Ухвала

від 22.10.2019 по справі 496/2092/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1276/19

Номер справи місцевого суду: 496/2092/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11.07.2019 року, -

встановив:

оскаржуваним рішенням районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019161250000066від 29.01.2019рокузаобвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, повернутий прокурору для усунення недоліків, у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на невідповідність обвинувального акта вимогам ч.2 ст.291 КПК України, оскільки при тому, що ОСОБА_8 обвинувачуєтьсяувчинені кримінального правопорушення, передбаченогоч.1ст.191КК України,а самеупривласненні чужогомайна,яке буловвірене особі,незрозуміло яким чином ОСОБА_8 привласнила ввірене їй майно 19.01.2018 року, оскільки відповідно до обвинувального акта, майно обвинуваченій було ввірене 19.10.2018 року. Пославшись на зазначені обставини, районний суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт, не має чіткого формулювання обвинувачення.

Не погодившись з ухвалою районного суду, прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акта в суді першої інстанції, зі стадії підготовчого провадження. Прокурор стверджує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а наводячи підстави для повернення обвинувального акта суд фактично вдався до оцінки доказів по справі.

Судовий розгляд в апеляційному суді проведено за відсутністю обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_9 , які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились та не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги прокурора за їх участю та про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили.

Апеляційної суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що обвинувачена та її захисник, будучи повідомленими про дату та час розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, суд оцінює таку поведінку сторони захисну, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно п.13 ч.1 ст.3КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291КПК України.

Вимоги до змісту обвинувального акта та додатків до нього викладені в ст.291 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Як убачаєтьсязі змістуобвинувального актав кримінальномупровадженні заобвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, він фактично відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки містить всі необхідні відомості, та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону.

За таких обставин твердження районного суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, із посиланням на те, що в ньому не зазначено часу скоєння кримінального правопорушення, є безпідставними, оскільки зазначені відомості викладені прокурором, в тому об`ємі, який прокурор вважає встановленим. В свою чергу, вказані обставини, зокрема доведеність обвинувачення за викладеними в обвинувальному акті обставинами підлягають перевірці при розгляді справи по суті, шляхом оцінки наданих прокурором доказів в їх сукупності.

Апеляційний суд звертає увагу, що сторони кримінального провадження не заперечували факту вчинення злочину та обставин його вчинення, а тому у разі існування суперечностей щодо часу вчинення злочину, вказані обставини підлягали перевірці під час безпосереднього дослідження доказів під час судового розгляду на стадії надання сторонами провадження доказів.

За таких підстав, посилання районного суду в оскаржуваній ухвалі на відсутність в обвинувальному акті посилань на час вчинення злочину, є необґрунтованими, оскільки таким чином районний суд фактично вдався до оцінки доказів.

З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 вимогам ст.291КПК України є необґрунтованими, а повернення його прокурору для усунення недоліків є безпідставним.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала суду про повернення обвинувального акту прокурору підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314 КПК України.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11.07.2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019161250000066від 29.01.2019рокузаобвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, повернутий прокурору для усуненнянедоліків скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акта в суді першої інстанції, зі стадії підготовчого провадження, в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4