Рішення

від 15.10.2019 по справі 200/7306/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 р. Справа№200/7306/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

за участю секретаря Білоусової К.С.,

представника відповідача Вовченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішень про застосування штрафних санкцій, та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в якому позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати видані Головним управлінням ДФС у Донецькій області:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 року № Ю-0000201303;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000211303;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000221303;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000231303;

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 № 0000191303;

- податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 року № 0000181303;

- податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 року № 0000171303.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акт перевірки від 20.12.2018 року № 1496/0599-13-03/08679899, на підставі якого ГУ ДФС у Донецькій області були сформовані спірні виконавчі документи, був оформлений неналежним чином, а саме в порушення вимог п. 2 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , оскільки підписаний лише однією посадовою особою, у зв`язку із чим, він як такий, що неналежно сформований - є недопустимою (незаконною) підставою для складання ГУ ДФС у Донецькій області спірних виконавчих документів.

Зазначає, що позивача безпідставно визнано роботодавцем для засуджених до позбавлення волі, хоча він не є платником єдиного внеску за вказаних осіб. ДП Підприємство ДКВС України (№82) проводило лише розрахунок заробітної плати засуджених, та всі виплати перераховувало Державній установі Селидівська виправна колонія (№82) за найменуваннями: Доходи від працевикористання спецконтингенту , Утримання із зарплати та Особисті кошти засуджених . Таким чином, ДП Підприємство ДКВС України (№82) тільки виконувало умови Договорів про надання робочої сили з числа спецконтингенту, які були укладені позивачем з ДУ Селидівська виправна колонія (№82) .

За перевіряємий період - з жовтня 2015 року по вересень 2018 року на особисті рахунки фізичних осіб (з числа засуджених) кошти Державним підприємством Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№82) не перераховувались, а також не виплачувалися особам з числа засуджених в касі, через відсутність правових підстав для цього. Таким чином, позивач фактично не здійснював виплату заробітної плати засудженим, а тому не нараховував та не сплачував ЄСВ.

Також позивачем зазначено, що спірні рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченою ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є незаконними, оскільки ухвалені всупереч положенням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , за якими платники єдиного внеску, визначені статтею 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача була проведена на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Донецькій області головним державним ревізорам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В. Відповідно до наказу ГУ ДФС у Донецькій області перевірка проводилась з 30.11.2018 року по 13.12.2018 року протягом 10 робочих днів, про що в журналі реєстрації перевірок ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№82), був вчинений відповідний запис. Відповідно до положень п. 86.3 ст. 86 ПК України, Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку, разом з тим, станом на 20.12.2018 року головний державний ревізор ОСОБА_2 В ОСОБА_3 перебувала у відпустці про що зазначено в акті перевірки від 20.12.2018 №1496/05-99-13-03/08679899.

Зазначено, що позивач в розумінні положень абз.2 п.1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та повинен своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок . ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№82) нараховувало заробітну плату та єдиний внесок всім засудженим, праця яких використовувалась відповідно до даних табелів обліку робочого часу, але в звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів в Таблиці 1 Нарахування єдиного внеску та в Таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам не відображена відповідна інформація по засудженим.

На виконання умов Трудових договорів (строкові трудові договори) із засудженими особами, які працюють на дільницях ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№82) у період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року залученим працюючим засудженим нараховано заробітну плату в загальній сумі 601593,68 грн., що відображено в бухгалтерському обліку підприємства згідно розрахунково-платіжних відомостей. Бухгалтерські первинні документи, а саме: табеля обліку робочого часу засуджених, розрахунково-платіжні відомості за видами оплат, складались та затверджувались позивачем. За даними перевірки в перевіряємому періоді, роботи для виконання засудженими визначало, контролювало, нараховувало заробітну плату за вироблену продукцію і оподатковувало заробітну плату саме ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№82), що підтверджено документально, а не Державна установа Селидівська виправна колонія (№82) .

Щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на підставі положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідачем зазначено, що станом на день реєстрації акту перевірки від 20.12.2018 №1496/05-99-13-03/08679899, позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області не надавався Сертифікат Торгово-промислової палати України, що є єдиним та достатнім документом який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань.

Крім того відповідачем зазначено, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до Закону №1669, зокрема, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 1 Закону №1669, в якому скасовано норму, зазначену пунктом 94 розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI щодо звільнення від виконання обов`язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

За наведених обставин вважає, що всі рішення прийняті ГУ ДФС у Донецькій області, на підставі акту перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899, є правомірними, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року, строк проведення підготовчого провадження у справі продовжений на 30 днів, та проведення підготовчого засідання у справі призначено на 24 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року допущено заміну відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області, підготовче провадження у справі закрите, та проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 15 жовтня 2019 року.

Представник позивача Деменко Д.В., у судове засідання не з`явився в матеріалах справи міститься його заява від 24 вересня 2019 року про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача (а.с. 217).

Представник відповідача Вовченко С.П., який діє на підставі довіреності від 10.09.2019 року №2850/05-99-10, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, з підстав аналогічних наведеним у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 08679899. За даними державного реєстру місцезнаходженням позивача є: 85493, АДРЕСА_1 смт АДРЕСА_2 . Прикордонна АДРЕСА_3 . 1. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Покровській ОДПІ (Селидівське відділення) ГУ ДФС у Донецькій області з 02.08.1995 року. Основний вид економічної діяльності - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (а.с. 14-14 з.б.).

Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 та п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного Підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№82), з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.09.2018 року.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, був складений Акт від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899,за висновками якого, під час перевірки було встановлено порушення Державним підприємством Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) :

1)пп.14.1.180 п.14.1 ст.14. абз. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.3.1. п.3.2, п.З.З, п.3.4. п.3.5, п.3.6 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 в частині надання Податкових розрахунків (форма№1ДФ) не в повному обсязі за 4 квартал 2015 року, 1 квартал 2016 року, 2 квартал 2016 року, 3 квартал 2016 року, 4 квартал 2016 року. 1 квартал 2017 року, 2 квартал 2017 року, 3 квартал 2017 року, 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року, 2 квартал2018 року, 3 квартал 2018 року;

2) пп. 168.1.2 , пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме під час виплати оподатковуваного доходу підприємством:

- не сплачено (не перераховано) до бюджету податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 63701,26 грн., в тому числі: за січень 2015 року - 1392.63 грн., за лютий 2015 року в сумі 704.06 грн., за березень 2015 року в сумі 1349.39 грн., за квітень 2015 року в сумі 1079,03 грн., за травень 2015 року в сумі 605,46 грн., за червень 2015 року в сумі 1172.83 грн., за липень 2015 року в сумі 2091.63 грн., за серпень 2015 року в сумі 1566,45 грн., за вересень 2015 року в сумі 1731.90 грн., за жовтень 2015 року в сумі 1646,64 грн., за листопад 2015 року в сумі 2418,05 грн.. за грудень 2015 року в сумі 1766,19 грн., за січень 2016 року в сумі 1606.88 грн., за лютий 2016 року в сумі 2543,77 грн., за березень 2016 року в сумі 3282.11 грн., за квітень 2016 року в сумі 3219.07 грн., за травень 2016 року в сумі 4327.37 грн., за червень 2016 року в сумі 3853,17 грн., за липень 2016 року в сумі 3936.88 грн.. за серпень 2016 року в сумі 4232.15 грн., за вересень 2016 року - в сумі 1779.49 грн.. за жовтень 2016 року в сумі 4388.07 грн., за листопад 2016 року в сумі 6266.62 грн.. за грудень 2016 року в сумі 6741.42 грн.:

3)п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та п.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 в частині несвоєчасного подання Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за жовтень 2016 року, серпень 2017 року.

4) абз.2 п.1 ч.1 ст.4. п.1 ч. 2 ст.6. абз.1 та 2 п.1 ч. 1 ст.7. ч.5 ст.8. ч. 2. ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині:

