Постанова

від 30.09.2019 по справі 466/2443/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/2443/19 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/811/1911/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:77

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р..

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар: Іванова О.О.

з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника відповідача Катинської Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу №466/2443/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького в якій просить суд скасувати наказ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 25.02.2019 року №42 КЗ про його звільнення, поновити на посаді зубного техніка зуботехнічної лабораторії №2 Стоматологічного медичного центру, стягнути з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 покликається на те, що він працював на посаді зубного техніка зуботехнічної лабораторії №2 Стоматологічного медичного центру Львівського національного університету імені Данила Галицького, який є правонаступником Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки. 25.02.2019 його звільнили з займаної посади за п.1 ст.40КЗпП України у зв`язку з скороченням штату працівників.

Вважає, що звільнення відбулося незаконно, оскільки не було згоди профспілкової організації, членом якої він є. Зазначає, що скорочення штату працівників та вибір працівників, які підлягають скороченню, відбувалося для нього незрозуміло яким чином, оскільки він є працівником вищої категорії та має переважне право на залишення на роботі.

Оскаржуваним рішення у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення, суд не врахував, що працівник не відповідає за забезпечення себе роботою, що він ніколи не відмовлявся від роботи і це нічим не зафіксовано. Суду не надано доказів наявності плану, документу, яким його затверджено та доказів ознайомлення з ним. Не враховано, що у нього вища категорія та він не притягувалась до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, не зрозуміло з яких підстав ОСОБА_1 було визначено таким, що підлягає скороченню. Крім цього, судом не враховано, що відповідач не звертався до профспілки про надання згоди на його звільнення, а доводи суду про те, що така згода не була потрібна суперечать вимогам КЗпПУ та ЗУ Про професійні спілки , їх права та гарантії діяльності . Доводи суду про те, що працедавцю не було відомо про наявність профспілки не відповідають матеріалам справи, оскільки в них міститься відповідне повідомлення Львівської обласної стоматологічної поліклініки, яка була згодом приєднана до Львівського медичного університету імені Д.Галицького. Останній є її правонаступником. Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України представником відповідача Катинською Л ОСОБА_3 надано Відзив на апеляційну скаргу.

У Відзиві представник відповідача зазначає, що апеляційна скарга є безпідставна, необґрунтована, викладені у ній доводи не відповідають фактичним обставинам справи. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4 , вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 12.04.2007 року працював на посаді зубного техніка зуботехнічної лабораторії №2 Стоматологічного медичного центру Львівський національний медичний університет імені Д.Галицького, який є правонаступником Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №75-0 від 05.05.2010 року реорганізовано Львівську обласну державну стоматологічну поліклініку шляхом приєднання її до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (а.с. 26-27).

Наказом № 4100-з від 20.12.2018 року Про скорочення штату працівників зуботехнічної лабораторії №2 Стоматологічного медичного центру ЛНМУ імені Данила Галицького внесено зміни до штатного розпису ЛНМУ ім. Д.Галицького в частині зуботехнічної лабораторії №2 Стоматологічного медичного центру, шляхом скорочення штатних одиниць у кількості: зубний технік зуботехнічної лабораторії №2- 4 одиниці та введено їх в дію з 01.03.2019 року у зв`язку із економічно-збитковою та неефективною роботою даного підрозділу, зокрема, регулярним невиконанням виробничого плану працівниками.

Відповідно до Наказу № 4100-з від 20.12.2018 року була створена комісія з визначення переважного права на залишення на роботі працівників лабораторії.

Згідно Висновків комісії, даних на основі порівняльного аналізу показників виконання виробничого плану, якості роботи, кваліфікації, комісія прийшла до висновку, що зубний технік ОСОБА_1 виконав виробничий план за 2018 рік з найнижчими показниками серед працівників зуботехнічної лабораторії №2, а саме 2,9 відсотка за рік та підлягав скороченню за ст. 40 ч.1 п.1 КЗпП України.

Судом першої інстанції належно досліджено та встановлено дотримання відповідачем вимог КЗпП України при вивільненні працівників у зв`язку з скороченням чисельності чи штату працівників.

Зокрема, 27.12.2018 року ОСОБА_1 ознайомлено з Наказом № 4100-з від 2012.2008 року та попереджено про те, що він підлягає звільненню на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та запропоновано перелік посад для переведення, згідно довідки про наявність вакантних посад, від яких позивач відмовився, що підтвердив в суді апеляційної інстанції. (а.с.57-59).

Щодо доводів апеляційної скарги в частині, що роботодавцем не отримано згоди Вільної професійної спілки зубних техніків Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки , колегія суддів зазначає, що така організація не є первинною профспілковою організацією працівників ЛНМУ ім. Д.Галицького, що підтверджується Довідкою № 01-14/289 від 16.04.2019 (а.с.65), а членом первинної профспілкової організації ЛНМУ позивач не був.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40, пунктами 2,3 ст.41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Вільної профспілки працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації використаного в абзаці шостому частини першої ст. 43-1 КЗпП України (Справа про профспілку, що діє на підприємстві) від 29 жовтня 1998 року 14-рп/98 прописано: згоду на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу надає лише професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації, членом якої є працівник і стосовно якого вирішується питання про звільнення.

Із Довідки № 01-14/289 від 16.04.2019 року встановлено, що Вільна профспілка зубних техніків Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки не є первинною профспілковою організацією, а відповідно до п.1.1 Статуту даної профспілки є добровільною неприбутковою громадською організацією, що об`єднує громадян та осіб без громадянства, які працюють у Львівській обласній державній стоматологічній поліклініці.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дослідив всі обставини за позовом ОСОБА_1 , ухвалив рішення з дотриманням діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 384, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 08 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15 жовтня 2019 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк