Ухвала

від 03.09.2019 по справі 758/6972/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6972/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 , представника ТОВ РІАЛДОМ, про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ТОВРІАЛДОМ, звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 12013110060002990.

Клопотання обґрунтовано тим, що Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09жовтня 2018 року по справі № 758/13006/18 накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ТОВ РІАЛДОМ, код ЄДРПОУ: 41044772: м. Київ, вул.Драгомирова, 2-А, кв. 226 (60,7 м2); АДРЕСА_1 (56,1 м2); АДРЕСА_2 (56,6 м2); АДРЕСА_3 (56,2 м2); м. Київ, вул. Драгомирова, 2-А, гараж НОМЕР_1 (13,5 м2); м. Київ, вул. Драгомирова, 2-А, гараж НОМЕР_2 (13,5 м2).

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання, у зв`язку з наступним.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 р., було накладено арешт, зокрема, на майно ТОВ РІАЛДОМ, код ЄДРПОУ: 41044772: м. Київ, вул. Драгомирова, 2-А, кв.226 (60,7 м2); м. Київ, вул. Драгомирова, 2-А, кв. 210 (56,1 м2); АДРЕСА_2 (56,6 м2); АДРЕСА_3 (56,2 м2); м. Київ, вул. Драгомирова, 2-А, гараж 141 (13,5 м2); м. Київ, вул. Драгомирова, 2-А, гараж 140 (13,5 м2), в рамках кримінального провадження № 2013110060002990 від 02.04.2013 р., за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст.364, ч. 2 ст. 365-2, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 ККУкраїни.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (надалі за текстом КПК України) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Так, пунктом 1 частини 1 статі 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.

Водночас, на момент звернення захисника з даним клопотанням був чинним Наказ Генерального прокурора від 25.07.2018 р. № 150, яким для першого та третього слідчих відділів управління спецрозслідувань ГПУ (як органів досудового розслідування) було визначено адресу розташування адміністративних приміщень у Подільському районі Києва, а відтак, стороною захисту підсудність порушена не була.

Як встановлено судом, наказом Генерального прокурора України від 20.08.2019 р. № 163 було визнано таким, що втратив чинність, зазначений вище наказ Генерального прокурора України від 25.07.2018 № 150.

Стаття 34КПК України регулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого тільки після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави 27 та 28 КПК України.

Заяви, клопотання, скарги у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.

При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Таким чином, оскільки питання направлення клопотань, скарг, поданих під час досудового розслідування за підсудністю, КПК України не передбачено, відтак, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ТОВ РІАЛДОМ, про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 12013110060002990 слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7 цього Кодексу. Застосування аналогії процесуального закону, КПК України не передбачено.

На необхідність розгляду справ «судом, встановленим законом» в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неодноразово звертав увагу в своїх прецедентних рішеннях Європейський суд з прав людини (у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, у справі «Коем та інші проти Бельгії» (Coeme and Others v. Belgium), заява №№ 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, у справі Кембелл і Фелл проти Сполученого Королівства від 28.06.1984 р., у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 р., у справі «Верітас проти України» від 13.11.2008 р.), зазначаючи, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За таких обставин, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що клопотання підлягає поверненню захиснику ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1-29, 34, 131-132, 170-174, 303-304, 369-372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ТОВ РІАЛДОМ, про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 12013110060002990 повернути;

Ухвала про повернення може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1