- заниження бази нарахування єдиного внеску за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених та не включення до бази нарахування додаткової бази нарахування єдиного внеску на загальну суму 3457176.06 грн., в тому числі за періоди: жовтень 2015 року в сумі 86450,92 грн., листопад 2016 року в сумі 92737,22 грн., грудень 2016 року в сумі 97829.63 грн., січень 2017 року в сумі 169600,00 грн., лютий 2017 року в сумі 144000,00 грн., березень 2017 року в сумі 140800,00 грн., квітень 2017 року в сумі 170387,85 грн.. травень 2017 року в сумі 137600,00 грн., червень 2017 року в сумі 147633,33 грн., липень 2017 року в сумі 134607,34 грн., серпень 2017 року в сумі 154552,57 грн., вересень 2017 року в сумі 138613,69 грн., жовтень 2017 року в сумі 155631.85 грн., листопад 2017 року в сумі 147200.00 грн., грудень 2017 року в сумі 156840,26 грн., січень 2018 року в сумі 174981.00 грн., лютий 2018 року в сумі 163812.00 грн.. березень 2018 року в сумі 160089.00 грн., квітень 2018 року в сумі 148920.00 грн., травень 2018 року в сумі 139002.90 грн., червень 2018 року в сумі 134028,00 грн., липень 2018 року в сумі 151755.52 грн., серпень 2018 року в сумі 158768.42 грн., вересень 2018 року в сумі 151334.56 грн.;

- заниження суми нарахованого єдиного внеску за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених та додаткової бази нарахування єдиного внеску на загальну суму 760578,70 грн., у тому числі за періоди: жовтень 2015 року в сумі 19019.21 грн., листопад 2016 року в сумі 20402,16 грн., грудень 2016 року в сумі 21522,46 грн., січень 2017 року в сумі 37311,96 грн., лютий 2017 року в сумі 31680,10 грн., березень 2017 року в сумі 30976,01 грн., квітень 2017 року в сумі 37485.32 грн., травень 2017 року в сумі 30272,00 грн., червень 1017 року в сумі 32479,33 грн., липень 2017 року в сумі 29613,62 грн., серпень 2017 року в сумі 34001,57 грн., вересень 2017 року в сумі 30495,01 грн., жовтень 2017 року в сумі 34238,99 грн., листопад 2017 року в сумі 32384,00 грн., грудень 2017 року в сумі 34504,85 грн., січень 2018 року з сумі 38495,82 грн., лютий 2018 року в сумі 36038,65 грн., березень 2018 року в сумі 35219,60 грн., квітень 2017 року в сумі 32762,39 грн., травень 2018 року в сумі 30580,64 грн., червень 2018 року в сумі 29486,15 грн., липень 2018 року в сумі 33386,23 грн., серпень 2018 року в сумі 34929,05 грн., вересень 2018 року в сумі 33293,58 грн.

5) ч. 2 ст. 6 та ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в частині несвоєчасної сплати суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне сі закування в загальній сумі 185901,15 грн., в тому числі:

- по єдиному внеску, нарахованому на суми заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності, код класифікації 71010000 - в сумі 124066,20 грн. за період з 22.10.2013 року по 31.08.2015 року.

-по єдиному внеску, нарахованому на суми грошового забезпечення військовослужбовців, код класифікації 71020000 - в сумі 61834,95 гри. за період з 21.11.2013 року по 29.04.2016 року.

З вказаного акта вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) проводилась відповідно до наказу ГУ ДФС у Донецькій області № 2229 від 28.11.2018 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Донецькій області головними державними ревізорами-інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Донецькій області Москвітою Антониною Ростиславівноюта ОСОБА_4 , разом з тим, Акт підписаний лише інспектором Москвітою А.Р. Підпис інспектора Харченко О.В. відсутній, натомість зазначено про перебування її у відпустці (а.с. 22-40).

На підставі вищевказаного Акту перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899, контролюючим органом було ухвалено податкові повідомлення-рішення: від 08.01.2019 року № 0000181303 та від 08.01.2019 року № 0000171303, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 року № Ю-0000201303, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000211303, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000221303, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000231303, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 № 0000191303.

Згідно із податковим повідомленням-рішенням від 08 січня 2019 року № 0000171303, за встановлені актом перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899 порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14. абз. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.3.1. п.3.2, п.З.З, п.3.4. п.3.5, п.3.6 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, до позивача застосований штраф в розмірі - 510,00 грн. (а.с. 69).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій, до вказаного повідомлення-рішення № 0000171303, зазначена сума штрафу нарахована за період з 4 кварталу 2015 року по 3 квартал 2018 року (а.с. 69 з.б.).

Згідно із податковим повідомленням-рішенням від 08 січня 2019 року № 0000181303, за встановлені актом перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899 порушення вимог податкового законодавства, а саме: пп. 168.1.2 , пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, загальна сума грошового зобов`язання позивача становить 111304,82 грн. з них: за податковим зобов`язанням - 63701,26 грн., штраф - 34672,58 грн., та пеня відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст. 129 ПК України, - 12930,98 грн. (а.с. 66).

Згідно із розрахунком податкового зобов`язання, до вказаного повідомлення-рішення № 0000181303, зазначені суми грошового зобов`язання, нарахування пені, штрафів обліковуються за період з грудня 2015 року по вересень 2018 року (а.с. 66 з.б-86 з.б.).

Згідно із рішенням про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченою ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, від 08.01.2019 року № 0000191303, за встановлені актом перевірки від 20.12.2018 р оку № 1496/05-99-13-03/08679899 порушення позивачем вимог: п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та п.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 в частині несвоєчасного подання Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за жовтень 2016 року, серпень 2017 року, до позивача застосований штраф в сумі - 340,00 грн. (а.с. 60).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій до вказаного Рішення№ 0000191303, зазначена сума штрафу нарахована за несвоєчасне подання звітів у період жовтень 2016 року, серпень 2017 року (а.с. 60 з.б.).

Згідно із рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску№0000211303 від 08.01.2019 року, за встановлені актом перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899 порушення позивачем вимог абз.2 п.1 ч.1 ст. 4. п.1 ч. 2 ст.6. абз.1 та 2 п.1 ч. 1 ст. 7. ч. 5 ст. 8. ч. 2. ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , до позивача застосований штраф в розмірі - 372372,98 грн. (а.с. 59).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій до вказаного Рішення № №0000211303, зазначена сума штрафу нарахована за період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року (а.с. 59 з.б.).

Згідно із рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, від 08.01.2019 року № 0000221303, на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до позивача застосований штраф в сумі - 10107,35 грн. за період з 22.10.2013 року по 23.12.2014 року, та в сумі - 4598,54 грн. за період з 19.01.2015 року по 31.08.2015 року, а також пеню в розмірі - 2657,32 грн. за період з 19.01.2015 року по 31.08.2015 року, що разом становить - 17363,21 грн. (а.с. 61).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій до вказаного Рішення № 0000221303 від 08.01.2019 року, сума штрафу 10% нарахована за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року становить - 5627,49 грн., сума пені нарахована за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року становить - 785,51 грн. (а.с. 179-183).

Згідно із рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, від 08.01.2019 року № 0000231303, на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до позивача застосований штраф в сумі - 3956,68 грн. за період з 21.11.2013 року по 29.12.2014 року, та в сумі - 4453,63 грн. за період з 21.01.2015 року по 29.04.2016 року, а також пеню в розмірі - 1247,61 грн. за період з 21.01.2015 року по 29.04.2016 року, що разом становить - 9657,92 грн. (а.с. 64).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій до вказаного Рішення № 0000231303 від 08.01.2019 року, сума штрафу 10% нарахована за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року становить - 2115,61 грн., сума пені нарахована за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року становить - 329,32 грн. (а.с. 184-203).

Згідно із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 08 .01.2019 року № Ю-0000201303, станом на 20.12.2018 року, заборгованість позивача (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить - 760578,70 грн. (а.с. 58). Як вбачається із висновків Акту перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899, вказана заборгованість облікована за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року (а.с. 39, 39 з.б.).

Не погодившись із вищезазначеними виконавчими документами позивачем до Державної фіскальної служби України були подані відповідні скарги на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 року № Ю-0000201303; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000211303; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 № 0000191303; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000221303; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000231303; податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 року № 0000181303, та податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 року № 0000171303 (а.с. 70-87).

За результатами розгляду зазначених Скарг, 28.02.2019 року ДФС України було ухвалено рішення Про результати розгляду скарг від 28.02.2019 року №9915/6/99-99-11-05-02-25 яким спірні рішення податкового органу, а саме: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 року № Ю-0000201303; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000211303; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 № 0000191303; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000221303; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000231303, були залишені без змін, а скарги позивача, - без задоволення (а.с.88-90).

За результатами розгляду Скарг позивача на податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2019 року № 0000181303, та податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2019 року № 0000171303, 21.03.2019 року ДФС України було ухвалено рішення Про результати розгляду скарг від 21.03.2019 року № 13218/6/99-99-11-05-01-25, яким вказані рішення податкового органу були залишені без змін, а скарги позивача, - без задоволення (а.с. 91-93).

