Ухвала

від 24.10.2019 по справі 201/11815/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/11815/19

Номер провадження 1-кс/201/6210/2019

УХВАЛА

Іменем України

24 жовтня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12013040670003237, внесеного до ЄРДР 18.07.2013р. за ознаками ч. 1 ст. 388 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12013040670003237, внесеного до ЄРДР 18.07.2013р. за ознаками ч. 1 ст. 388 КК України.

Скарга передана в провадження слідчого судді ОСОБА_1 21.10.2019р. згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, передана слідчому судді 21.10.2019р. та призначена до розгляду на 24.10.2019р.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 29832263 з примусового виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська № 3-2146/2011 від 17.08.2011р. про накладення стягнення на ОСОБА_5 у вигляді конфіскації майна за порушення митних правил, а саме: товарів широкого вжитку у кількості 962 шт. Згідно з довідкою про визначення вартості майна після нарахування всіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні через митний контроль України, вартість майна складає 19 893,95 грн.

14.11.2011р. поновою державного виконавця відкрито виконавче провадження. 16.11.2011р. державним виконавцем описане майно, яке підлягає конфіскації, про що складено акт опису і арешту майна (ВП №29832263), яким описане майно прийняте на відповідальне зберігання філією «Кей Стоун Дніпропетровськ» ТОВ «Кей Стоун» (ЄДРПОУ 35310568, адреса: м. Дніпропетровськ, Запорізьке, 27) в особі представника за дорученням ОСОБА_6 .

Також на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська № 3-1561/1 1 віл 11.02.2011р. про накладення стягнення на ОСОБА_7 у вигляді конфіскації товару. Згідно з довідкою про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, підлягають сплаті при переміщенні зазначеного майна через митний контроль України, вартість майна складає 11 236,80 грн.

18.05.2011р. поновою державного виконавця відкрито виконавче провадження. 16.11.2012р. державним виконавцем описане майно, що підлягає конфіскації, про що складено відповідний акт опису й арешту майна (ВП№ 26560537) описане майно також прийняте на відповідальне зберігання філією «Кей Стоун Дніпропетровськ» ТОВ «Кей Стоун» (ЄДРПОУ 35310568, адреса: м. Дніпропетровськ, Запорізьке, 27) в особі представника за дорученням ОСОБА_6 .

Спільним наказом Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та Дніпропетровській митниці від 07.06.2013р. утворено комісію для перевірки наявності конфіскованого майна, вилученого митними органами та переданого органам державної виконавчої служби.

20.06.2013р. комісією перевірено наявність описаного майна, за результатами перевірки виявлено, що товари широкого вжитку у загальній кількості 1383 од., за адресою: АДРЕСА_1 , відсутнє, відомості про його знаходження не відомі.

Державний виконавець 16.07.2013р. звернувся до прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська з поданням вих. № 12217/06/2 щодо притягнення відповідальної винної особи до кримінальної відповідальності.

18.07.2013р. відомості за цією заявою були внесені до ЄРДР за № 12013040670003237 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.

Постановою слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 28.08.2016р. кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, яка отримана відділом 10.10.2019р. У постанови зазначено, що в ході проведення досудового розслідування встановити будь-які об`єктивні дані, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_8 прямого умислу, спрямованого на приховування майна не вдалось.

Заявник вважав, що рішення про закриття кримінального провадження прийняте передчасно, досудове розслідування проведене поверхово, без всебічного та повного дослідження обставин кримінального провадження, не встановлені розмір завданої матеріальної шкоди, фактичне місцезнаходження майна, обставини через які майно не зберігалося за адресою: АДРЕСА_1 , не допитані свідки у справі, в тому числі і особи, яким ввірене було майно.

Враховуючи вищевикладене, просив скаргу задовольнити.

Представник заявника в судове засідання, призначене на 24.10.2019р. не з`явився, про дату, місце і час розгляду скарги був повідомлений належним чином, у скарзі просив повідомити його про прийняте рішення.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України суддя слідчий вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Слідчій в судове засідання, призначене на 24.10.2019р. не з`явився, про дату, місце і час розгляду скарги був повідомлені належним чином, про що наявні докази у матеріалах скарги, матеріали кримінального провадження на вимогу слідчого судді не надав.

Неявка слідчого або прокурора не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.

Ураховуючи неприбуття сторін у судове засідання для розгляду скарги, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 перебувало кримінальне провадження № 12013040670003237, внесеного до ЄРДР 18.07.2013р. за ознаками ч. 1 ст. 388 КК України за поданням державного виконавця від 16.07.2013р.

Як видно з оскаржуваної постанови, з матеріалів правоохоронних і контролюючих органів слідчому стало відомо про те, що 20.06.2013р. спеціальною комісією проведена перевірка наявності конфіскованого майна, яке повинно зберігатися за адресою: АДРЕСА_1 , яке було ввірене посадовим особам ТОВ «Кейн Стоун». Однак за вказаною адресою майно не зберігалось, про фактичне місцеперебування майна зберігач відомостей не надав.

Слідчий мотивував постанову таким.

З об`єктивної сторони злочини, передбачений ст. 388 КК України полягає приховуванні майна, яке являє собою різні форми його утаювання та може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності.

В свою чергу, з суб`єктивної сторони злочину, передбачений ст. 388 КК Україні характеризується тільки прямим умислом, тобто особа під час реалізації свого злочинного наміру усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дію або бездіяльність), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала і настання.

В оскаржуваній постанові слідчий дійшов висновку про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (за відсутністю в діяннях складу кримінальних правопорушення) оскільки під час досудового розслідування не вдалося встановити будь-які об`єктивні дані, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_8 прямого умислу, спрямованого на приховування майна.

Слідчий суддя зазначає, що завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.

Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.

За змістом оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження висновок про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, слідчий обґрунтував тим, що склад злочину відсутній з огляду на об`єктивну і суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. Висновок про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, слідчий обґрунтував тим, що йому не вдалося встановити будь-які об`єктивні дані, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_8 прямого умислу, спрямованого на приховування майна.

Разом із тим, з оскаржуваної постанови не видно, що слідчим взагалі виконувалися будь-які слідчі дії, тому його висновок про відсутність умислу у діях особи є передчасним.

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р., (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

Проте, суддя слідчий вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст.ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин викладених в заяві скаржника та не надавши відповідної оцінки доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.

Заявником порушено 10-тиденний строк звернення до суду зі скаргою, але заявник не був обізнаний про хід кримінального провадження і отримав постанову 10.10.2019р. на свій запит від 20.09.2019р. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 91, 93, 94, 107, 110, 303 307, 404 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Поновити начальнику Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 строк для подання скарги до слідчого судді.

Постанову слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12013040670003237, внесеного до ЄРДР 18.07.2013р. за ознаками ч. 1 ст. 388 КК України скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1