Ухвала від 25.10.2019 по справі 711/8180/19

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8180/19

У Х В А Л А

16 жовтня 2019 слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , винесеного у кримінальному провадженні №№12019250000000227 від 08.08.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Романівка Приморського краю Російської Федерації, проживаючого АДРЕСА_1 , засудженого 28.03.2017 Любомільським районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 309, 70 КК України до штрафу у розмірі 30005 грн., підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК, -

встановив:

Слідчий, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження за погодженням з прокурором прокуратури Черкаської області звернувся до суду з поданням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ОСОБА_5 у вересні 2018 року, діючи умисно, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7 із корисливих мотивів, протиправно заволодів майном ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846) в тому числі часткою його засновника шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, що заподіяло велику шкоду ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788), за наступних обставин.

У відповідності до наказу № 13/12 від 19 червня 2012 року ОСОБА_5 призначений на посаду директора ТОВ «Вікторія», код ЄДРПОУ 32860788.

Протягом 2018 року, точної дати в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 , метою якої було незаконне заволодіння майном ТОВ «Вікторія», код ЄДРПОУ 38543846, в тому числі часткою його засновника.

В подальшому, 24 вересня 2018 року ОСОБА_5 не маючи відповідних повноважень, діючи в інтересах ОСОБА_7 всупереч інтересам засновника та в порушення положень Статуту ТОВ «Вікторія», перебуваючи у м. Черкаси склав рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24 вересня 2019 року, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: 19124, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Зюбриха, вул. Центральна, буд. 1, а також часу початку зборів 09 год. 00 хв. 24 вересня 2018 року.

У відповідності до Рішення № 1/09 від 24 вересня 2019 року на зборах вирішили: дозволити продаж частки учасника ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), належної ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) у розмірі 100 % статутного капіталу, фізичній особі ОСОБА_7 , змінити склад учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846) на наступний: ТОВ «Вікторія» (код ЄДРПОУ 32860788) виходить зі складу учасників ТОВ «Вікторія .» (код ЄДРПОУ 38543846), а ОСОБА_7 входить до складу учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), з часткою володіння 100 % статутного капіталу.

Продовжуючи свій злочинний умисел на підставі вказаного рішення 24 вересня 2018 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 перебуваючи в м. Черкаси склали фіктивний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» (далі Договір купівлі-продажу частки), умови якого в частині внесення коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ТОВ «Вікторія», за купівлю корпоративних прав товариства не мали намір виконувати.

У пункті 1 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що продавець ТОВ «Вікторія» продає покупцю ОСОБА_7 свою частку у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.», що еквівалентно 2029800,00 грн.

Пунктом 1.4 Договору купівлі-продажу частки передбачено, що продавцю ТОВ «Вікторія» належить частка у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» у розмірі 100 % статутного капіталу Товариства.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що ціна частки складає 100 % та відчужується за ціною 2029800 грн.

Оплата вартості Частки, вказаної у пункті 2.1 Договору, здійснюється покупцем протягом 15-ти календарних днів після підписання договору. Валютою платежу за цим договором є грошова одиниця України гривня.

У підпункті 3.2.1 пункту 3.2 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що покупець ОСОБА_8 зобов`язаний оплатити продавцю ТОВ «Вікторія» вартість Частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору та прийняти частку у власність.

У подальшому, в цей же день ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 склали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (ЄДРПОУ 38543846), який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_9 , відповідно до якого:

- ТОВ «Вікторія» на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24 вересня 2018 передало, а ОСОБА_7 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, у розмірі 100 %. Номінальна вартість цієї частки складає 2029800 грн.

- Сторони не мають одна до одної матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у акті частки статутного капіталу ТОВ «Вікторія.»

Після цього, переслідуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння майном ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Черкаси, склав Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24 вересня 2019 року, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: 19124, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Зюбриха, вул. Центральна, буд. 1, часу початку зборів 10 год. 00 хв. 24 вересня 2018 року, а також факту присутності під час зборів діючого на той час директора ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_10 , який підтвердив свій намір щодо свого звільнення з посади і запропонував обрати на цю посаду ОСОБА_7 .

Ураховуючи вказані факти, значеним рішенням було призначено директором Товариства ОСОБА_7 , а також затверджена нова редакція Статуту ТОВ «Вікторія.».

Після затвердження Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24 вересня 2019 року, а також нової редакції Статуту Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_5 близько 14.05 год. прибули до Маньківської районної державної адміністрації, де ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_5 подав державному реєстратору наступні документи: Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24.09.2019, Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24 вересня 2019 року, нову редакцію Статуту ТОВ «Вікторія.», акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (ЄДРПОУ 38543846) від 24 вересня 2018 року.

На підставі зазначених документів державний реєстратор Маньківської районної державної адміністрації ОСОБА_11 здійснила наступні реєстраційні дії щодо ТОВ «Вікторія.»: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 24 вересня 2018 року 10121050006000608; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 24 вересня 2018 року 10121070007000608; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

У подальшому, з метою надання вказаним протиправним діям законного характеру ОСОБА_7 та ОСОБА_5 складено фіктивний акт звірки розрахунків від 8 жовтня 2018 року за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24 вересня 2018 року, в який внесли неправдиві відомості про те, що станом на 8 жовтня 2018 року покупець, в особі ОСОБА_7 здійснив повний розрахунок із Продавцем ТОВ «Вікторія», в особі ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24 вересня 2018 року, шляхом передачі готівкових грошових коштів у розмірі 2029800 грн.

Однак у відповідності до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12 липня 2019 року факту отримання коштів від ОСОБА_7 за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24 вересня 2018 року за період з 1 вересня 2018 року по 31 березня 2019 року не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 заволодів майном товариства, в тому числі часткою 100 % статутного капіталу ТОВ «Вікторія .», засновником якого є ТОВ «Вікторія», що складає відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12 липня 2019 року 10118500 грн., чим, завдав шкоди ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) на вказану суму, що більш ніж в 11 485 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, тим самим заподіяв останньому велику шкоду.

Крім того, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з директором ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_7 , знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці на території м. Черкаси, в листопаді 2018 року, але не пізніше 13 листопада 2018 року, переслідуючи умисел на розірвання договорів суборенди 159 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих в адміністративних межах с. Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області, склали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують факти, що мають юридичне значення, а саме 159 угод б/н від 13 листопада 2018 року про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок, укладених у 2016 році між ТОВ «Вікторія.» код ЄДРПОУ 38543846 (суборендодавець) та ТОВ «Вікторія» код ЄДРПОУ 32860788 (суборендар), в реквізити яких, достовірно знаючи, що з 10 жовтня 2018 року ОСОБА_5 не є керівником ТОВ «Вікторія» та не має законних повноважень підписувати офіційні документи від імені даного товариства, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 внесли недостовірні відомості про те, що ОСОБА_5 є директором ТОВ «Вікторія». Після цього вищевказані 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 13 листопада 2018 були підписані ОСОБА_5 від імені ТОВ «Вікторія» та ОСОБА_7 від імені ТОВ «Вікторія.», а також посвідчені печатками вказаних підприємств.

В подальшому, 13 листопада 2018 року зазначені 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок були подані ОСОБА_7 приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_12 для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За даним фактом СУ ГУНП в Черкаській проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018250000000233 за ч. 2 ст. 366, ч. 1,3,4 ст. 358, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

18 квітня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченому ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

20 травня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України. Повідомлення про підозру надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

13 червня 2019 року у зв`язку з не встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

8 серпня 2019 ОСОБА_7 повідомлено про зміну підозри за ч. 3 ст. 206-2, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

8 серпня 2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України. Повідомлення про підозру у зв`язку з не встановленням теперішнього місця знаходження підозрюваного надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

8 серпня 2019 року кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України виділено в окреме провадження з присвоєнням реєстраційного номеру 12019250000000227 та зупинене у зв`язку з оголошенням у розшук підозрюваного.

27 серпня 2019 року слідчим суддею постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_5 , на підставі якої останнього на теперішній час затримано в порядку ст. 191 КПК України.

Встановлена достатність доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник просили застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Суд, заслухавши доводи слідчого, думку прокурора, захисника та підозрюваного, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому слідчий суддя зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання ( рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13.11. 2007 року).

З наявних в матеріалах клопотання та досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доказами.

За таких обставин, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України..

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином..

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Відповідно до роз`яснень ВССУ, викладених у п.18 Листа від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року2).

Тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.

Так, підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 1 ст. 191 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_5 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, чи то домашній арешт, вбачається що застосування більш м`яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою є недоцільним, враховуючи те, що прокурорами під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 13 грудня 2019 року включно.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, слідчий суддя виходить з наступного.

У відповідності до п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Обгрунтовуючи розмір застави в розмірі 10118500 грн. прокурор послався на те, що саме такий розмір збитків був завданий діями ОСОБА_13 .

Разом з тим, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22 травня 2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

Слідчий суддя зазначає, що визначення застави у розмірі, який завідомо не помірний для сплати підозрюваним фактично не створить для підозрюваного жодної альтернативи, а відтак, тримання під вартою, тим більше в продовж тривалого строку, не буде прийнятним.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя погоджується з думкою сторони обвинувачення щодо нездатності застави у межах, визначених ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, однак вважає, що визначений стороною обвинувачення розмір застави, а саме 10118500 грн., як просить в поданому клопотанні сторона обвинувачення, є завідомо не помірною для підозрюваного, що не узгоджується з положеннями ч. 4. ст. 182 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та органу розслідування, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які заявили та можливо заявлять про вчинені ним правопорушення, здати на зберігання слідчому свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон..

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України,-

ухвалив:

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 13 грудня 2019 року включно.

Роз`яснити, у відповідності до ч.3 ст. 183 КПК України, підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення ним, або іншою особою застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38420 гривень, відносно нього може бути змінена міра запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та органу розслідування, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які заявили та можливо заявлять про вчинені ним правопорушення, здати на зберігання слідчому свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Копію ухвали вручити підозрюваному, направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору Черкаської області - для відому, та начальнику СІЗО міста Черкаси.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1 .

Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 21 жовтня 2019 року о 08.00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1