1).

Позивач звертає увагу суду на те, що на підставі вказаного договору сторонами було погоджено та підписано Заявку на здійснення перевезення № 1304 від 13.04.2018р., згідно якої, було здійснено перевезення вантажу сполученням St. Helens (Великобританія) - Новоград-Волинський (Україна). Вартість перевезення згідно зазначеної Заявки складає 600 Євро, гривневий еквівалент на дату виставлення рахунку на оплату становить 18846,00 грн. Заявкою на здійснення перевезення № 1304 від 13.04.2018р. встановлені умови оплати. Оплата здійснюється Експедитором 1 в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Експедитора 2, після надання Експедитором 1 Експедитору 2 оригіналів документів: рахунку на оплату, актів виконаних робіт, податкової накладної, CMR (товарно-транспортна накладна при здійсненні міжнародних перевезень), два примірники договору. Попередньо перелічені документи погоджено надіслати на електронну адресу ПП "Лугукртранс" ІНФОРМАЦІЯ_1. Оплата вартості перевезення повинна бути здійснена Експедитором 1 протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів перелічених транспортних документів. За підсумками виконаного перевезення 08.05.2018р., Експедитор 2 надіслав Експедитору 1 оригінали документів, що підтверджували виконання перевезення, серед яких Договір № 1304/18 від 13 квітня 2018 року; Заявка на здійснення перевезення № 1304 від 13.04.2018 року; Рахунок - фактура № 73 від 04 травня 2018 року, Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 73 від 04.05.2018 року; ЦМР (CMR) від 16.04.2018 року. Дане перевезення відповідачем всупереч домовленості сторін оплачене не було. Ці документи відповідач отримав 10.05.2018 року. 12.05.2019 року Експедитор 2 повторно з описом вкладеного надіслав Експедитору 1 оригінали документів, що підтверджували виконання перевезення. Повторно пакет документів на оплату відповідачем отримано 21.05.2018 року. Незважаючи на багаторазові звернення позивача до відповідача, сума заборгованості за виконане перевезення залишається несплаченою відповідачем. Документи на оплату відповідач отримав 21.05.2018 року, кількість днів відтермінування платежу згідно Заявки становить 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів транспортних документів. Вважає, що обов`язок з оплати вартості перевезення у відповідача виник 05.06.2018 року.

У відзиві на позов від 24.06.2019р. відповідач просить суд повністю відмовити позивачу у позові, зазначив, що позивач не надав оригіналу СМR накладної (з оригінальними відмітками про перетин держкордону України), згідно умов обумовлених в заявці №1304 від 13.04.2018 р. (розділ 1), про що був негайно проінформований. Також, позивач надіслав не вірно оформлені документи, з грубими прощеннями Податкового Кодексу України про що був негайно проінформований: враховуючи що відповідач та позивач є резидентами України, оформлення документів про надання послуг у міжнародному сполученні регулюються статтею 195.1.3 ПКУ, статтею 187.1 ПКУ, статтею 187.3 (підпункт "ж" ) та наказом ДПСУ №610 від 06.07.2012р., а також п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Виходячи з цих законодавчих актів вантажоодержувач повинен включити транспортні послуги (надані перевізником) до митної вартості товару, та нарахувати на митну вартість 20% ПДВ та мито. Експедиційні ж послуги згідно статті 187.3 (підпункт "ж") ПКУ оподатковуються ПДВ по ставці 20%, тому їх включення до митної вартості не відбувається (за для уникнення подвійного оподаткування). Відповідно до чинного законодавства України при міжнародних перевезеннях потрібно виділяти транспортні послуги окремо (0% ПДВ або без ПДВ) від експедиційних послуг які оподатковуються по ставці 20% ПДВ, таке відокремлення прямо впливає на формування митної вартості товару що імпортується та запобігає подвійному оподаткуванню (Лист Міністерства доходів і зборів України від 05.11.2013р. №14693/6/99-99-24-02-04-15).

