Рішення

від 30.07.2019 по справі 160/4715/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Справа № 160/4715/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (49041, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, код ЄДРПОУ 40846705) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1131891/40846705 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" ЄДРПОУ 40846705, податкову накладну № 3 від 03.04.2018 року;

- стягнути судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було подано на реєстрацію до контролюючого органу податкову накладну № 3 від 03.04.2018 року, згідно квитанцій № 1 від 01.05.2018 року накладну було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Всі первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. Також, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Крім того, позивачем було подано скаргу на рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 1131891/40846705 від 04.04.2019 року, однак комісія ДФС з питань розгляду скарг рішенням від 24.04.2019 року № 25078/40846705/2 залишила скаргу без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Таким чином, оскільки у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, рішення, прийняте відповідачем, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

18 червня 2019 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому було зазначено, що рішення № 1131891/40846705 від 04.04.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято через надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, та/або є недостатніми для прийняття Комісією рішення, а саме: надано розрахунковий документ (платіжне доручення №520 від 03.04.2018 р.) по розрахунках з покупцем ТОВ Комфортек не завірене належним чином банком (податкова накладна виписана по передплаті).

18 червня 2019 року від представника Державної фіскальної служби України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній вказав, що рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1131891/40846705 від 04.04.2019 року прийнято комісією регіонального рівня. Також відповідач вказав, що дії по реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, в які не допускається будь-яке втручання, при цьому рішення суду є самостійною підставою для реєстрації податкової накладної, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

19 червня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив ДФС України, в якій зазначено, що відповідач-2 не спростував твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог. Крім того, відповідно до приписів КАС України позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, та у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Також позивач зазначив, що нормами ПК України передбачено, що податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС або реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної. На підставі вищевикладеного, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

19 червня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену у позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства. Крім того, позивач звернув увагу на те, що представником відповідача лише у відзиві на позовну заяву зазначено, що рішення, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, мотивовано наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням вимог законодавства, а саме: неналежне завірення банком платіжного доручення №520 від 03.04.2018 р. по розрахункам з покупцем ТОВ "Комфортек" (податкова накладна виписана по передплаті). При цьому, відповідач невірно вказав номер платіжного доручення №520 від 03.04.2018 р., замість №1554 від 03.04.2018 року та назву контрагента - ТОВ "Комфортек" замість ТОВ "ВКК"Альянсремтрактор". Таким чином, за період вчинення платником податку дій щодо реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року в ЄРПН податковим органом не було жодним чином вказано про недоліки вказаного платіжного документу, а отже дана обставина відмови не обумовлена рішенням, яке оскаржується.

Ухвалою суду від 20 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 160/4715/19 до судового розгляду по суті.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомили. Заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надійшло.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (код ЄДРПОУ 40846705; 49041, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2) є юридичною особою приватного права та зареєстроване 21.09.2016 року.

Одним з профільних видів діяльності ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн" є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73, код ДК 016-2010 46.73.16) та установлення та монтаж машин та устаткування (код КВЕД 3.20, ДК 016-2010 33.20.70).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надаються послуги поставки, монтажу, сервісного обслуговування та ремонту обладнання, а саме: ворота швидкісні рулонні, системи відкривання і закривання з приладдям для швидкісних воріт, ролетні системи, автоматика до ролетних систем, в`їзні ворота, ворота гаражні, ворота панорамні, ворота промислові, автоматика та запасні частини, перевантажувальне обладнання та інше.

З метою надання поставок обладнання та послуг (установлення та монтаж) ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн" здійснює замовлення відповідного обладнання, яке виготовляється заводом-виробником під замовлення, а також закуповує матеріали (запасні частини, вузли, деталі, тощо), пристрої та відповідні послуги (транспортні, транспортно-експедиторські, послуги порізки тощо).

Так, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (підрядник) та ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" (замовник) укладено договір №030418/1 від 03.04.2018 року, за умовами якого замовник зобов`язаний прийняти та оплатити, а підрядник зобов`язаний здійснити поставку та виконання підряду на монтажні роботи - автоматики.

Відповідно до п.3.1 Договору оплату замовник здійснює наступним чином: передоплата 100% від суми Договору виконується протягом 3-х банківських днів після підписання відповідальними особами цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що поставка товару відбувається на склад перевізника ( ТОВ "САТ", ТОВ "ІНТАЙМ" та ін.). У вартість виробів не входить вартість доставки виробів на об`єкт замовника, а також вартість оренди допоміжних конструкцій і механізмів.

Так, з метою належного виконання умов даного Договору між позивачем та ТОВ "Транспортна компанія"САТ" укладено договір перевезення вантажів №21055 від 01.11.2016 року.

Також між ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн" та ТОВ "Алютех-К" укладено договір №1/281016 від 28.10.2016 року щодо поставки обладнання, придбаного позивачем у завода-виробника - ТОВ "Алютех-К".

Крім того, обладнання було відправлено безпосередньо з заводу-виробника ТОВ "Алютех-К" транспортними компаніями ТОВ "ТК"САТ", ТОВ "ІНТАЙМ" та доставлено в пункт розвантаження-відділення ТОВ "ТК"САТ" (м.Дніпро, вул.Краснозаводська(Академіка Белелюбського),38а) та ТОВ "ІНТАЙМ" (м.Дніпро, провул.Юннатів,7).

Доставка обладнання на об`єкт замовника здійснювалась за рахунок останнього самовивозом зі складу.

На підтвердження реальності господарських операцій за означеним договором №030418/1 від 03.04.2018 року позивачем надано суду у якості доказів копії документів, складених під час цих господарських операцій, а саме: договір №030418/1 від 03.04.2018 року; додаток до договору; рахунок на оплату №Ак0000432 від 03.04.2018 року; банківська виписка по рахунку; платіжне доручення №1554 від 03.04.2018 року; видаткова накладна №172 від 12.04.2018 року; акт надання послуг №172 від 12.04.2018 року; договір перевезення вантажів №21055 від 01.11.206 року; товарно-транспортні накладні; договір №1/281016 від 28.10.2016 року та платіжне доручення, рахунки фактури; видаткові накладні.

На виконання п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн" було виписано податкову накладну № 3 від 03.04.2018 року на загальну суму 15 065,00 грн., та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, згідно отриманої квитанції №1 від 01.05.2018 року документ прийнято, реєстрація зупинена. Зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.04.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, позивачем було направлено на адресу відповідача письмові пояснення від 02.04.2019 року за вих.№02042019/1, а також Повідомлення щодо подання пояснень та копій документів про ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, від 20.03.2019 року №2 та копії всіх первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, на підставі якої складено податкову накладну №3 від 03.04.2018 року.

Рішенням комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, № 1131891/40846705 від 04.04.2019 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року, оскільки платником податку не надані копії документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

15.04.2019 р. позивачем подана до ДФС України скарга на рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, №1131891/40846705 від 04.04.2019 року.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 24.04.2019 року №25078/40846705/2 означену скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, №1131891/40846705 від 04.04.2019 року - без змін.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ).

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

22 березня 2018 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117).

Пунктами 5, 6, 7 Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (чинного на момент виникнення правовідносин, далі - Критерії оцінки ступеня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 визначені Критерії ризиковості платника податку.

Відповідно до пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 15 Порядку № 117).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (пункт 18 Порядку № 117).

Пунктом 19 Порядку № 117 встановлено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно квитанції №1 від 01.05.2018 року реєстрацію податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки вона відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з цим, в наявній в матеріалах справи копії квитанції, не зазначено, які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку стосуються позивача.

Під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків. А також не підтверджено належними доказами підстави для зупинення податкової накладної.

Також, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, який не відноситься до нормативних актів та не може встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, визначених листом, є протиправними.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів підкреслення яких саме документів не було надано.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не конкретизовано, які саме первинні документи не були надані ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн".

Крім того, в оскаржуваному рішенні рядок Додаткова інформація містить лише прочерк, не визначаючи, які документи має надати платник податків.

Позивачем було подано відповідні письмові пояснення стосовно факту виписки податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року з наданням первинних документів до пояснень, що не спростовано відповідачем-1 та підтверджується матеріалами справи.

Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів відповідачем не зазначено.

Однак, ГУ ДФС у Дніпропетровській області в оскаржуваному рішенні № 1131891/40846705 від 04.04.2019 року не зазначено конкретних документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року.

При цьому, суд критично відноситься до посилання відповідача-1 в ході судового розгляду справи на обставини відмови, серед яких такі, що не обумовлені рішенням, яке оскаржується. Так, представником відповідача-1 лише у відзиві на позовну заяву зазначено, що рішення мотивовано ненаданням платником податку копій документів, а саме: неналежне завірення банком платіжного доручення №520 від 03.04.2018 р. по розрахункам з покупцем ТОВ "Комфортек" (податкова накладна виписана по передплаті). Однак, відповідач невірно вказав номер платіжного доручення №520 від 03.04.2018 р., замість №1554 від 03.04.2018 року та назву контрагента - ТОВ "Комфортек" замість ТОВ "ВКК"Альянсремтрактор". Таким чином, за період вчинення платником податку дій щодо реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року в ЄРПН податковим органом не було жодним чином вказано про недоліки вказаного платіжного документу. Відтак виконання вимог суб`єкта владних повноважень відносно невизначеного переліку документів, об`єктивно не було можливим. Крім того, податковий орган не може формувати висновки для прийняття рішення з підстав, які в основу такого рішення не були покладені.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної суд зазначає, що рішення є необґрунтованим, з останнього не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявленої операції, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1131891/40846705 від 04.04.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року є необґрунтованим, винесеним нерозсудливо та недобросовісно, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну № 3 від 03.04.2018 року, складену ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (код ЄДРПОУ 40846705), в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивач буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 3 від 03.04.2018 року, складену ТОВ "Алюмікс Констракшн Юкрейн", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1142 від 22.05.2019 року. Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1131891/40846705 від 04.04.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.04.2018 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 03.04.2018 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (код ЄДРПОУ 40846705), в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (49041, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, код ЄДРПОУ 40846705) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.00 коп.).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Констракшн Юкрейн" (49041, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, код ЄДРПОУ 40846705) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко