Рішення

від 25.10.2019 по справі 288/1160/19

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1160/19

Провадження № 2/288/488/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Добрянської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Кам`янка про виділ в натурі частки із майна спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до приватного сільськогосподарського підприємства Кам`янка (далі - відповідач) про виділ в натурі частки із майна спільної часткової власності, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі - продажу нежитлових будівель майнового комплексу вона придбала свинарник № НОМЕР_1 , площею 413,7 кв. м., вагову, що становить 2/100 ідеальних частин майнового комплексу та знаходяться в АДРЕСА_1 а.

Оскільки весь майновий комплекс виділено в натурі на підставі судових рішень у яких вона була у якості співвідповідача, вона звернулась до Бердичівського БТІ та виготовила технічний паспорт.

Між учасниками спільної часткової власності не досягнуто згоди про (виділ) у натурі частки із спільного майна, відтак змушена звертатися до суду за захистом свого права, шляхом виділу у натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить, - виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у натурі 2/100 ідеальних часток із майна, що є у спільній частковій власності, а саме: свинарник №2, загальною площею 413,7 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив справу слухати у їх відсутність, позовні вимоги визнають.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Згідно статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини першої статті 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами частини першої статті 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно договору купівлі - продажу нежитлових будівель майнового комплексу від 23 вересня 2013 року придбала за 11964 гривні у ПСП Кам`янка , об`єкт нерухомості, який зареєстровано у Державному комунальному підприємстві Бердичівському міжміському бюро технічної інвентаризації як частина єдиного майнового комплексу - свинарник № 2, що становить 2/100 ідеальних частин комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і розташований на земель ній ділянці загальною площею 1,8412 га, кадастровий номер1824781200:01:000:0387.

Характеристика виробничих будівель відповідно технічного паспорта на виробничу будівлю, виготовлений суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_2 10 липня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 свинарник ; 2 позначений на плані під літерою І1, загальною площею 466.7 кв. м., замовник технічної інвентаризації ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 23 липня 2019 року № 1151, 2/100 ідеальних частин комплексу розташованого в АДРЕСА_1 а за технічними показниками об`єкт може бути поділено.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року по справі №6-12цс13, аналізуючи зміст норм статей 183,358,364 Цивільного кодексу України зробила висновок, що виділ часток (поділ) майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину майна із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання такого майна в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Крім того, за змістом роз`яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в п.14 постанови від 22 грудня 1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , об`єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі.

У відповідності до пункту 1.2. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 №55 поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2).

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 23 липня 2019 року № 1151, 2/100 ідеальних частин комплексу розташованого в АДРЕСА_1 а за технічними показниками об`єкт може бути поділено.

Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Відповідно до пункту 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Між сторонами не досягнуто домовленості про поділ спільного майна та/або виділ у натурі частки із спільного майна, що призвело до не можливості вчинити укладення відповідного правочину в порядку передбаченому статей 364, 367 ЦК України, Позивач має право на звернення до суду за захистом свого права, шляхом виділу у натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вимогу про стягнення з відповідачів понесених судових витрат позивач не заявляв, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України , суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України .

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), Пунктом 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5; статями 183 ,317,319, 325-328 , 356 -358,361, 364 , 367 ЦК України ; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352 , 354 ЦПК України ; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Кам`янка про виділ в натурі частки із майна спільної часткової власності - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у натурі 2/100 ідеальних часток із майна, що є у спільній частковій власності, а саме: свинарник №2, загальною площею 413,7 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 а.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник