Рішення

від 25.10.2019 по справі 520/8448/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 жовтня 2019 р. Справа № 520/8448/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО"(62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 8) про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО", в якому просить суд:

- стягнути до бюджету кошти у розмірі 13993,05 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" (код ЄДРПОУ 30762954, 62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 8) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 7 ч. 6 ст. 12, ст. 257-262 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, при цьому сума, заявлена до стягнення перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має самостійно задекларований податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 13993,05 грн., який в добровільному порядку сплачено не було.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження від 27.08.2019 року разом з судовими документами була надіслана відповідачу. Проте, відповідач правом надання відзиву на позов згідно з ст. 162 КАС України, або будь-яких пояснень - не скористався, станом на час розгляду справи відзиву на позов судом не отримано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи 21.03.2000 року та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 30762954.

Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області з 22.03.2000 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО", має податковий борг в загальному розмірі 13993,05 грн., а саме: з податку на додану вартість в загальному розмірі 6958,93 грн., та з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 7034, 12 грн., які складаються з наступного:

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9017900184 від 12.02.2019 року у сумі 248,93 грн., сплачено платником самостійно кошти у сумі 12122,07 грн., сума яка підлягає стягненню за вказаною декларацією складає 12371,00 грн.;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9050054132 від 19.03.2019 року у сумі 1368,00 грн.;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 18552815 від 18.04.2019 року у сумі 4847,00 грн.;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 20132571 від 19.05.2019 року у сумі 4847,00 грн..

Податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 7034,12 грн., складається з:

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) №9309494632 від 04.02.2019 року у сумі 7034,12 грн..

Таким чином, загальна сума самостійно визначеної заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" складає 13993,05 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією інтегрованої картки платника податків та розрахунком.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов`язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 названого Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У зв`язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" податкового боргу, податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 9889-53 від 25.02.2019 року.

Станом на дату розгляду справи податкова вимога № 9889-53 від 25.02.2019 року є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною, відповідно визначена ним сума податкового зобов`язання є узгодженою.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що грошові зобов`язання є узгодженими в тому випадку, якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг, не було скасовано і є чинним.

Згідно положень п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Станом на час розгляду справи, загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 13993,05 грн.

Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкова вимога суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі № 821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.

Суд, проаналізувавши положення ст. 77 КАС України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" має відкриті розрахункові рахунки у банківських установах.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, узгодження суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення до бюджету України коштів у розмірі 13993,05 грн., в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО", з усіх відкритих розрахункових рахунків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету України кошти у розмірі 13993 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні) 05 копійок в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСАВТО" (код ЄДРПОУ 30762954, місцезнаходження: 62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 8) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 25 жовтня 2019 року.

Суддя Ю. О. Супрун