Ухвала

від 23.10.2019 по справі 805/1931/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року

Київ

справа № 805/1931/18-а

адміністративне провадження № К/9901/25109/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №805/1931/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС, скаржник), направлена засобами поштового зв`язку 29.08.2019.

Одночасно з касаційною скаргою Офіс ВПП ДФС подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що станом на час подачі касаційної скарги повний текст постанови суду апеляційної інстанції в паперовій формі не отримано, що є підставою для його поновлення відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 10.09.2019 визнав неможливим наразі вирішення заявленого клопотання, касаційну скаргу залишив без руху. З метою повного і всебічного розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження та об`єктивного його вирішення, суд запропонував скаржнику зазначити, які активні дії ним вчинялися задля отримання копії судового рішення апеляційної інстанції з метою оскарження його в строк, визначений частиною першою статті 329 КАС України. Також запропонував надати відповідні докази на їх підтвердження і зазначити дійсно поважні причини пропуску строку, враховуючи, що з повним текстом постанови апеляційного суду скаржник був ознайомлений ще у грудні 2018 року.

Верховний Суд надав скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для повідомлення обставин, які мають значення для вирішення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів на їх підтвердження, з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.09.2019 Офіс ВПП ДФС подав 30.09.2019 заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у цій справі.

Заява вмотивована тим, що згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження - для випадків не вручення копії повного тексту постанови апеляційного суду в день її ухвалення, якщо касаційну скаргу подано у певний строк, який починає відраховуватися від дати одержання повного тексту постанови суду апеляційної інстанції. Зважаючи на це, такий строк відповідачем не пропущено. При цьому з текстом постанови відповідач мав змогу ознайомитися за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, а законом не покладено на відповідача обов`язку витребовувати судове рішення, натомість, саме суд повинен його направити. Офіс ВПП ДФС як на додаткові підстави для поновлення строку на касаційне оскарження посилається на неможливість своєчасної сплати судового збору через відсутність бюджетного фінансування.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 04.12.2018 і його вступну та резолютивну частину було оголошено у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача. Повний текст судового рішення складено того ж дня. Копію судового рішення апеляційним судом було направлено скаржнику 07.12.2018, про що свідчить копія реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції Першого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018 (штрих-кодовий ідентифікатор поштового відправлення №8430108071307).

При цьому Офіс ВПП ДФС вже подавав касаційну скаргу у цій справі 26.12.2018, яка Верховним Судом ухвалою від 08.01.2019 залишена без руху у зв`язку з несплатою скаржником судового збору. Ухвалою від 04.02.2019 Верховний Суд продовжив Офісу ВПП ДФС строк на усунення недоліків, проте, судовий збір скаржником сплачено не було, що стало підставою для повернення касаційної скарги у цій справі ухвалою Верховного Суду від 27.02.2019.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/69137/18) ухвалу Верховного Суду від 27.02.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 01.03.2019. Повторно цю касаційну скаргу подано до суду 29.08.2019, тобто майже через шість місяців після повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі.

На думку скаржника, закон надає імперативне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження - для випадків невручення копії повного тексту постанови апеляційного суду в день її ухвалення, якщо касаційну скаргу подано у певний строк, який починає відраховуватися від дати одержання повного тексту постанови апеляційної інстанції. Однак цей строк для Офісу ВПП ДФС не почав перебіг з огляду на неотримання судового рішення, а має місце поважна причина пропуску строку.

Проте такі доводи є безпідставними, оскільки частина друга статті 329 КАС України встановлює право учасника справи на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у випадку, якщо повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, а не змінює загальні строки реалізації права на касаційне оскарження і не встановлює для суду обов`язку поновити цей строк без урахування сукупності обставин його пропуску.

Метою цієї норми є забезпечення можливості учаснику справи подати касаційну скаргу з наведенням підстав касаційного оскарження, якими відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що можливе виключно після ознайомлення з повним текстом судового рішення. Надання частиною другою статті 329 КАС України саме права на поновлення строку на касаційне оскарження кореспондується зі статтею 44 КАС України щодо обов`язку учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, лише за умови добросовісного користування учасником справи належними йому правами, в цьому випадку, доведення вчинення активних дій, в тому числі й щодо отримання судового рішення з метою його оскарження в строк, визначений частиною першою статті 329 КАС України, або наявність дійсно поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлений судом.

Колегією суддів встановлено сукупність обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а саме:

1) представник Офісу ВПП ДФС був присутнім у судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційного суду;

2) повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 04.12.2018;

3) до Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст судового рішення надіслано судом 04.12.2018, зареєстровано 05.12.2018 і оприлюднено 06.12.2018;

4) копію судового рішення апеляційної інстанції було направлено Офісу ВПП ДФС 07.12.2018, що свідчить про виконання судом вимог статті 251 КАС України;

5) вперше Офіс ВПП ДФС подав касаційну скаргу на це судове рішення 26.12.2018, зазначивши, що з повним текстом судового рішення апеляційної інстанції ознайомлений;

6) скаржнику надано достатній час для сплати судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше;

7) вперше подана касаційна скарга повернута Верховним Судом ухвалою від 27.02.2019, копію якої отримано скаржником 01.03.2019, а повторну касаційну скаргу подано лише 29.08.2019;

8) Офіс ВПП ДФС не вживав заходів задля отримання копії судового рішення у суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегією суддів визнається, що посилання скаржника, який є суб`єктом владних повноважень, на неотримання судового рішення апеляційної інстанції у цій справі не є безумовною підставою для поновлення йому пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки з повним текстом постанови апеляційного суду скаржник був ознайомлений ще у грудні 2018 року і своєю поведінкою не продемонстрував зацікавленість у отриманні в суді копії постанови апеляційного суду (у випадку неотримання поштового відправлення) та добросовісного використання процесуальних прав.

Поновлення строку на касаційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, також не відповідатиме і принципу правової визначеності як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.

В основі цього принципу лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. вирішена справа ), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін про прийняті рішення в їх справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України та у справі Трух проти України). Національні суди зобов`язані навести підстави і у кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків (рішення у справах Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункт 41, від 03.04.2008, та Устименко проти України (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, пункт 47, від 29.10.2015).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України ).

Насамкінець Суд звернув увагу на те, що у деяких заявах (заяви пані Т . Осовської (№ 2075/13) та пані Г . Тарданської (№ 28131/13 )) апеляційні скарги були подані повторно після повернення органам влади - відповідачам перших апеляційних скарг у зв`язку з невстановленням переконливих підстав для поновлення строків.

З огляду на зазначене ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди не навели підстав, які б продемонстрували існування особливих обставин непереборної сили, які б виправдовували повторне відкриття проваджень у справах заявниць (див. згадане рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), пункт 52).

Таким чином, з урахуванням обставин цієї справи та практики ЄСПЛ, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строків для оскарження у цій справі не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Офіс ВПП ДФС, звертаючись до суду з касаційною скаргою повторно, поважних причин, підтверджених доказами, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належного виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання касаційної скарги, не надав, що також свідчить про відсутність підстав для поновлення йому строку на касаційне оскарження.

Щодо інших доводів скаржника про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме про неможливість сплати судового збору при зверненні з касаційною скаргою у цій справі вперше, колегія суддів визнає їх неповажними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. І такі дії, як встановлено судом, скаржником не вчинялися.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 44, 329-330, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №805/1931/18-а.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду