Рішення

від 22.10.2019 по справі 470/238/18

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/8/19

Справа № 470/238/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Натан - Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор Березнегуватської районної державної адміністрації Гава Інна Валеріївна, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2018 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом до відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у якому зазначила, що відповідно до державного акту на право власності на землю, вона є власницею земельної ділянки площею 13,26 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області. У 2012 році з відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Березнегуватському відділі земельних ресурсів 29.12.2012 року за №4821100040001157, який припинив дію 29 грудня 2017 року. До закінчення терміну договору вона неодноразово повідомляла відповідача про неможливість подальшого укладення договору або продовження його дії. Однак після припинення дії договору відповідач не звільнив земельну ділянку, а у центрі надання адміністративних послуг Березнегуватської РДА було отримано інформацію про оформлення договору оренди земельної ділянки від 20 червня 2017 року строком на 7 років та Державної реєстрації оренди земельної ділянки. Договору оренди земельної ділянки та акту приймання передачі вона не укладала та не підписувала, правовстановлюючих документів не надавала, оскільки перебувала в Російській Федерації. Посилаючись на те, що підпис в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки виконано не нею, а іншою особою, отримати примірник договору та скасувати його державну реєстрацію самостійно неможливо, позивачка просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений відповідачем на належну їй земельну ділянку площею 13,2623 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 482118220:06:000:0023 та скасувати його державну реєстрацію.

Представники позивача ОСОБА_2 та адвокат Янковський В.А. позовні вимоги підтримали, надавши до суду відповідні заяви, просили суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити у їх відсутність.

Представники відповідача в судове засідання також не з`явилися, від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та визнання позовних вимог позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України .

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи слідує, що позивачка є власницею земельної ділянки площею 13,2623 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ - МК №023435, виданого 29 грудня 2001 року на підставі рішення 19 сесії 23 скликання Любомирівської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 2001 року № 4, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6/31 (а.с.6).

29 грудня 2012 року між сторонами було укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на п`ять років та зареєстровано його у відділі Держкомзему у Березнегуватському районі за № 4821100040001157 (а.с.7-8).

До закінчення строку зазначеного договору позивачка через представника письмово повідомила відповідача про відсутність наміру продовжувати його дію через бажання самостійно господарювати на земельній ділянці (а.с.9-13).

Однак, 20 червня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис № 21115391 про реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки належної позивачці строком на сім років. Підставою виникнення зазначеного права вказано договір оренди землі від 03 червня 2017 року, за яким орендодавцем зазначено позивачку, а орендарем відповідача (а.с.5).

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно статей 13, 14 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Положеннями частини першої статті 16 Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції, що була чинна на час укладення оспорюваного правочину) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 цього Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно правових позицій Верховного суду України викладених у постановах від 18.12.2013 року по справі № 6-127 цс 13 та від 22.04.2015 року по справі № 6-48 цс 15 - своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов складання та скріплення підписом письмового документа.

За доводами позивачки вона договір оренди землі від 03 червня 2017 року не укладала та не підписувала, що визнається відповідачем, відповідно оскільки оспорюваний договір укладено без волевиявлення позивачки, він є недійсним з моменту укладення згідно положень частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 206 ЦПК України - позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на визнання представником відповідача позовних вимог позивача та наявність для того законних підстав, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фермерського господарства Натан-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор Березнегуватської районної державної адміністрації Гава Інна Валеріївна, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 03 червня 2017 року між ОСОБА_1 до фермерським господарством Натан-Агро , щодо земельної ділянки, площею 13,2623 гектари, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821182200:06:000:0023, зареєстрований державним реєстратором Березнегуватської районної державної адміністрації Гавою Інною Валеріївною 20 червня 2017 року, номер запису про інше речове право 21115391 та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з фермерського господарства Натан-Агро , код ЄДРОПУ 33182967, на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору, в розмірі 704,8 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_1 , виданий УМВС Росії по Калужській області 23 травня 2018 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фермерське господарство Натан-Агро , код ЄДРОПУ 33182967, вул. Миру, 15 кв.4 смт. Березнегувате Миколаївської області, 56203.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор Березнегуватської районної державної адміністрації Гава Інна Валеріївна, пл. Соборно-Миколаївська, 1 смт. Березнегувате Миколаївської області, 56203, код ЄДРПОУ 04056701.

Суддя С. А. Луста