Відповідач зазначає, що перед вивантаженням були зафіксовані наступні показники по транспортних послугах: транспортні послуги маршрутом Helens (Англія) - МП Краківець - 16019,10 грн., транспортні послуги за маршрутом МП Краківець - Новоград - Волинський (Україна) - 2826,90 грн. Ці данні були надані митниці. А вже оригінальні документи надійшли з іншим формулюванням - транспортно-експедиційні послуги по маршруту Helens (Англія) - МП Краківець - 16019,10 грн., та транспортно-експедиційні послуги по маршруту МП Краківець - Новоград-Волинський (Україна) - 2826,90 грн. В цих документах немає чіткого розмежування транспортних та експедиційних послуг. Про це позивач був повідомлений, як усно (по телефонному зв`язку) так і письмово (через електронну пошту). Виправлених документів від позивача не було отримано. У позивача існує борг перед відповідачем, в сумі 3600 грн. рахунок №150/1 від 04.05.2018 р. Штрафні санкції згідно заявки №1304 від 13.04.2018 р. (відповідно до претензії віх. №04/05 від 04.05.2018 р). Всі ці документи були надані позивачу в травні 2018 р. та відправлені на електронну пошту (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Позивач у додаткових поясненнях від 07.08.2019р. зазначив, що відзив відповідача на позовну заяву вважає необґрунтованим, та таким, що не спростовує позовних вимог позивача. Зазначив, що оригінал CMR був надісланий відповідачу разом з повним пакетом транспортних документів на оплату. Проте документи на оплату послуг позивача були проігноровані відповідачем. Позивач був змушений повторно надсилати відповідачу комплект транспортних документів. Надсилаючи документи вдруге позивач долучив копію ЦМР (CMR) від 16.04.2018 року. Пункт 4.5. Договору встановлює, що оплата послуг Експедитора 2 проводиться Експедитором 1 на розрахунковий рахунок Експедитора 2 на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії CMR з печатками про отримання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт. Незважаючи на те, що відповідачу надсилався оригінал CMR, згідно Договірних умов наявність оригіналу CMR не є визначальною обставиною для здійснення відповідачем оплати за надані послуги, оскільки для цього є достатньою наявність ксерокопії CMR. Що стосується невірно оформлених документів через нібито порушення позивачем положення Податкового кодексу України, слід зазначити, що ст. 195, 187 ПКУ регулюють адміністрування податку на додану вартість. Позивач є платником єдиного податку третьої групи (за ставкою 5%), не є платником податку на додану вартість, а отже положення Податкового кодексу України в частині адміністрування ПДВ не поширюються на порядок оформлення позивачем первинної документації. Усі первинні документи, що оформлялися по даному перевезенні були складені позивачем у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Позивач надавав відповідачу транспортно-експедиційні послуги (оскільки не виступав по даному перевезенні безпосереднім перевізником). Найменування послуги при оформленні первинної документації визначає постачальник такої послуги. Крім того в Договорі сторони іменуються "Експедитором 1" та "Експедитором 2". Хоча позивач наполягає на тому, що документи складені абсолютно правильно, "вірне" формулювання найменування послуги не є визначальним реквізитом, що перешкоджає покупцю послуги здійснити за неї платіж. Абзац 9 ч. 2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Відповідач також зазначає, що в позивача наявний борг, що виник на підставі претензії № 04/05 від 04.05.2018 року. Претензійних вимог відповідача стосовно затримки доставки вантажу позивач не визнає, оскільки затримка доставки виникла через дії суб`єкта владних повноважень, який в межах своїх повноважень проводив державний контроль. Крім того невизнані позивачем, безпідставні претензійні вимоги відповідача не є предметом даного позовного провадження і не є підставою для невиконання договірних зобов`язань відповідачем з оплати вартості наданих послуг. Вважає, що поведінка відповідача є спробою ухилитися від виконання своїх договірних зобов`язань, що полягають в оплаті вартості виконаного перевезення.

У додаткових поясненнях від 05.09.2019р. відповідач зазначив, що не надано доказів направлення оригіналу CMR у вигляді копій фіскального чека з описом. Просить звернути увагу на те що, "Укрпошта" згідно регламенту поштових відправлень, обов`язково повертає відправнику не отриману кореспонденцію на протязі одного місяця. Виходячи з цього оригінал CMR знаходиться у ФОП Ємельянов А.О . більше року, але ФОП Ємельянов А.О. протягом цього часу ігнорував взяті на себе договірні відносини, та не спробував надіслати повторно оригінал CMR.

Що стосується зауважень про невірно оформлені документи відповідач зазначив, що згідно чинного законодавства України при заключенні договорів, при наданні послуг з перевезень в міжнародному сполученні, між суб`єктами господарської діяльності керуються Податковим Кодексом України. Що стосується штрафних санкцій за запізнення автомобіля на місце доставки (претензія віх. №04/05 від 04.05.2018р. в сумі 3600 грн., та рахунок №150/1 від 04.05.2018р.), зазначив, що причиною затримки в митному оформленні було перевищення вагових норм вказаних в документах (вантажовідправник - UKITRANS Sp.z.o.o. вантажоодержувач - ТОВ "Т-Компанія") та ті що були по факту виявлені при динамічному поосному зважуванні транспортного засобу на МП "Краківець" про що вказано в листі ДФС України Львівської митниці №4085/10/13-70-73/22 від 05.05.2018р. Зауважив, що ПП "Лугукртранс" немає ніякого відношення до даного вантажу. Окрім того водій самовільно покинув ввірений йому транспортний засіб та був відсутній на момент закінчення перевірки митної служби 27.05.2018 р. (про що вказано в листі ДФС України Львівської митниці №4085/10/13-70-73/22 від 05.05.2018р). Водій прибув до автомобіля лише 01.05.2018р. після чого відразу було завершене митне оформлення. Виходячи з вище перерахованого, події, які призвели до затримки в доставці вантажу, не вважаються форс-мажорними обставинами. А згідно взятих на себе договірних відносин ФОП " Ємельянов А.О. " у відповіді за третіх осіб, які залучаються до виконання договору та заявки, як за свої власні (дії водія, перевізника, інших клієнтів та інші). А отже вважає обґрунтованим складання претензії №04/05 від 04.05.2018р. в сумі 3600 грн. та рахунок №150/1 від 04.05.2018р. на суму 3600 грн. Вимоги до ФОП Ємельянов А.О. наступні: виписати та надіслати рахунок та акт згідно норм законодавства України, виділивши транспортні послуги окремо від експедиційних; надіслати оригінал CMR накладної, якщо вона втрачена то копію з відмітками про перетин державного кордону та оригінальними штампами перевізника; сплатити рахунок №150/1 від 04.05.2018р. на суму 3600 грн. або зробити акт взаєморозрахунків та надіслати відповідачу.

Позивач в судове засідання свого представника не направив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

13.04.2018р. між ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем (Експедитор 2) та ПП "Лугукртранс" (Експедитор 1) укладено Договір №1304/18 про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Згідно з п. 1.1. договору предметом договору є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортуванні в міжнародному сполученні вантажів, що надаються Експедитором 1 для перевезення транспортом Експедитора 2 (або його субпідрядників) відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій та угод в галузі міжнародних перевезень.

Відповідно до пункту 1.2. договору Експедитор 2 зобов`язується за плату Експедитора 1 виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з міжнародним перевезенням вантажу, відповідно до чинного законодавства України, вимог Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, інших міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень.

Згідно з п. 3.2.3 договору Експедитор 1 зобов`язується своєчасно сплачувати Експедитору 2 вартість наданих послуг.

Підпункт 3.2.4 Договору зобов`язує Експедитора 1 своєчасно, в терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, проводити розрахунки з Експедитором 2.

За п. п. 4.4, 4.5 договору порядок і термін оплати обговорюється в разовій заявці, що направляється Експедитору 2 перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Оплата послуг Експедитора 2 проводиться Експедитором 1 на розрахунковий рахунок Експедитора 2 на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії CMR з печатками про отримання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Згідно з п. 4.6 договору у разі виникнення випадків двосторонньої заборгованості між сторонами договору, можливе проведення заліку однорідних вимог але заявою однієї із сторін, без укладення додаткової угоди.

Відповідно до пункту 6.2. договору в разі перевищення ваги брутто понад зазначений в підтвердженої Експедитором 2 заявці Експедитор 1 відшкодовує Експедитору 2 підтверджені документами суми штрафів та зборів за перевищення допустимої загальної маси автопоїзда або допустимих навантажень на осі транспортного засобу.

Згідно пункту 6.3. Договору у разі прострочення платежу винна у простроченні сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За п. 6.6. договору Експедитор 2 оплачує Експедитору 1 штраф за наднормативні простої транспортного засобу, що виникають з вини Експедитора 2, внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків за договором на шляху прямування, на місцях навантаження, вивантаження та митного оформлення:

6.6.1. за 1-9 (включно) добу простою транспортного засобу понад норми, встановлені в п. 3.2.4. договору штраф в розмірі 100 євро на добу, починаючи з 10-х діб наднормативного простою Експедитор 2 оплачує Експедитору 1 штраф - 200 євро на добу, якщо інший розмір штрафних санкцій не вказано в заявці.

6.6.2. за 1-9 (включно) добу простою транспортного засобу для перевезення великогабаритного або великовагового вантажу, понад норми, встановлені п.3.2.4. договору Експедитор 2 оплачує експедитору 1 штраф у розмірі 200 євро на добу, починаючи з 10-х діб наднормативного простою клієнт оплачує Експедитору штраф - 400 євро на добу, якщо інший розмір штрафних санкцій не вказано в заявці.

6.6.3. штрафні санкції сплачуються в гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку.

За п. 6.4 договору Експедитор 1 несе відповідальність за осіб, які залучаються до виконання цього договору, в розмірі та на умовах, передбачених чинним законодавством, як за свої власні.

Відповідно до пункту 6.5 договору Експедитор 2 несе відповідальність за осіб, які залучаються до виконання цього договору, як за свої власні, в розмірі та на умовах, передбачених чинним законодавством для перевізника вантажу.

Згідно пункту 6.6 Договору Експедитор 2 оплачує Експедитору 1 штраф за наднормативні простої транспортного засобу, що виникають з вини Експедитора 2, внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків за договором на шляху прямування, на місцях навантаження, вивантаження та митного оформлення:

6.6.1. за 1-9 (включно) добу простою транспортного засобу понад норми, встановлені в п. 3.2.4. договору штраф в розмірі 100 ЄВРО на добу, починаючи з 10-х діб наднормативного простою Експедитор 2 оплачує Експедитору 1 штраф - 200 ЄВРО на добу, якщо інший розмір штрафних санкцій не вказано в заявці.

6.6.2. за 1-9 (включно) добу простою транспортного засобу для перевезення великогабаритного або великовагового вантажу, понад норми, встановлені п.3.2.4. Договору Експедитор 2 оплачує Експедитору 1 штраф у розмірі 200 ЄВРО на добу, починаючи з 10-х діб наднормативного простою Клієнт оплачує Експедитору штраф - 400 ЄВРО на добу, якщо інший розмір штрафних санкцій не вказано в заявці.

За п. п. 9.2, 9.3 договору Експедитор 1 є резидентом і суб`єктом податку на прибуток, сплачує цей податок на загальних підставах постачання, зазначеним в ст.10 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств . Експедитор 2 є резидентом і платником єдиного податку на 3 групі за ставкою 5%.

У матеріалах справи наявне свідоцтво платника єдиного податку серії Б №359715 від 11.03.2013р., за яким ФОП Ємельянов А.О . являється платником єдиного податку за ставкою 5% від доходу.

ФОП Ємельяновим А.О. та ПП "Лугукртранс" 13.04.2018р. підписано та скріплено відтисками печаток заявку на здійснення перевезення №1304, за якою було здійснено перевезення вантажу сполученням St. Helens (Великобританія) - Новоград-Волинський (Україна). У п. 1 заявки на здійснення перевезення №1304 від 13.04.2018р. зазначено, що вартість перевезення складає 600 Є (фрахт + замитнення), б/н за один а/м, за оригіналами документів: рахунок, актів виконаних робіт, податкової накладної, CMR, 2 договори, (попередньо документи скинути по e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1. Оплата протягом 10 банківських днів по оригіналам. У п. 12 заявки зазначено, що строк доставки на місце розвантаження: 24-25.04.2018.

В матеріалах справи наявний рахунок - фактура № 73 від 04.05.2018р. на загальну суму 18846,00 грн., з яких: Транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: St Helens, Merseyside WA11 8LP (Великобританія) - ПП Краківець (Україна) на суму 16019,10 грн. та Транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: ПП Краківець (Україна) - м. Новоград-Волинський, Житомирська область (Україна) на суму 2826,90 грн.

Також в матеріалах справи наявна CMR (товарно-транспортна накладна при здійсненні міжнародних перевезень) від 16.04.2018р., за якою вантажоодержувач (ТОВ "Церсаніт Інвест" згідно відтиску печатки) за адресою доставки - Новоград-Волинський, Україна, отримав вантаж.

21.05.2018р. ПП "Лугукртранс" за адресою м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 34, кім. 419 отримано кореспонденцію від Ємельянова А.О. , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до претензії ПП "Лугукртранс" до ФОП Ємельянова А.О. від 04.05.2018р. ПП "Лугукртранс" вимагало сплатити штраф в розмірі 3600 грн. за затримку доставки вантажу в 9 днів, посилаючись на пункт 6.6 договору № 1304/18 від 13 квітня 2018 року і пункт 16 заявки № 1304 від 13.04.2018 р.

Також в матеріалах справи наявні акт здачі-приймання робіт №73 від 04.05.2018р. на суму 18846,00 грн. за надані транспортно-експедиційні послуги, рахунок №73 від 04.05.2018р. на суму 18846,00 грн. за надані транспортно-експедиційні послуги. Акт підписаний ФОП Ємельяновим А.О. та не підписаний ПП "Лугукртранс".

В матеріалах справи наявні завірені представником ПП "Лугукртранс" скріншоти електронного листування щодо оформлення документів та затримки в доставці вантажу, між електронними адресами ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2.

У листі від 05.05.2018р. №4085/10/13-70-73/22 ДФС України Львівської митниці повідомила, що 22.04.2018р. в зону митного контролю митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС в напрямку "в`їзд в Україну" заїхав вантажний транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_4 , який переміщував збірний товар. Згідно даних протоколу динамічного поосного зважування транспортного засобу від 22.04.2018р. загальна вага транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_4 з вантажем становила 25710 кг. замість 22383 кг., що становить різницю в 3327 кг.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Як убачається із матеріалів справи, господарські правовідносини між сторонами виникли з договору перевезення від 13.04.2018р. та з врахуванням оформленої між сторонами заявки на здійснення перевезення №1304 від 13.04.2018р.

Відповідно до положень статті 909 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачі), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства.

За змістом частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За приписами статті 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Пунктом 1 статті 9 Конвенції визначено, що вантажна накладна є первинним доказом укладення договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вантажна накладна повинна містити наступні відомості: дата і місце складання вантажної накладної; ім`я та адреса відправника; ім`я та адреса перевізника; місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; ім`я та адреса одержувача; прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: заява про те, що перевантаження забороняється; платежі, які відправник зобов`язується сплатити; сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; перелік документів, переданих перевізнику. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Стаття 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01 липня 2004 року № 1955-IV встановлює, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору:

для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів;

для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

вид послуги експедитора;

вид та найменування вантажу;

права, обов`язки сторін;

відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

розмір плати експедитору;

порядок розрахунків;

пункти відправлення та призначення вантажу;

порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); інші документи, визначені законами України.

Судом встановлено, що заявка була погоджена та скріплена печатками позивача та відповідача, матеріалами справи підтверджується, що також не заперечується відповідачем, виконання позивачем в повному обсязі послуг з перевезення вантажу. Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), має відмітку митного органу України, а також підпис вантажоотримувача, засвідчений відбитком печатки, що свідчить про отримання вантажу та належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо його доставки.

За договором №1304/18, укладеним між ФОП Ємельяновим А.О. (Експедитор 2) та ПП "Лугукртранс" (Експедитор 1) оплата послуг Експедитора 2 мала проводитися Експедитором 1 на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії CMR з печатками про отримання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Відповідач не заперечує факт виконання позивачем послуг за договором №1304/18 від 13.04.2018р., не заперечує факт отримання рахунку та акту виконаних робіт, однак зазначив, що його не влаштовує оформлення акту і рахунку без розмежування транспортних та експедиційних послуг, а також вважає, що позивач внаслідок затримки доставки вантажу зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 3600,00 грн.

Відповідно до приписів статей 525, 526, 615, 929 ЦК України, статей 1, 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" двосторонній характер договору транспортного експедирування зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору експедитор бере на себе обов`язок за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, і водночас набуває права вимагати їх оплати, а замовник набуває право вимагати виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Отже, у разі фактичного прийняття наданих експедитором послуг відмова клієнта від підписання акта приймання-передачі послуг (виконаних робіт) не звільняє його від обов`язку з їх оплати.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язку з оплати виконаних робіт наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2018р. по справі №910/5820/17.

Питання щодо не розмежування в рахунку та акті виконаних робіт транспортних та експедиційних послуг, незгода відповідача щодо оформлення надісланих документів, часу надіслання таких документів, не спростовує факту наявності у відповідача станом на дату листування (23.05.2018р.) усіх необхідних документів для здійснення розрахунків з позивачем за надані в повному обсязі послуги з перевезення за договором №1304/18 від 13.04.2018р.

При цьому, судом береться до уваги, що в договорі та заявці сторони не передбачили форму заповнення рахунку та акту, або ж розмежування транспортних та експедиційних послуг, відповідно, доводи відповідача щодо необхідності розмежування транспортних та експедиційних послуг судом до уваги не беруться.

Більше того, щодо посилань відповідача на статті 195.1.3 ПКУ, 187.1 ПКУ, та 187.3 (підпункт "ж") в контексті обов`язку позивача розмежувати в рахунку та акті виконаних робіт транспортні та експедиційні послуги, судом враховується, що у вказаних відповідачем положеннях Податкового кодексу України не передбачено обов`язку сторін господарської операції щодо розмежування в рахунку та акті виконаних робіт транспортних та експедиційних послуг.

При цьому, сторони, підписуючи договір №1304/18 від 13.04.2018р., який має назву "про надання транспортно-експедиторських послуг", у п. 9.3 договору погодили, що Експедитор 2 (позивач) є резидентом і платником єдиного податку на 3 групі за ставкою 5%.

В свою чергу, згідно умов договору характер послуг позивача є транспортно-експедиційними послугами згідно положень правочину.

При цьому, судом береться до уваги, що за ст. 293 Податкового кодексу України (п. 293.3 Податкового кодексу України) відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Таким чином, з огляду на положення договору №1304/18 від 13.04.2018р. та Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачу при виборі контрагента та подальшому укладанні договору транспортно-експедиторських послуг було відомо про те, що позивач є платником єдиного податку на третій групі за ставкою 5%, а отже - про включення податку на додану вартість до складу єдиного податку для позивача, отже, відмова від оплати послуг з посиланням на не розмежування транспортних та експедиційних послуг є безпідставною.

