Рішення

від 17.10.2019 по справі 120/2410/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 жовтня 2019 р. Справа № 120/2410/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

за участю:

секретаря судового засідання: Борейко А.В.,

представників позивача: Спесивцева В.В., Буцерога А.О.,

представника відповідача: Кухрівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні конструктивні рішення" до ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні конструктивні рішення" до Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що рішенням комісії ГУ ДФС у Вінницькій області від 18.07.2019 року №1227439/24625238 відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 06.06.2019 року, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Позивач вважає таке рішення протиправним, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

29.08.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволених позовних вимог. Вказав, що ДФС України при прийнятті рішення, діяло на підставі та у спосіб передбачений законодавством, а тому просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

04.09.2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника ДФС України про заміну відповідача правонаступником - ДПС України, як належного відповідача по справі (вх. №44561).

04.09.2019 року суд замінив неналежного відповідача Головне управління ДФС України у Вінницькій області належним відповідачем ДФС України та допустив заміну відповідача ДФС України, правонаступником - ДПС України.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 26.09.2019 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зокрема зазначили, що на виконання Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем було надано усі документи на підтвердження реальності господарських операцій, натомість відповідачем відмовлено у реєстрації податкової накладної із посиланням на загальні вимоги п. 1.6 Критеріїв.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у письмовому відзиві.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши думку учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Позивачем через автоматизовану систему направлено ДФС України податкову накладну №5 від 06.06.2019 року для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 69 том 1/.

27.06.2019 року за допомогою програми електронного документообігу, надійшла Квитанція, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 71 том 1/.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу пояснення до розблокування податкових накладних та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування якої зупинено за №1 від 01.07.2019 року із пакетом сканованих документів що підтверджують здійснення господарських операцій.

Однак, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1227439/42625238 від 18.07.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків /а.с. 104 том 1/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Судом встановлено, що у відповідності п.1.6. Комісією було розглянуто та встановлено критерій ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяці.

Однак, матеріалами справи та поясненнями представника позивача даний факт спростовується, оскільки ТОВ "Інноваційні конструктивні рішення" зареєстроване платником ПДВ з 01.01.2019 року, тобто більше трьох місяців.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п.6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не конкретизовано, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Зазначення у такий спосіб підстав зупинення реєстрації податкової накладної призвело до певної невизначеності платника податків щодо формулювання та змісту пояснень до розблокування податкової накладної.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної № 5 від 06.06.2019 року, позивачем були подані до податкового органу документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами п.п. 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до вимог п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні Комісії №1227439/42625238 від 18.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 06.06.2019 року, в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено про ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

В рішенні Комісії №1227439/42625238 від 18.07.2019 року зазначено, що відсутні розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Суд наголошує на тому, що п. 21 Порядку визначає виключно три підстави для відмови в реєстрації податкової накладної. Згідно встановлених судом обставин, подання пояснень та документів після зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем не заперечується.

Позивачем при направленні пояснень долучено в додатках платіжне доручення /а.с.211 том 1, а.с. 2 том 2, а.с.20 том 2/ та виписку з банківського рахунку /а.с.21 том 1, а.с.1 том 2/.

Представник відповідача у судовому засіданні наголосив на тому, що надані позивачем платіжне доручення та банківські виписки з особових рахунків не відповідають загальноприйнятим стандартам, оскільки вони мають бути завірені підприємством та банком. Так, відповідач вважає, що позивачу необхідно було роздрукувати зазначені документи, завірити їх у банку та на підприємстві, після чого подати до податкового органу в електронній формі.

Проте, представником відповідача не наведено положень нормативно-правових актів, які б містили такі вимоги та зобов`язували платника податку діяти у такий спосіб.

Судом з`ясовано, що дане платіжне доручення отримано через електронну систему "Клієнт-Банк", а в сукупності із наданою відповідачу банківською випискою з рахунку платника податків є доказом, що спростовує позицію відповідача щодо не надання платником податку документів.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаної податкової накладної.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/або відмову в такій реєстрації №1227439/42625238 від 18.07.2019 року.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено додатково факт здійснення господарської операції /а.с.139-204 том 1, а.с.221-244 том 1/.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення №1227439/42625238 від 18.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ Інноваційні конструктивні рішення №5 від 06.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаної податкової накладної.

Що ж до позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ Інноваційні конструктивні рішення в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням відповідача.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зареєструвати вищевказану податкову накладну.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.07.2019 року №1227439/42625238.

Зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 06.06.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні конструктивні рішення".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні конструктивні рішення (вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21029, ЄДРПОУ 42625238) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інноваційні конструктивні рішення (вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21029, ЄДРПОУ 42625238);

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393).

Рішення у повному обсязі складено 25.10.2019 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович