Рішення

від 30.10.2018 по справі 758/8813/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/8813/16-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

30 жовтня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Войтенко Т. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,

представник позивача - Огіна Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві до Публічного акціонерного товариства Спецмеблі про скасування актів про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, правонаступником якого з 07.11.2017 є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Спецмеблі про скасування актів про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 березня 2016 року об 11 годині 30 хвилин, на території Публічного акціонерного товариства Спецмеблі під час виконання

робіт з транспортування ДСП, з працівником підприємства

ОСОБА_1 , стався нещасний випадок.

Позивач зазначає, що підприємстві на підставі Наказу № 42 від 25 травня 2016 року відповідно до припису Головного Управління Держпраці у Київській області №5.5./07 від 13.05.2016 року була утворена Комісія з повторного розслідування нещасного випадку, яка провела з 25.05.2016 року по 30.05.2016 року розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що під час проведення розслідування Комісією було встановлено, що 11.03.2016 о 7 годині 30 хвилин ОСОБА_1 вийшов на роботу на

територію підприємства Публічного акціонерного товариства Спецмеблі . Об 11.15 год. до роздягальні, де знаходились ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зайшов начальник цеху меблів і замовлень ОСОБА_3 та дав їм завдання по перевезенню відходів ДСП. Комісією встановлено, що об 11.25 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приступили до

виконання завдання по супроводу відходів ДСП, які перевозились водієм автонавантажувача ОСОБА_4 .

Позивач у позовній заяві зазначає, що відходи знаходились на дерев`яному піддоні, ОСОБА_1 йшов зліва, ОСОБА_2 йшов справа, автонавантажувач прямував по прямій. Близько 11.30 год. під час руху автонавантажувача відходи ДСП почали

нахилятись вліво, і ОСОБА_1 , намагаючись підтримати відходи, підскочив

до них, однак не дотримався дистанції і автонавантажувач краєм колеса наїхав на

пальці ступні та зачепив другу ногу потерпілого.

Комісією встановлено, що до ОСОБА_1 підбіг ОСОБА_3 і надав першу допомогу. Від виклику першої медичної допомоги потерпілий відмовився, погодившись на пропозицію ОСОБА_3 відвезти його в лікарню на своєму автомобілі. В Київській обласній клінічній лікарні після обстеження, потерпілий ОСОБА_1 залишився на стаціонарному лікуванні.

Як вказує у позовній заяві позивач, комісія дійшла висновку, що основною причиною настання нещасного випадку є невиконання вимог Інструкції з охорони праці №134 від 18 грудня 2015 року, оскільки під час виконання трудових обов`язків потерпілий перебував в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.1.6 Інструкції, відповідно до якого не дозволяється вживати спиртні напої. Супутньою причиною настання нещасного випадку встановлено недостатній контроль з боку начальника цеху з питань охорони праці.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що супутньої підстави для складання акту про нещасний випадок на виробництві не було, оскільки ОСОБА_1 проходив вступний та повторний інструктажі з питань охорони праці, про що зазначено в Акті Н-5. Крім того, з пояснювальної записки начальника цеху ОСОБА_3 вбачається, що при спілкуванні та видачі завдання, візуально та на нюх за потерпілим алкогольного сп`яніння не спостерігалось, а тому підстав відсторонювати його від виконання обов`язків не було.

Крім того, вказує, що незважаючи на те, що основною причиною настання нещасного випадку визнано те, що потерпілий знаходився в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив Інструкцію з охорони праці, Комісією даний нещасний випадок безпідставно віднесено до категорії таких, що пов`язані з виробництвом, та безпідставно складено Акт за формою Н-1 на підставі п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232: виконання потерпілим трудових обов`язків на території підприємства. В той же час позивач зазначає, що такий випадок не може бути визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, адже такий випадок виключається згідно п.16: наявність обставини, за якої нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом - алкогольне сп`яніння.

Позивач зазначає, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (первісний позивач), а також член комісії з повторного розслідування -

завідувач сектору профілактики нещасних випадків та професійних ; захворювань - страховий експерт з охорони праці Правобережного відділу УВД ФССНВ у м.Києві Дузя О.М. не погодилися з Висновком комісії, про що страховий експерт виклав окрему думку, яка додана до Акту.

Посилаючись на те, що вміст алкоголю в крові потерпілого ОСОБА_1 на момент настання події становив 1.22 проміле, що відноситься до сп`яніння середнього ступеню, а відтак потерпілий з власної необережності у стані алкогольного сп`яніння

зачепився і впав на край колеса автонавантажувача, що призвело до

перелому правої та лівої стопи, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5

та Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1,

затверджені 31.05.2016 року, що стався 11.03.2016 року з ОСОБА_1

19 липня 2016 року ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Негановою Н.В. було відкрите провадження у даній справі, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Розгляд справи завершено не було та 02 квітня 2018 року Розпорядженням керівника апарату Подільського районного суду м. Києва №113 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в результаті якого справу було розподілено судді Войтенко Т.В.

Ухвалою від 06.04.2018 справу було прийнято до провадження Подільського районного суду м. Києва в складі головуючого судді Войтенко Т,В. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ справи про оскарження, зокрема, актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою від 13.09.2018 первісного позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві було замінено його правонаступником Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Посилався на те, що ОСОБА_1 в момент, коли з ним трапився нещасний випадок, перебував в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, автонавантажувач був у справному стані, а відтак, підстав вважати випадок таким, що пов`язаний з виробництвом не має. За таких обставин вважав, що Акти комісією були складені безпідставно.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства Спецмеблі у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. Заяв про розгляд справи за відсутності представника відповідача, про причини неявки, відзив на позовну заяву від відповідача не надходили.

Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, який вважається належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, з можливістю постановлення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що ПАТ Спецмеблі зареєстроване Подільською РДА в м.Києві 13.04.2011 року. Основний вид діяльності ПАТ Спецмеблі згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організації: Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі.

В ПАТ Спецмеблі згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві встановлено та затверджено наступний графік роботи: для робітників: з 7.30 год. до 16.00 год.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на посаді верстатника деревообробного обладнання ПАТ Спецмеблі .

11 березня 2016 року об 11 годині 30 хвилин на території Публічного акціонерного товариства Спецмеблі під час виконання робіт з транспортування ДСП, з працівником підприємства ОСОБА_1 стався нещасний випадок. Зокрема, згідно висновку Київської обласної клінічної лікарні від 15.03.2016 №478 встановлено діагноз: перелом-вивих правої стопи. Перелом 2-3 плесневих кісток лівої стопи. Рана лівої стопи. Вміст алкоголю в крові складає 1,22 промілей.

Згідно припису Головного управління Держпраці у Київській області №5.5/07 від 13.05.2016 на ПАТ Спецмеблі наказом від 25.05.2016 №42 була утворена Комісія з повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, що стався 11.03.2016 з ОСОБА_1 .

За результатами проведення додаткового розслідування, 30 травня 2016 року Комісією складено Акт за Формою Н-5, відповідно до якого випадок, що стався 11.03.2016 з верстатником ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом відповідно до п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232.

Комісією вирішено взяти на облік і скласти Акт форми Н-1 за фактом нещасного випадку на виробництві, оскільки він стався в робочий час під час виконання завдання, виданого начальником цеху. Даний акт підписано головою та членами комісії з окремою думкою члена комісії Дузь О.М. , відповідно до якої причиною настання нещасного випадку є перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підпадає під п.п.4 п.16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, відповідно до якого випадок не є страховим для Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві(а.с.8-12, 18).

На підставі Акту комісії за Формою Н-5 від 30.05.2016 було складено Акт за форою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що стався 11 березня 2016 року з ОСОБА_1 , затверджений Генеральним директором ПАТ Спецмеблі 31 травня 2016 року (а.с.14-17).

