Рішення

від 23.10.2019 по справі 500/1844/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1844/19

23 жовтня 2019 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб`юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача Мартинюка Т.Б.,

представника відповідачів Живчик В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспекон" до Головного управління ДПС у Тернопільській області , Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспекон" (далі - позивач, ТОВ Аспекон ) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Тернопільській області (далі, також, - відповідач1), Державної фіскальної служби України (далі, також, - відповідач 2), в якому просить:

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 21.06.2019 №1199787/3961448;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну від 23.05.2019 №2 подану на реєстрацію ТОВ Аспекон ;

- стягнути з Головного управління ДФС у Тернопільській області та Державної фіскальної служби України судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ Аспекон надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №2 від 23.05.2019 на суму 184583,62 грн (в тому числі 30763,94 грн ПДВ), складену за наслідками здійснення господарських операцій із малим приватним підприємством Кордо на підставі договору поставки товару. Реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На вимогу фіскального органу позивач надав до ДФС пояснення та документи на підтвердження реальності господарської операції по податкових накладних. Проте, за результатами розгляду поданих пояснень та документів, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято рішення від 21.06.2019 №1199787/3961448, про відмову у реєстрації податкових накладних.

Позивач вважає спірне рішення протиправним та прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, відсутні підстави для відмови у реєстрації, а зазначено як підставу відмови ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена. Адже ТОВ Аспекон у повідомленні №2 від 20.06.2019 надано пояснення щодо проведеної господарської операції, а також копії відповідних документів.

Відтак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної на думку позивача підлягає скасуванню, що стало причиною звернення до суду.

Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

Від представника відповідачів на адресу суду 30.08.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник, виклавши спільну позицію Головного управління ДФС у Тернопільській області та ДФС України, позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні (аркуші справи 58-64). Зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства комісією ДФС України правомірно було винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2019, оскільки, позивачем не надано пояснень, необхідність подання яких передбачена Порядком зупинення реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 11.09.2019, проголошеною в судовому засіданні без виходу в нарадчу кімнату, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідачів та допущено процесуальне правонаступництво відповідача 1 шляхом заміни на Головне управління ДПС в Тернопільській області та відповідача 2 на Державну податкову службу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні, виклав спільну позицію Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України, посилаючись на обґрунтування, наведені ним у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Аспекон" зареєстроване як юридична особа, здійснює свою діяльність згідно КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та сантехнічним обладнанням .

Як слідує з матеріалів справи, 01.05.2019 між ТОВ "Аспекон" та МПП Кордо укладено договір поставки №010519, предмет, якого є панелі сандвіч , технічні характеристики яких та кількість викладені у специфікаціях (аркуші справи 28-32).

За умовами даного договору покупець (МПП "Кордо") оплата за поставлений товар здійснюється у формі безготівкового розрахунку на таких умовах: 80% - передоплата, 20% - за партію товару протягом двох банківських днів від моменту письмового повідомлення про готовність до відвантаження.

На виконання вимог вказаного договору ТОВ Аспекон отримано від МПП Кордо авансовий платіж на суму 100000,61 грн, (в тому числі ПДВ 16666,77 грн), що підтверджується платіжним дорученням №2854 від 13.05.2019 (аркуш справи 18).

За наслідками зарахування коштів на поточний рахунок ТОВ Аспекон складено податкову накладну від 13.05.2019 №1, яку направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку на адресу Державній податковій службі України (аркуш справи 17).

Реєстрація даної податкової накладної була зупинена, проте, з метою реєстрації позивачем подано повідомлення щодо реальності господарських операцій. Як наслідок, Комісією ГУ ДФС в Тернопільській області прийнято рішення від 12.06.2019 №1191696/39615448 про реєстрацію податкової накладної №1 від 13.05.2019 (аркуші справи 15-16).

Слід зазначити, що ТОВ "Аспекон" 15.05.2019 укладено договір поставки із ТОВ "ЮСП КРАФТ" №19П.29. Предметом постачання даного договору є панелі "сандвіч" (аркуші справи 19-24).

ТОВ "Аспекон" на підставі видаткової накладної від 23.05.2019 №РН-0000075 отримало від контрагента сандвіч панелі СПС-100РUR та СПС-60РUR (аркуш справи 27). Оплата за поставлений товар проведена згідно платіжних доручень від 15.05.2019 №164 та від 31.05.2019 №172 (аркуші справи 25, 26).