Згідно із договором № 131, 20 грудня 2010 року між Селидівською виправною колонією Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№82) , як виконавцем, та ДП Підприємство Селидівської виправної колонії №82, як замовником, укладений договір за умовами якого виконавець надає замовнику робочу силу з числа осіб засуджених до позбавлення волі (спецконтингенту, засуджених) в кількості встановленій виконавцем, для використання в цілях здійснення виробничої, господарської та іншої діяльності, визначеної статутом замовника, та інших видів робіт, що не суперечать чинному законодавству. Згідно із п. 4.3 Розділу 4 Розрахунки за договором , оплата сум заробітної плати з нарахуванням здійснюється замовником у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, чи іншим способом за узгодженням сторін. Згідно із п. 4.1 замовник також здійснює перерахування виконавцю грошових коштів на оплату страхових внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Дія договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2012 року. В разі якщо сторони за 10 днів до закінчення строку дії договору не повідомлять одне одного про намір розірвання договору, то його дія продовжується на невизначений строк (а.с. 207-208).

Згідно із договором № 6, 30 січня 2013 року між Селидівською виправною колонією (№82) Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, як виконавцем, та ДП Підприємство Селидівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82) , як замовником, укладений договір за умовами якого виконавець надає замовнику робочу силу з числа осіб засуджених до позбавлення волі (спецконтингенту, засуджених) в кількості встановленій виконавцем, для використання в цілях здійснення виробничої, господарської та іншої діяльності, визначеної сферою дії замовника, та інших видів робіт, що не суперечать чинному законодавству. Згідно із п. 4.3 Розділу 4 Розрахунки за договором , оплата сум заробітної плати з нарахуванням здійснюється замовником у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця. Згідно із п. 4.1 замовник також здійснює перерахування виконавцю грошових коштів на оплату страхових внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Дія договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2013 року. В разі якщо сторони за 10 днів до закінчення строку дії договору не повідомлять одне одного про намір розірвання договору, то його дія продовжується на невизначений строк (а.с. 205-206з.б.).

Згідно із договором № 83/1-Г/69-Г, 04 липня 2016 року між Селидівською виправною колонією Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82), як виконавцем, та ДП Підприємство Селидівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№82) , як замовником, укладений договір за умовами якого виконавець надає замовнику робочу силу з числа осіб засуджених до позбавлення волі (спецконтингенту, засуджених) в кількості встановленій виконавцем, для використання в цілях здійснення господарської та іншої діяльності, визначеної статутом замовника, та інших видів робіт, що не суперечать чинному законодавству. Згідно із п. 4.1 Розділу 4 Розрахунки за договором , оплата за надання робочої сили проводиться замовником у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця. Дія договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2016 року, а в разі невиконання/неналежного виконання сторонами зобов`язань, - до дати повного та належного виконання зобов`язань (а.с. 209-210).

Згідно із договором № 9-Г/12-Г, 13 січня 2017 року між Державною установою Селидівська виправна колонія (№82) , як виконавцем, та позивачем ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) , як замовником, укладений договір за умовами якого виконавець надає замовнику робочу силу з числа осіб засуджених до позбавлення волі (спецконтингенту, засуджених) в кількості встановлені виконавцем, для використання в цілях здійснення господарської та іншої діяльності, визначеної статутом замовника, а також інших видів робіт, що не суперечать чинному законодавству України. Згідно із п. 4.2 Розділу 4 Розрахунки за договором , оплата за надання робочої сили проводиться замовником в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця. Дія договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2017 року, а в разі невиконання/неналежного виконання сторонами зобов`язань, - до дати повного та належного виконання зобов`язань (а.с. 152-153 з.б.).

Згідно із договором №1-Г про надання робочої сили з числа спецконтингенту, 02 січня 2018 року між Державною установою Селидівська виправна колонія (№82) , як виконавцем, та позивачем ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) , як замовником, укладений договір за умовами якого виконавець надає замовнику робочу силу з числа осіб засуджених до позбавлення волі (спецконтингенту, засуджених) в кількості встановлені виконавцем, для використання в цілях здійснення господарської та іншої діяльності, визначеної статутом замовника, а також інших видів робіт, що не суперечать чинному законодавству України. Згідно із п. 4.2 Розділу 4 Розрахунки за договором , оплата за надання робочої сили проводиться замовником в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця. Дія договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2018 року, а в разі невиконання/неналежного виконання сторонами зобов`язань, - до дати повного та належного виконання зобов`язань (а.с. 94-95з.б.).

Згідно із представленими строковими трудовими договорами №100 від 02.01.2018 року та №101 від 26.01.2018 року, їх було укладено Державною установою Селидівська виправна колонія (№82) , як роботодавцем та засудженими, як працівниками, щодо виконання останніми роботи, визначеної адміністрацією установи, за які роботодавець зобов`язується виплачувати заробітну плату за прямою відрядною формою оплати праці (а.с. 150-150 з,б.,151-151 з.б.).

Згідно із платіжними дорученнями №№ 1583,1633,1646,1710,1765,1779,1821,1874,1917,1944,1581,1606,1643,1674,1701,1739,1780,1820,1861, 1906 та 1943, з січня по жовтень 2018 року, позивачем ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) на рахунок Селидівської виправної колонії (№82) , здійснювалось перерахування грошових коштів із призначенням платежу: доходи від використання спецконтингенту; утримання із заробітної плати (а.с. 154-164).

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до положень ст.75 ПК України (станом на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно із п. 78.8 ст. 78 ПК України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1. ст. 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 86.3 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання визначаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок №727) (п.3 розд.І Порядку №727).

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень розділу ІІ Порядку №727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки (п.1).

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) (п.2).

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.3).

Згідно із пунктом2 розділу ІІІ Порядку №727, вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити, зокрема дані про посади, назву структурного підрозділу, найменування контролюючого органу, звання, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що проводили перевірку.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.п. 4,5 розділу ІІ Порядку №727).

Як вбачається з матеріалів справи податковий орган мав підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Перевірку проведено з відома директора Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) , на підставі наказу керівника контролюючого органу та відповідних направлень, які були вручені посадовим особам позивача, таінспекторіву добровільному порядку було допущено до проведення перевірки. Та обставина, що одна з посадових осіб, які проводили перевірку не підписала акт перевірки з підстав перебування, у встановлений для підписання Акту строк, у відпустці, не несе за собою беззаперечного визнання недійсними чи такими, що не відповідають дійсності висновків цього акту, та не свідчить про протиправність ухвалених на його підставі рішень податкового органу, оскільки перевірка проводилася не однією цією особою, а й іншим спеціалістом, який його підписав, та з дотриманням решти встановлених законом вимог.

Крім того, слід зазначити, що позивач не був позбавлений, однак не скористався правом, у разі незгоди з висновками акта, підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він мав право надати разом з підписаним примірником акту або окремо у строки, передбачені ПК України, відповідно до положень п. 86.1. ст. 86 ПК України. Разом з тим, вищевказаний акт перевірки жодних зауважень з боку позивача не містить.

У зв`язку із наведеним, суд не погоджується з доводами позивача стосовно недопустимості (незаконності) Акта перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 162 Податкового кодексу України (станом на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Положеннями підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Суд зазначає, що порядок використання праці засуджених осіб та нарахування їм заробітної плати врегульовано положеннями статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) зі змінами, внесеними Законом України № 1492-VI.II від 07.09.2016 року, якими визначено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг. Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов`язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 60 КВК України, засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

Відповідно до абазу 3 ч.1 ст.118 КВК, праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом.

Згідно із статтею 122 КВК, засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Аналізуючи вище зазначені положення у їх сукупності, суд приходить до висновку, що законодавцем визначено декілька обов`язкових підстав залучення засуджених до праці, а саме це:

- укладення між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором) строкового трудового договору, за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

- засуджені які залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із абз.1 п.1 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із абз.1 п. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону - на суму нарахованої кожній застрахований особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послу) за цивільно-правовими договорами .

Статтею 12 Закону № 2464-VI передбачено, що забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, п. 3 Інструкції № 499, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку (на кінець календарного місяця), вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів.

Частиною 3 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом;

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У судовому засіданні встановлено, що позивач Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

З представлених суду договорів укладених у 2010, 20122013,2016, 2017 та 2018 роках видно, що позивач протягом усього часу здійснює підприємницьку діяльність укладаючи, як замовник, з Державною установою Селидівська виправна колонія (№82) , як виконавцем, договори про надання робочої сили з числа засуджених (спецконтингенту) які тримаються в Державній установі Селидівська виправна колонія (№82) в цілях здійснення господарської та іншої діяльності.

Згідно із умовами зазначених договорів, сторонами погоджено, що оплата за надання робочої сили проводиться замовником у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця.

Отже, з наведеного слідує, що позивач ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) не є роботодавцем засуджених, а відповідно до укладених з ДУ Селидівська виправна колонія (№82) договорів, виступає замовником певних робіт, які остання виконує силами засуджених, з якими, відповідно до ст. 118 КВК України, зобов`язана укласти строкові трудові договори, нарахувати, та виплати заробітну плату.

При цьому ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) не має обов`язку укладати строкові трудові договори із засудженими, нараховувати та сплачувати до бюджету, як податковий агент, податок на доходи з фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, тощо.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем не представлено доказів того, що позивач був роботодавцем для засуджених у перевіряємий період, та безпосередньо проводив виплату останнім заробітної плати, і відповідно, мав статус податкового агента на якого був покладений обов`язок щодо сплати єдиного внеску, суд приходить до висновку про протиправність складених податковим органом рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску№0000211303 від 08.01.2019 року, за зазначені в акті перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899 порушення абз.2 п.1 ч.1 ст. 4. п.1 ч. 2 ст.6. абз.1 та 2 п.1 ч. 1 ст. 7. ч. 5 ст. 8. ч. 2. ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в сумі - 372372,98 грн. за період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 .01.2019 року № Ю-0000201303, зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі - 760578,70 грн., та про їх скасування.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІна суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 11 статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Законуз 13 березня 2015 року) такого змісту:

9-4.Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цимЗакономза невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абзацу третього пункту 5статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно зрозпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Прозатвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до такого платника заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення закону №2464-VІ.

Місто Селидове Донецької області, на території якого розташований податковий орган на обліку якого перебуває позивач, як платник єдиного внеску входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р(втратило чинність) розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р(чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Закономза невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за невиконання вимог Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченою ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 року №0000191303, його складено за порушення вимог: п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та п.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за жовтень 2016 року, серпень 2017 року, та призначений штраф в сумі - 340,00 грн. (а.с. 60).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій до вказаного Рішення № 0000191303, зазначена сума штрафу нарахована за несвоєчасне подання звітів у період жовтень 2016 року, серпень 2017 року (а.с. 60 з.б.).

Як вбачається з рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченою ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 року № 0000221303, його складено на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та призначений штраф в сумі - 10107,35 грн. за період з 22.10.2013 року по 23.12.2014 року, та в сумі - 4598,54 грн. за період з 19.01.2015 року по 31.08.2015 року, а також пеню в розмірі - 2657,32 грн. за період з 19.01.2015 року по 31.08.2015 року, що разом становить - 17363,21 грн. (а.с. 61).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій до вказаного Рішення № 0000221303 від 08.01.2019 року, сума штрафу 10% нарахована за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року становить - 5627,49 грн., сума пені нарахована за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року становить - 785,51 грн. (а.с. 179-183).

Як вбачається з рішення податкового органу прозастосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, від 08.01.2019 року № 0000231303, його складено на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до позивача застосований штраф в сумі - 3956,68 грн. за період з 21.11.2013 року по 29.12.2014 року, та в сумі - 4453,63 грн. за період з 21.01.2015 року по 29.04.2016 року, а також пеню в розмірі - 1247,61 грн. за період з 21.01.2015 року по 29.04.2016 року, що разом становить - 9657,92 грн. (а.с. 64).

Згідно із розрахунком штрафних санкцій до вказаного Рішення № 0000231303 від 08.01.2019 року, сума штрафу 10% нарахована за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року становить - 2115,61 грн., сума пені нарахована за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року становить - 329,32 грн. (а.с. 184-203).

