Рішення

від 09.08.2019 по справі 631/1390/18

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1390/18

провадження № 2-о/631/23/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

при секретарі судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності посвідченої 01 грудня 2018 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т.М., зареєстрованою в реєстрі за № 1142, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з заявою, в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі запису в Погосподарській книзі № 16 Ватутінської сільської ради 2011-2055 роки № ОПО 0750-1.

Померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на момент смерті фактично проживав разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , яка мешкала з ним без реєстрації.

Як зазначив представник заявника, ОСОБА_1 заяву нотаріусу про прийняття спадщини у шестимісячний термін не подавала, про відмову від спадщини не заявляла, оскільки вважала, що фактично її прийняла.

Оформити своє право на спадкове майно поза судовим порядком заявник не має можливості у зв`язку з тим, що необхідно встановити факт постійного її проживання разом зі спадкодавцем, оскільки нотаріусу довідки сільської ради про факт сумісного проживання ОСОБА_1 зі своїм батьком недостатньо та вона не є підставою для підтвердження вказаного факту. Посилаючись на вищевикладене, представник заявника просив встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом із батьком - спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останнього - 19 жовтня 2015 року.

Ухвалою від 10 грудня 2018 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 подану від її імені заяву підтримала у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що містяться у ній, зазначивши, що вона останні 10 років мешкала разом із батьками у їх будинку в селі Вільхуватка Нововодолазького району Харківської області та просила встановити факт її постійного проживання разом із батьком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини. В подальшому у судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, на участь у судовому процесі через представника за довіреністю ОСОБА_2 .

Представник заявника - ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримав заяву ОСОБА_1 та просив її задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що містяться у заяві. В подальшому представник заявника у судові засідання не з`явився, проте через канцелярію суду надав заяву, зареєстровану за вхідним № 5340/19-вх від 05.08.2019 року, відповідно до якої просив надалі розгляд справи здійснювати за їх із заявником відсутності, зазначивши, що заявлені вимоги вони підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Уповноважений представник заінтересованої особи - Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини неявки суд не повідомили, однак через канцелярію суду сільський голова Казакова Н. І. надала заяви, що були зареєстровані за вхідним № 1044/19-вх від 12.02.2019 року, та за вхідним № 5220/19 - вх. від 30.07.2019 року, відповідно до яких просила розгляд справи здійснювати без участі представника сільської ради, зазначивши, що не має заперечень проти задоволення заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до положень частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним надання заінтересованою особою особистих пояснень не має, а заявник та його представник у судовому засіданні їх вже надали, суд вважає за можливе розглянути справу та закінчити її розгляд по суті вимог за їх відсутності.

Вислухавши пояснення та доводи представника заявника, показання свідків, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9- зп).

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положення частини 2 статті 129 Конституції України визначають основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років у селі Вільхуватка Нововодолазького району Харківської області помер ОСОБА_3 , про що 21 жовтня 2015 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області складений відповідний актовий запис за № 21 та видане свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_2 , виданого 15 травня 1963 року Виконавчим комітетом Рокитненської сільської ради депутатів трудящихся Нововодолазького району Харківської області Української РСР, з якого вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 про що складено відповідний актовий запис № 25, батьком заявника зазначено - ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_5 .

З копії свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 06 серпня 1983 року Рокитненською сільською радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Мати заявника та відповідно дружина спадкодавця - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 08 квітня 2014 року.

Як пояснив заявник та його представник у судовому засіданні, інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_3 не має.

Згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54962652, сформованої 01.02.2019 року о 11 годині 48 хвилин та наданої державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М. листом від 01.02.2019 року за № 72/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

З постанови державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Змієвської Т. М. від 20 вересня 2016 року № 690, вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , через те, що спадкоємець в установлений статтею 1270 Цивільного кодексу України не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини зважаючи на те, що остання зареєстрована за іншою адресою ніж померлий.

Відповідно до довідки № 644, виданої 08 жовтня 2018 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Померлий на момент смерті фактично проживав разом зі своєю донькою - ОСОБА_1 , 1963 року народження, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , яка вела з ним спільне господарство.

З акту депутата округу № 13 Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Грачова Вадима Ігоровича від 08 жовтня 2018 року № 847, складеного в присутності двох свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вбачається, що ОСОБА_1 , 1963 року народження, дійсно з 2008 року фактично проживала і на теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні 18 лютого 2019 року, будучи допитаними в якості свідків у відповідності до вимог статті 230 Цивільного процесуального кодексу Українии та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердили факт проживання заявника - ОСОБА_1 разом зі своїми померлими батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначивши, що заявник фактично проживала за вказаною адресою останні 10 років та продовжує проживати й зараз.

Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що ОСОБА_1 є рідною донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , з яким остання мешкала разом останній час, хоча має реєстрацію за іншою адресою.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 суд виходить з приписів частини 2 статті 293 та частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено, що встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачений перелік фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження.

Крім того частиною 2 вказаної статті встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пленум Верховного Суду України у пункті 1 своєї Постанови від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення вказав, що наведений у нормах Цивільного процесуального кодексу України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Так, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При розгляді заяви ОСОБА_1 суд також виходить з положень частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У статті 126 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 Цивільного кодексу України (статті 1218, 1231 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 Цивільного кодексу України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин 3 та 4 вищевказаної статті Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Статтями 2 та 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відповідно до частини 10 статті 6 вищезазначеного Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно з положеннями статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В даному випадку обставини, встановлені частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України підтверджуються довідкою Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 08 жовтня 2018 року за № 644, актом депутата округу № 13 Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Грачова Вадима Ігоровича від 08 жовтня 2018 року № 847, а також показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Підпунктом 3.22 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця (в розумінні пункту 3.21 - який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини) відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово - експлуатаційної організації, правління житлово - будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналіз наведених норм закону та судової практики свідчить про те, що суди можуть розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, при їх розгляді слід встановити чи було місце проживання заявника за зазначеною ним в позові адресою постійним, переважним чи тимчасовим, маючи при цьому на увазі, що, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Враховуючи наведені вище норми права, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника та можливість задоволення її заяви шляхом встановлення юридичного факту постійного проживання ОСОБА_1 зі своїм батьком - ОСОБА_3 на час відкриття спадщини - 15 жовтня 2015 року, оскільки заявник іншим шляхом, окрім судового, довести цей факт не може, а встановлення даного факту породжує певні юридичні наслідки пов`язані із реалізацією її спадкових прав.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, суд виходить з приписів частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 1216 - 1218, 1220, 1222, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 4, 5, 10 - 13, 17 - 19, 58, 60, 62, 76 - 81, 128 - 131, 211, 223, 247, частинами 1 та 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, частиною 1 та 2 статті 293, статтею 294, частиною 2 статті 315, статтями 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто смерті останнього - 19 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Ватутінська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, місце знаходження: Харківська область, Нововодолазький район, село Ватутіне, вулиця Нова, будинок № 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22684737.

Суддя: Т. М. Трояновська