Надалі, на виконання умов договору поставки №010519 від 01.05.2019 відбулася поставка товару від ТОВ Аспекон до МПП Кордо , що підтверджується первинними документами, а саме, видатковою накладною №1 та товарно - транспортною накладною №Р1 від 23.05.2019 (аркуші справи 34-36).

Відповідно до платіжного доручення №2922 від 31.05.2019 на суму 184583,61 грн відбувся повний розрахунок за поставлений відповідно до договору товар (аркуш справи 33)

За наслідками поставки товару ТОВ Аспекон із врахуванням вимог статті 187 Податкового Кодексу України складено податкову накладну від 23.05.2019 №2, яку направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку на адресу Державної податкової служби України (аркуш справи 14).

За результатами перевірки зазначеної податкової накладної, Державна податкова служба України направила позивачу квитанцію №1 від 14.06.2019 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки, податкова накладна відповідає пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Водночас, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (аркуш справи 13).

На виконання вимог Державної податкової служби України, ТОВ Аспекон по накладній №2, реєстрацію якої зупинено, 03.07.2019 подано до контролюючого органу повідомлення №2 від 20.06.2019 (аркуш справи 14), в якому в графі "пояснення" надано пояснення по господарській операції та додано копії документів.

За наслідками розгляду поданого позивачем повідомлення, пояснень та документів Головним управлінням ДПС в Тернопільській області прийнято рішення від 21.06.2019 №1199787/3961448 про відмову в реєстрації податкової накладної (аркуші справи 9-10). Підставою відмови в рішеннях визначено: "ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Не погоджуючись з рішенням від 21.06.2019 №1199787/3961448, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.05.2019 №2, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку .

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Крім того суд зазначає, що у пункті 14 Порядку №117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 21 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як випливає із рішення про відмову в реєстрації податкової накладної як підставу відмови відповідачем 2 визначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Разом з тим, судом встановлено, що повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №2 від 20.06.2019, яке надано позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної містить графу "Пояснення", яка заповнена позивачем інформацією наступного змісту: податкова накладна виписана на реалізацію товарів згідно видаткової накладної №1 від 23.05.2019 (копія додається). Основним видом діяльності товариства є 41.10 організація будівництва будівель, однак оскільки товариство тільки розпочало свою діяльність і ще не виготовило необхідних дозвільних документів для ведення будівельної діяльності, на сьогоднішній день займається торгівлею, використовуючи код 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Отже, позивачем було подано своєчасно за встановленою формою (у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Порядку №117 та пунктів 201.16.1, 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України) відповідачеві 2 повідомлення разом із поясненнями та додатками - копіями первинних документів щодо господарських операцій по зазначеній податковій накладній.

Тому, суд не погоджується із твердженням представника відповідачів, що позивачу необхідно було надати пояснення на окремому аркуші, адже форма повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено містить графу для надання пояснень платником, яка позивачем в установленому порядку заповнена. Чинне законодавство не містить вимог, що такі пояснення мають бути оформлені на окремому бланку, як і відсутня затверджена будь-яка форма такого бланку. Натомість, бланк повідомлення містить графу "Пояснення", яка позивачем і була заповнена у встановленому порядку.

Зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснених господарських операцій, а також, враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачеві у реєстрації податкових накладних посилаючись лише на відсутність пояснень оформлених окремим аркушем. Також відповідач не повідомив суд чому ті пояснення, які вказані позивачем у повідомленні від 20.06.2019 не взято до уваги.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарські операції, за результатами яких позивачем видано податкову накладну, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином первинними документами.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (відвантаження товарів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. Крім того, правочин, вчинений між позивачем та МПП Кордо не визнано у судовому порядку нечинним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та МПП Кордо , та на те, що пояснення та документи надавались разом із повідомленням, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови ТОВ Аспекон у реєстрації податкової накладної №2 від 23.06.2019.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.06.2019 №1199787/3961448 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від №2 від 23.06.2019, подану на реєстрацію ТОВ Аспекон , як спосіб відновлення порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії з метою захисту і відновлення порушених прав.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Згідно із статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду відповідно до платіжного доручення №195 від 29.07.2019 було сплачено судовий збір у сумі 3842, 00 грн. (за дві вимоги, по 1921,00 грн).

Позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а тому, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області, оскільки саме рішення останнього призвели до порушення прав позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 21.06.2019 №1199787/39615449 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспекон" №2 від 23.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспекон" сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2019 року.

Реквізити учасників справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспекон": місцезнаходження: вул. Лук`яновича, 8, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ: 39615448;

- Головне управління ДПС у Тернопільській області: місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ:43142763;

- Державна податкова служба України: місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ:43005393.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб`юк П.М.