Таким чином, у межах спірних відносин накладення на позивача штрафів та нарахування пені було здійснено податковим органом за періоди:

Рішення № 0000191303 - жовтень 2016 року, серпень 2017 року - штраф в сумі - 340,00 грн.;

Рішення № 0000221303 - з 22.10.2013 року по 23.12.2014 року - штраф в сумі - 10107,35 грн., з 19.01.2015 року по 31.08.2015 року - штраф в сумі - 4598,54 грн., з 19.01.2015 року по 31.08.2015 року - пеня в сумі - 2657,32 грн.;

Рішення № 0000231303 - за період з 21.11.2013 року по 29.12.2014 року - штраф в сумі - 3956,68 грн., за період з 21.01.2015 року по 29.04.2016 року - штраф в сумі - 4453,63 грн., та за період з 21.01.2015 року по 29.04.2016 року - пеня в сумі - 1247,61 грн., тобто у період проведення антитерористичної операції (за виключенням періодів починаючи з 22.10.2013 року, та з 22.11.2013 року) за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за вказані періоди є протиправним.

За змістом п.2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У зв`язку із наведеним, з урахуванням представлених відповідачем розгорнутих розрахунків до вказаних Рішень, суд приходить до висновку про часткове задоволенні позовних вимог та про скасування рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченою ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 року № 0000191303, на суму штрафу - 340,00 грн. у повному обсязі, скасування рішення від 08.01.2019 року № 0000221303,в частині штрафу нарахованого за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 5627,49 грн., та пені нарахованої за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 785,51 грн., та скасування рішення № 0000231303 від 08.01.2019 року, в частині штрафу нарахованого за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 2115,61 грн., та в частині пені нарахованої за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 329,32 грн.

Посилання відповідача на ненадання позивачем сертифікату ТПП України про факт засвідчення форс-мажорних обставин, є безпідставним, оскільки Законом №2464 обов`язковість наявності останнього не передбачено, про що зазначено у постанові Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №812/292/18 (Пз 9901/22/18).

При вирішенні даної справи суд врахував також висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №805/775/16-а, від 30 березня 2018 року у справі №812/292/18, від 21 вересня 2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №805/826/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №812/89/16, від 30 січня 2018 року у справі №812/505/17, від 30.03.2018 року у зразковій справі №812/282/18.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2019 року № 0000171303,про застосування до позивача штрафу в сумі - 510,00 грн. за встановлені актом перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899 порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14. абз. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.3.1. п.3.2, п. 3.3, п.3.4. п.3.5, п.3.6 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, та податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2019 року № 0000181303, складеного за встановлені актом перевірки від 20.12.2018 року № 1496/05-99-13-03/08679899порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, із загальною сумою грошового зобов`язання - 111304,82 грн. з них: за податковим зобов`язанням - 63701,26 грн., штраф - 34672,58 грн., та пеня відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст. 129 ПК України, - 12930,98 грн., - задоволенню не підлягають, оскільки правомірність ухвалення зазначених рішень податкового органу позивачем жодним чином не спростована, та доказів на підтвердження додержання позивачем вказаних норм Податкового законодавства у перевіряємі періоди суду не представлено.

Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 3 зазначеної статті, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем був сплачений судовий збір в сумі 19081,91 грн. (а.с. 4,102).

Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений частково, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 17173,72 грн.

Так, сума задоволених вимог від суми вимог позивача становить 90 % (89,7), отже, виходячи з вимог пропорційності, 17173,72 грн. становить 90 % від суми сплаченого позивачем судового збору -19081,91 грн.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) (місцезнаходження: 85493, Донецька область, м. Селидове, смт. Гостре, вул. Прикордонна, буд. 1, ЄДРПОУ: 08679899) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішень про застосування штрафних санкцій, та податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати: рішення ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000211303 від 08.01.2019 року, в сумі - 372372,98 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 .01.2019 року № Ю-0000201303, зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі - 760578,70 грн.; рішення ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченою ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.01.2019 року № 0000191303, на суму штрафу - 340,00 грн.; рішення ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000221303 в частині штрафу нарахованого за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 5627,49 грн., та пені нарахованої за період з 22.10.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 785,51 грн.; рішення ГУ ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.01.2019 року № 0000231303в частині штрафу нарахованого за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 2115,61 грн., та в частині пені нарахованої за період з 21.11.2013 року по 13.04.2014 року в сумі - 329,32 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ: 43142826)на користь Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 82) (місцезнаходження: 85493, Донецька область, м. Селидове, смт. Гостре, вул. Прикордонна, буд. 1, ЄДРПОУ: 08679899) судовий збір в сумі 17 173 (сімнадцять тисяч сто сімдесят три) грн.. 72 коп.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 жовтня 2019 року.

Повний текст рішення складений та підписаний 25 жовтня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров