Рішення

від 11.10.2019 по справі 826/8717/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 жовтня 2019 року справа №826/8717/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Спец-Інвест") простягнення з відповідача податкового боргу в сумі 261 653,49 грн., скерування постанови до негайного виконання В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки за ТОВ "Спец-Інвест" обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та податку на нерухоме майно у розмірі 261 653,49 грн., який підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8717/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з інформацією про податковий борг від 27 березня 2018 року №12441/9/26-15-17-02-38, розрахунком податкового боргу відповідача, роздруківок інтегрованої картки за податками, зборами відповідача станом на 26 березня 2018 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 271 645,86 грн., який складається із заборгованості з податку по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 261 653,49 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов`язань згідно податкового розрахунку №9008062112 від 31 січня 2017 року, та з заборгованості з податку на нерухоме майно у розмірі 9 992,37 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов`язань згідно податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9008124654 від 31 січня 2017 року.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України юридичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Наявні у справі докази підтверджують, що спірна сума заборгованості податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та податку на нерухоме майно у розмірі 271 653,49 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов`язання, самостійно визначеного у податковому розрахунку №9008062112 від 31 січня 2017 року та згідно податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9008124654 від 31 січня 2017 року.

Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання у строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідачем до суду не надано, а отже спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу від 07 грудня 2017 року №122280-17, яка отримана представником відповідача 18 грудня 2017 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС є доведеними в частині стягнення податкового боргу у розмірі 271 645,86 грн., підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення в межах заявлених позовних вимог. Оскільки позивачем у прохальній частині заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 261 653,49 грн., суд задовольняє позовні вимоги у цій частині.

Щодо позовної вимоги про скерування постанови до негайного виконання, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Згідно пунктів 1-7 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

Згідно з пунктами 1-4 частини першої статті 283 адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим.

Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині звернення рішення до негайного виконання.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Державного бюджету України із Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест" податковий борг у сумі 261 653,49 грн. (двісті шістдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят три гривні сорок дев`ять копійок)

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест" (03110, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 13668159).

Суддя В.А. Кузьменко