Ухвала

від 21.10.2019 по справі 913/139/19

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 913/139/19

Пров. № 6/409/228/19

У Х В А Л А

21 жовтня 2019 року смт. Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка

за участю секретаря судових засідань: Т.С.Гойдіної

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за поданням головного державного виконавця Лутугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Майбороди Ірини Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

В с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Лутугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Майборода Ірина Анатоліївна звернулась до Білокуракинського районного суду Луганської області з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту, в якому зазначила, що у Лутугинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 59796392 від 13.08.2019 року на загальну суму 2159172,72 грн. .

Боржник ОСОБА_1 ухиляється від належного виконання вказаного виконавчого документу, будь-яких дій на його виконання не здійснює, тому державний виконавець вважає, що потрібно вжити заходів та обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України до належного виконання ним відповідних зобов`язань.

Представник Лутугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Майборода І.А. в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.4 ст.441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб) якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Лутугинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області перебуває зведене виконавче провадження 59796392 від 13.08.2019 року на суму 2159172,72 грн. (а.с.10-14)

Згідно інформації Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб та про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, інформація стосовно боржника ОСОБА_1 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня (а.с.28).

Відповідно інформації Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами або які отримують пенсію, про останнє місце роботи ОСОБА_1 відомості відсутні (а.с.16-17).

Відповідно інформації Міністерства соціальної політики, про осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, станом на 02.10.2019 року відомості відносно ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутні (а.с.23).

З подання вбачається, що станом на 18.10.2019 року заборгованість не сплачено.

За змістом пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що особа, що має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного.

Правильне застосування судом процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з цього питання є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина та має на меті сприяти ефективному, своєчасному і законному примусовому виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання .

Оскільки, відповідно до частини 4 статті 441 Цивільного Кодексу України, зазначене подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду необхідно з`ясувати, чи дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов`язання.

На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку із цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні, може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених частиною 5 статті 19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема: утримання від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускання в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомлення виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надання пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Само по собі посилання на заборгованість за вказаним виконавчим документом, за відсутності відповідних доказів не свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Заявник не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, як не надав доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів державного виконавця.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку, що факт ухилення боржника від виконання зобов`язання не є об`єктивно наявним і не підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Суд враховує, що свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенції), частина друга якої передбачає: Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною , проте згідно ч. 3 указаної статті це на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб дійшов висновку, що за встановлених по справі обставин встановлення такого обмеження не буде відповідати критеріям законності, переслідувати легітимну мету, що є передбаченою у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції і перебувати у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом та не буде пропорційним меті його застосування.

Отже, подання головного державного виконавця Лутугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Майбороди Ірини Анатоліївни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа задоволенню не підлягає, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб) в контексті положень ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України та ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Керуючись ст. 411 ЦПК України, Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити головному державному виконавцю Лутугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Майбороді Ірині Анатоліївні в задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г.Третяк