Також відповідач не заперечує факт отримання копії CMR з печаткою про отримання вантажу, про що також було неодноразово усно зазначено відповідачем.

З огляду на те, що міжнародна автомобільна накладна (CMR) являється документом, який підтверджує факт перевезення вантажу, а відповідач не заперечував факт передачі отримувачу вантажу, суд констатує факт перевезення вантажу та приходить до висновку про виконання позивачем умов договору №1304/18 від 13.04.2018р. в частині виконання послуги з перевезення.

Питання щодо невчасного виконання послуги з перевезення вантажу було обумовлене в договорі (п. 6.6. договору) та заявці (п. 16 заявки), що може бути підставою для звернення відповідачем з позовом із відповідним правовим обґрунтуванням.

Однак, з врахуванням того, що позивач заперечує щодо нарахованого відповідачем штрафу в сумі 3600,00 грн. за затримку доставки вантажу в 9 днів, суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність такого штрафу з огляду на те, що такі обставини не входять до предмету доказування в межах справи №924/597/19.

При цьому, у п. 4.6 договору сторони передбачили можливість проведення заліку однорідних вимог за заявою однієї із сторін, однак доказів вжиття заходів для заліку однорідних вимог відповідач не надав. Також відповідач не звертався до суду з окремим позовом або в межах зустрічного позову про стягнення з ФОП Ємельянова А.О. штрафу за затримку доставки вантажу, на який посилається у своїх запереченнях.

Відповідно, заперечення відповідача про не вчасну доставку вантажу судом до уваги не приймаються.

Судом враховується, що заявка від 13.04.2018р. була оформлена відповідачем "на здійснення перевезення", при цьому, відповідач не заперечує щодо відповідності визначеної у заявці вартості "перевезення" в розмірі 600 Євро розміру заявленого боргу - 18846,00 грн.

Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на наявні матеріали справи, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 18846,00 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 554,54 грн. 3% річних, нарахованих за період з 05.06.2018р. по 28.05.2019р.

Суд, здійснивши перевірку поданого розрахунку в системі "Законодавство", дійшов висновку, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань нараховано 3% річних. За таких обставин стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 554,54 грн.

Також позивачем нараховано відповідачу 1658,45 грн. - інфляційних збитків (втрат) нарахованих за період червень 2018 року - квітень 2019 року.

Суд, здійснивши перевірку поданого розрахунку в системі "Законодавство", дійшов висновку, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань нараховано інфляційні втрати. За таких обставин стягненню з відповідача підлягають інфляційних втрат у розмірі 1658,45 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3333,41 грн. санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (пені), нарахованих за період з 05.06.2018р. по 04.12.2018р.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення платежу винна у простроченні сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За таких обставин, з огляду на п. 3.2 договору та враховуючи зміст договору, позивачем в межах можливих нарахувань здійснено розрахунок 3333,41 грн. пені (санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ), нарахованої за період з 05.06.2018р. по 04.12.2018р., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в розмірі 1921,00 грн. (сплаченого судового збору за платіжним дорученням №134135474 від 06.06.2019р. Позивач у тексті позову зазначив про те, що передбачає судові витрати на суму 3921,00 грн., однак будь-яких доказів понесення витрат під час розгляду справи не надав.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Лугукртранс" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 34, кім. 419, код 37706477) на користь Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) 18846,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень 00 коп.) основного боргу, 3333,41 грн. (три тисячі триста тридцять три гривні 41 коп.) санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (пені), 1658,45 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім гривень 45 коп.) інфляційних збитків, 554,54 грн. (п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 54 коп.) санкції у розмірі 3% річних, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Повний текст складено 24.10.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:

1 - в справу,

2, 3 - позивачу ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ),

4 - відповідачу (29019, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 34, кім. 419)

Всім рек. з повід.