Ухвала

від 22.10.2019 по справі 179/1741/19

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1741/19

провадження № 2-з/179/22/19

У Х В А Л А

22 жовтня 2019 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

ОСОБА_1 має намір протягом десяти днів з дня постановления ухвали про забезпечення позову пред`явити позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання спільною сумісною власністю майна набутого під час шлюбу.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 серпня 2014 року по 18 квітня 2019 року перебували у шлюбі та мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У період перебування у шлюбі ними було придбано автомобіль LEXUS LX470 2007 р. в., дата реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_2 , GEELY MR-7151A 2014 р. в., дата реєстрації 13.04.2019 р., що підтверджується інформаційною довідкою РСЦ МВС в Дніпропетровській області № 1244 від 12.09.2019 року № 31/14-1244-25ад., державні реєстраційні знаки заявнику не відомі так як технічні паспорти знаходяться у ОСОБА_2 .

Також в період перебування у шлюбі ОСОБА_2 18.03.2015 року було набуто право власності на земельну ділянку площею 7.03 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер1222386800:01:003:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600528312223, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав не нерухоме майно.

На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть дійти згоди щодо розподілу вищевказаного спільного майна.

У зв`язку із наявністю спору про поділ спільного майна подружжя, визнання спільною сумісною власністю майно набуте під час шлюбу, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про поділ зазначеного вище майна, як такого, що належить нам, як подружжю на праві спільної сумісної власності.

Оскільки, майно було ОСОБА_2 в період шлюбу, тому ОСОБА_1 має намір поділити вищезазначене майно, шляхом визначення за нею Ѕ частки.

У зв`язку із вказаними обставинами, ОСОБА_1 звертається до суду із вказаною заявою та прохаєвжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль LEXUS LX470 2007 р. в., дата реєстрації 06.10.2018 року, автомобіль GEELY MR- 7151А 2014 р.в., дата реєстрації 13.04.2019 року, земельну ділянку площею 7.03 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222386800:01:003:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600528312223, які належать ОСОБА_2 із забороною відчуження автомобілів та земельної ділянки, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Мотиви поданої заяви зводяться до того, що сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки ОСОБА_2 не заперечує проти виплати компенсації вартості частки майна, яке знаходиться в його одноосібному користуванні, у зв`язку із чим існує можливість ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку доводам заявника, суд акцентує увагу на тому, що питання про порушення її прав, як власника, внаслідок дій ОСОБА_4 буде предметом судового розгляду, тому висновок про протиправність таких дій є передчасним.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_2 будь-яких дій, спрямованих на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, вказані побоювання позивача мають форму припущень та не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих заявником щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Заявником не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову, не надано жодних доказів про існування обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149- 150 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.А.Ковальчук