Не погоджуючись з висновком комісії, оформленим Актом за Формою Н-5 від 30.05.2016 та Актом за Форою Н -1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, позивач оскаржив їх до суду, зазначаючи те, що складені комісією Акти не можуть бути підставою для відшкодування Фондом потерпілому шкоди відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки складені з

порушенням вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Так, відповідно до частини 1 статті 43 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Акт розслідування нещасного випадку підтверджує право застрахованих осіб на відшкодування шкоди, у разі настання нещасного випадку. Відсутність вищезазначених документів або невідповідність цих документів вимогам нормативно-правових актів щодо форми, змісту або з інших підстав, позбавляє потерпілого права на відшкодування шкоди за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Статтею 17 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку, зокрема, в судовому порядку вирішуються спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду, до яких відносився позивач, наділені правом на оскарження актів за формами Н-5 та Н-1, у разі їх невідповідності вимогам законодавства.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Пунктом 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232, передбачені обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається Акт за формою Н-1. Зокрема, підпунктами 1 та 2 п. 15 Порядку передбачено: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; 2) перебування на робочому місці, на території підприємства з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу.

З матеріалів справи вбачається, що на момент нещасного випадку ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував свої трудові обов`язки на підприємстві.

За критеріями, які відносять нещасний випадок до такого, що пов`язаний з виробництвом, випадок, що стався з ОСОБА_1 дійсно підпадає під ознаки п. 15 Порядку та міг би бути визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом.

В той же час, пункт 16 Порядку передбачає обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом.

Серед таких випадків підпункт 4 п. 16 Порядку передбачає алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком.

Таким чином, підтвердження медичною довідкою (а.с 24) факту того, що в момент нещасного випадку ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, може виключати віднесення випадку до такого, що пов`язаний з виробництвом, якщо суд встановить, що не існувало технічних та організаційних причин настання нещасного випадку.

Вирішуючи питання про відсутність чи наявність організаційних причин, суд приймає до уваги той факт, що Інструкцією з охорони праці, затвердженою наказом в.о. генерального директора ПАТ Спецмеблі від 18.12.2015, на підприємстві не дозволяється вживати спиртні напої (п.1.6. Інструкції). Заборона перебувати на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння свідчить про відсутність організаційних причин, які б могли сприяти настанню нещасного випадку.

Вирішуючи питання про відсутність чи наявність технічних причин, суд приймає до уваги той факт, що на підприємстві проводився періодичний технічний огляд електро- та автонавантажувачів. Зокрема, відповідально до Акту про результати проведення щорічного технічного огляду від 21.03.2016 автонавантажувач перебував в задовільному технічному стані і був придатний для подальшої експлуатації (а.с.69-71).

Таким чином, відсутність технічних та організаційних причин, які б сприяли чи стали підставою для настання нещасного випадку з ОСОБА_1 , який стався тоді, коли працівник ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується медичною довідкою, виключає можливість віднесення нещасного випадку до такого, що пов`язаний з виробництвом.

З огляду на наведені обставини, у конкретному випадку суд вбачає наявність обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, а відтак, вбачає підстави для задоволення позову.

За таких обставин, позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві необхідно задовольнити та скасувати Акт за формою Н-5 про проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, що стався 11 березня 2016 року з ОСОБА_1 на Публічному акціонерному товаристві Спецмеблі , затверджений генеральним директором ПАТ Спецмеблі 31 травня 2016 року, а також скасувати Акт за форою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що стався 11 березня 2016 року з ОСОБА_1 , затверджений генеральним директором ПАТ Спецмеблі 31 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ Спецмеблі необхідно стягнути на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві 1450,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 76-80, 198, 141, 200, 206, 258, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві - задовольнити.

Скасувати Акт за формою Н-5 про проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, що стався 11 березня 2016 року з ОСОБА_1 на Публічному акціонерному товаристві Спецмеблі , затверджений генеральним директором ПАТ Спецмеблі 31 травня 2016 року.

Скасувати Акт за форою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що стався 11 березня 2016 року з ОСОБА_1 , затверджений генеральним директором ПАТ Спецмеблі 31 травня 2016 року.

Стягнути з ПАТ Спецмеблі (м.Київ, вул.. Новокостянтнівська, 1, код ЄДРПОУ 00273910) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (м. Київ, просп. Перемоги, 92/2, код ЄДРПОУ 41312290) 1450,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 5 листопада 2018 року.

Суддя Т. В. Войтенко