Рішення

від 25.10.2019 по справі 340/2161/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2161/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу №043918 від 26.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, товариство з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс не являється суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність з надання послуг з перевезення вантажів, а є лише власником транспортного засобу MAN державний номерний знак НОМЕР_1 , який 29.01.2018 було передано в оренду ТОВ ТІР ТРАНС АВТО на підставі договору оренди транспортного засобу № 2/13 від 29.01.2018 року, який є чинним на даний момент і був чинним на момент винесення оскаржуваної постанови. Тому, позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для її скасування.

30 серпня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.1-2).

30 серпня 2019 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс про забезпечення позову залишено без руху та надано час для виправлення недоліків.

16 вересня 2019 року ухвалою суду заяву про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №043918 від 26.02.2019 до винесення рішення по справі (а.с.22-23).

17.09.2019 (вх. № 15024) представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що під час перевірки позивача встановлено порушення Закону України Про автомобільний транспорт . Оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України.

18.09.2019 (вх. № 15129) представником позивача надано відповідь на відзив.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс зареєстровано як юридична особа 06.02.2014 та основним видом діяльності позивач за КВЕД є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Судом встановлено, що автомобіль MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс .

29 січня 2018 року вищевказаний автомобіль MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс згідно Договору оренди майна №2/13 року (а.с.6-8) передано у користування товариству з обмеженою відповідальністю Тір Транс Авто , що підтверджується актом прийому передачі (а.с.8 зв.бік).

Судом встановлено, що на підставі Графіку Державної служби України з безпеки на транспорті та направлення на перевірку співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області по на а/д Н 01 Київ - Знам`янка 142 км + 100 м проводилась рейдова перевірка. Під час цієї перевірки було виявлено транспортний засіб МАN д/н НОМЕР_1 , якими здійснювалися перевезення вантажів на договірних умовах.

Відповідно до письмових пояснень представника відповідача, водій для здійснення контролю додержання режиму робочого часу та відпочинку, не надав державним інспекторам протокол про перевірку та адаптацію тахогрофа до транспортного засобу, що передбачено ЄУТР, які відповідно до ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт та п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385) повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

В зв`язку з виявленням порушень, державними інспекторами було складено Акт №105900 від 31.01.2019 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

26.02.2019 відповідачем винесено постанову № 043918 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн., в зв`язку з порушенням вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме не оформлений дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Не погоджуючись із винесеною постановою № 043918 від 26.02.2019 про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III). Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно частини 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписом пункту 3 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (пункт 15 Порядку № 1567).

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 6 того ж Закону, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 387/2011 (далі - Положення), Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (пункт 7 Положення).

За приписами підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення Укртрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища автомобільним, залізничним транспортом; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (підпункт 5 пункту 6 Положення).

Тобто, як вбачається з викладених норм, відповідач наділений повноваженнями щодо накладення стягнення за порушення вимог законодавства, зокрема, на автомобільному транспорті.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. У відповідності до абзацу першого пункту 8 означеного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами державного контролю під час планових, позапланових та рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

З аналізу норм, зазначених в розділі Рейдова перевірка Порядку № 1567, вбачається, що рейдова перевірка проводиться на підставі затвердженого тижневого графіку на підставі направлення. При цьому даний розділ не містить у собі обов`язок контролюючого органу направляти на адресу суб`єкта господарювання графік проведення рейдових перевірок та направлення.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абзац 2 пункту 29 Порядку №1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідачем в якості додатку до заперечень проти позовних вимог ТОВ "Кір Нафта Транс" подано копію повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи про застосування щодо останнього адміністративно-господарських санкцій та копію фіскального чеку Укрпошти про відправлення листа.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт отримання ТОВ "Кір Нафта Транс" вказаного повідомлення.

При цьому суд зазначає, що Порядком чітко передбачено надсилання повідомлення про розгляд справи суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Отже, відповідачем не було дотримано приписів вищевказаного Порядку № 1567 та Інструкції № 254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило представника ТОВ "Кір Нафта Транс" законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Частина 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 3 ч.1 ст.60).

Пунктами 20 та 21 Постанови № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з Додатком 3.

Відповідно до зазначеного Додатку в графі що належить зазначається суб`єкт, якому належить транспортний засіб, що перевіряється, тобто власник цього транспортного засобу, а не перевізник. Випадком, коли у даній графі Акту може зазначатися автомобільний перевізник, є ситуація, коли і власником транспортного засобу і перевізником є одна і та сама людина.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

В той же час, відповідно до ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, власником транспортного засобу і автомобільним перевізником не завжди є одна і та сама особа.

Абз. 1, ч.1, ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" передбачає відповідальність саме автомобільних перевізників за порушення транспортного законодавства у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Постановою № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

У постанові про застосування адміністративно-господарський санкцій вже зазначається суб`єкт, на якого накладається штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, тобто автомобільний перевізник.

29 січня 2018 року вищевказаний автомобіль MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс згідно Договору оренди майна №2/13 року (а.с.6-8) передано у користування товариству з обмеженою відповідальністю Тір Транс Авто , що підтверджується актом прийому передачі (а.с.8 зв.бік).

В Акті проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого встановлено порушення, а саме: надання послуг з перевезення небезпечного вантажу (дизпаливо, ТТН №33 від30.01.2019 відправник ТОВ "Хімконсалтинг", одержувач: ТОВ Хемілтінг Лімітед ) без оформлення протоколу перевірки та адаптації технографа, що є порушенням ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Даний акт складено на підставі товарно-транспортної накладної.

Відповідно до пункту 26 Постанови № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Судом встановлено, що повідомлення про розгляд справи було надіслано ТОВ "Кір Нафта Транс", в той час як на момент проведення перевірки даний транспортний засіб перебуває у користуванні на підставі договору оренди в ТОВ Тір Транс Авто .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач при винесені постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ "Кір Нафта Транс" діяв не на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки позивач не є перевізником в розумінні ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В и р і ш и в

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс (код ЄДРПОУ 39085233, 25014, м. Кропивницький, проспект Інженерів, 11-а) до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39816845, 25031, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, 2) про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 043918 від 26.02.2019 в сумі 1700 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали від 16 вересня 2019 року.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кір Нафта Транс з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула