Рішення

від 15.10.2019 по справі 200/9222/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 р. Справа№200/9222/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Некрилової О.А. та представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Донецькій області від 30.06.2017 року № 8748091-1301, форма Ф та від 17.04.2018 року № 76349-4710-0522, якими визначені податкові зобов`язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення - рішень, оскільки нежитлова будівля, яка належала їй на підставі свідоцтва на нерухоме майно, 17/25 часток було відчужено на підставі договору купівлі продажу, а інші 8/25 часток визнані власністю колишнього чоловіка ОСОБА_2 на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду від 03.05.2012 року

Позивач зазначила, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, вона не була власником нежитлових споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 .

Позивач посилається на те, що внаслідок придбання іншими права власності на будинок, який знаходиться на земельній ділянці за яку позивачу нараховано податок, саме до тих осіб перейшли права користування земельною ділянкою, а позивач таке право втратила, в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Крім цього у позовній заяві позивач посилається на положення підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Позивач вважає, що до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Отже, спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, тому прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення від 30.06.2017 року № 8748091-1301 форми Ф та від 17.04.2018 року № 76349-4710-0522 підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджуються матеріалами справи.

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_1 має договір оренди, який було укладено 21.12.2009 року з Слов`янською міською радою. Строк договору 10 років, орендна ставка 3 %, нормативно грошова оцінка 1481311,02 грн. Слов`янською ОДПІ проведено нарахування орендної плати за 2017 -2018 роки ОСОБА_1 .

На теперішній час ОСОБА_1 не розірвала договір оренди з Слов`янською міською радою.

Відповідач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 30.06.2017 року № 8749091-1301 та від 17.04.2018 року № 76349-47-10-0522 про застосування штрафу в сумі 44439,33 грн. відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив наступне.

Відповідачем, на підставі отриманих від Слов`янської міської ради відомостей стосовно переліку орендарів (а.с.52-53 57-58), з якими укладено договори оренди землі від 21.12.2009 року, прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №8748091-1301 (а.с.31), яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов`язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 44 439,33 грн. та від 17.04.2018 року № 76349-4710-0522 (а.с.32) визначено суму податкового зобов`язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 44 439,33 грн.

Судом встановлено, що рішенням Слов`янської міської ради № 17-ХХХІІІ-5 від 27.02.2009 року було надано ОСОБА_4 в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,4263 га (кадастровий номер земельної ділянки 1414100000:01:011:0001), яка знаходиться у АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 площадка АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлових будівель (столярний цех та складські приміщення). (а.с.22 зворотній бік)

21 грудня 2009 року був укладений договір оренди землі між ОСОБА_4 та Слов`янською міською радою, відповідно до якого ОСОБА_4 отримала в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості (згідно рішенню Слов`янської міської ради № 17-ХХХІІІ-5 від 27.02.2009 року), яка знаходиться у м. Слов`янськ, Новосодівська площадка, № АДРЕСА_3 А, земельна ділянка № 1414100000:01:011:0001, загальною площею 0,4263 га, в тому числі 0,0366 га - капітальна одноповерхова забудова, 03897 га - проїзд, проходи, площадки. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 364 256, 30 гривень (85,45 грн. за мІ). Договір укладено на 10 років. Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування нежитлових будівель (столярний цех та складські приміщення). (а.с.15-17)

Актом від 21.12.2009 року заступником голови Слов`янської міської ради ОСОБА_5 Володимиром Васильовичем виконана передача земельної ділянки загальною площею 0,4263 га розташованої за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_4 згідно рішення Слов`янської міської ради № 17-ХХХІІІ-5 від 27.02.2009 року. (а.с. 18)

На зазначеній земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі, які належали позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Слов`янською міською радою 10.01.2005 р., зареєстрованого в Слов`янському БТІ 10.01.2005 р. в реєстровій книзі № 5, номер запису 583, реєстраційний номер 9486118. (а.с. 13)

26.12.2005 року позивачем був укладений договір купівлі продажу, в якому зазначено, що ОСОБА_4 продала 17/25 часток зазначених будівель громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Даний договір зареєстрований в Слов`янському БТІ 03.03.2006 р. (а.с. 14).

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про підтвердження дошлюбного прізвища від 03.07.2019 року № 00023280481, 14.09.1995 року позивачем було укладено шлюб з ОСОБА_2 , дошлюбним прізвищем позивача було «Гакало» .

У 2012 році позивач розірвала шлюб з ОСОБА_2 , а 03.05.2019 року уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03 травня 2019 року. (а.с. 12).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 , відповідно до ст. 69 СК України, було поділено їх спільне майно, у тому числі і нежитлова будівля у м. Слов`янськ, Новосодівська площадка, АДРЕСА_4 1.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду у справі № 2/0544/1340/2012 від 03 травня 2012 року, яке набуло чинності 14 травня 2012 року, за ОСОБА_2 було визнане право власності на нежитлову будівлю м. Слов`янськ, Новосодівська площадка, АДРЕСА_3 .(а.с. 22-23)

Додатковим рішенням Слов`янського міськрайонного суду у справі № 2/0544/1340/2012 від 03 серпня 2016 року, яке набуло чинності 06.08.2016 року, були конкретизовані складові частини зазначеного нерухомого майна та за ОСОБА_2 , у тому числі, було визнане право власності на 8/25 ідеальних часток будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1 площадка АДРЕСА_3 . (а.с. 24)

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 67191543 від 02.09.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270497514141, адреса АДРЕСА_3 , зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на 8/25 часток ідеальних часток будівель та споруд, яка складається з: склад, навіс літ. Б-1 загальною площею 155,4 кв. м., столярний цех літ. В-1 , загальною площею 224,6 кв. м., сторожка літ. Є-1 загальною площею 25,2 кв. м.; та зареєстровано право власності за ОСОБА_9 на 17/50 часток,яка складається з мийки складу А- 1, А' -2, загальною площею 471,3 кв. м., майстерня Г-2, загальна площа 345,3 кв.м., сарай Д, склад Ж загальна площа 35,7 кв.м.(а.с.25-26)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що плата за землю - обов`язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Проте, ч.ч.1-2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлює, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 і 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 7 Закону України Про оренду землі від 06.101998 №161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

На зазначеній земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі, які належали позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Слов`янською міською радою 10.01.2005 р., зареєстрованого в Слов`янському БТІ 10.01.2005 р. в реєстровій книзі № 5, номер запису 583, реєстраційний номер 9486118.(а.с.13)

Як вже було зазначено вище, 26.12.2005 року в силу укладення договору купівлі - продажу з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позивач втратила право власності на 17/25 часток зазначених приміщень.

Крім цього, згідно з рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 03 травня 2012 року у справі № 2/0544/1340/2012, яке набрало чинності 14 травня 2012 року та згідно з додатковим рішенням у цій же справі від 03 серпня 2016 року, яке набуло чинності 06.08.2016 року, позивач втратила право власності на 8/25 ідеальних часток будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1 площадка АДРЕСА_3 .

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 08.06.2016 (справа №21-804а16) та постанові від 12.09.2017 (справа №21-3078а16) та постанові Верховного Суду від 18.04.2019 р. справа №807/292/18 (адміністративне провадження № К/9901/118/19).

Таким чином, станом на момент настання спірного періоду, за який відповідачем нараховано податок (2017-2018 роки) позивач, в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України Про оренду землі втратила право власності на будівлі, під якими розташована земельна ділянка та не є власником чи землекористувачем земельної ділянки у розумінні Податкового кодексу України, що виключає право відповідача нараховувати позивачу орендну плату за таку земельну ділянку.

Згідно ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційно закріплений принцип законності також міститься і в п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Враховуючи викладене, спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги, задоволенню у повному обсязі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судовий збір в сумі 1 536, 80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Податковим кодексом України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» , Кодексом адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Головного Управління Державної Фіскальної Служби у Донецькій області від 30.06.2017 року № 8748091-1301, форма Ф та від 17.04.2018 р. № 76349-4710-0522, якими визначені податкові зобов`язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб.

Стягнути судовий збір у розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028).

Повне рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч