Рішення

від 23.10.2019 по справі 640/11828/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2019 року №640/11828/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" (03194, м. Київ, бул. Кольцова, 14-Д, офіс 610, код ЄДРПОУ 39725512) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ЄДРПОУ 39439980), щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство Нубілон" (ЄДРПОУ 39725512) до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (код ЄДРПОУ 39439980), виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" (ЄДРПОУ 39725512) з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ЄДРПОУ 39439980) № 1178095/39725512 від 30.05.2019 року, № 1178094/39725512 від 30.05.2019 року та № 1178096/39725512 від 30.05.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України (ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкові накладні № 1 від 02.05.2019 року, № 2 від 09.05.2019 року та № 3 від 10.05.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" (ЄДРПОУ 39725512).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДФС у м. Києві порушено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки податковим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, при цьому не зазначено, під який саме критерій ризиковості підпадають операції по заблокованій податковій накладній. Окрім того, квитанції по заблокованим податковим накладним не містять конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, а податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН. Також, як зазначає позивач, його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що позивача необхідно виключити з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Представник Державної фіскальної служби України надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував на підставі того, що відсутність необхідних документів, передбачених п. 14 Порядку зупинення не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ ФГ Нубілон , згідно яких виписані податкові накладні від 02.05.2019 №1, від 09.05.2019 №2 та від 10.05.2019 №3.

Також до суду надійшов відзив Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на позовну заяву, практичного аналогічного змісту що і відзив ДФС України, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" зареєстроване, як юридична особа 02.04.2015 та здійснює господарську діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Позивач є платником податку на додану вартість з 01.05.2016.

В рамках здійснення позивачем господарської діяльності, 02.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Нубілон та Приватним підприємством Фенікс Агро було укладено Договір купівлі-продажу від 02.05.2019 №02/05/2019-04, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити за ціною, у порядку та на умовах, визначених цим договором, наступний товар: кукурудза врожаю 2018 року, соняшник врожаю 2018 року. щодо продажу кукурудзи та соняшнику врожаю 2018 року.

Відповідно до п. 3.1 оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунків-фактур продавця, що виставляються на оплату кожної конкретної партії товару на умовах 100% попередньої оплати відповідної партії товару до її відвантаження.

За посиланням позивача, на виконання вказаного договору ним було продано ПП Фенікс Агро наступну сільськогосподарську продукцію:

- 02.05.2019 - 24,080 т кукурудзи врожаю 2018 року на загальну суму 120 400,09 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 066,68 грн.);

- 09.05.2019 - 30,740 т соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 318 292,91 грн. (у т.ч. ПДВ - 53 048,82 грн.);

- 10.05.2019 - 27,700 т соняшнику врожаю 2018 року на загальну суму 295 049,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 49 174,87 грн.).

За результатами фінансово-господарських операцій за вищевказаним Договором, позивачем було складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

- № 1 від 02.05.2019 на загальну суму 120 400,09 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 066,68 грн.);

- № 2 від 09.05.2019 на загальну суму 318 292,91 грн. (у т.ч. ПДВ - 53 048,82 грн.);

- № 3 від 10.05.2019 на загальну суму 295 049,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 49 174,87 грн.).

Згідно отриманих квитанцій №1 від 02.05.2019, № 2 від 09.05.2019, №3 від 10.05.2019 - документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стали "виявлені помилки", а саме: ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. Критеріїв ризиковості платника податків оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до контролюючого органу було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено разом із додатками та зазначено в поясненнях щодо надання пакету первинних документів .

За посиланням позивача в тексті позовної заяви, ним було надано наступні документи, які засвідчують факти та обставини щодо продажу кукурудзи та соняшнику врожаю 2018 року, а саме: Договір купівлі-продажу № 02/05/2019-04 від 02.05.2019 щодо продажу ПП Фенікс Агро кукурудзи та соняшнику врожаю 2018 року; видаткова накладна № 1 від 02.05.2019; рахунок-фактура №1 від 02.05.2019; товарно-транспортна накладна № 107 від 02.05.2019; видаткова накладна №2 від 09.05.2019; рахунок-фактура № 2 від 09.05.2019; товарно-транспортна накладна №113 від 09.05.2019; видаткова накладна № 3 від 10.05.2019; рахунок-фактура № 3 від 10.05.2019; товарно-транспортна накладна № 114 від 10.05.2019; Договір оренди нежитлового приміщення № 11/03/19 від 11.03.2019; Договір оренди сільськогосподарської техніки № 01/08/2018-007 від 01.08.2018; Договір про оренду транспортного засобу №04/03/2019-009 від 04.03.2019; Договір суборенди земельної ділянки № 03/04/2019-007 від 03.04.2019.

Також, позивачем на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було надіслано пояснення №3-06/19 від 10.06.2019 про спростування відомостей щодо відповідності ТОВ Фермерське господарство Нубілон ризиковим критеріям.

Рішеннями №1178095/39725512 від 30.05.2019; №1178094/39725512 від 30.05.2019; №1178096/39725512 від 30.05.2019 товариству з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Нубілон було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від № 1 від 02.05.2019, №2 від 09.05.2019 та №3 від 10.05.2019 з підстав, що товариством не надано копій наступних документів: первинних документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; договорів, довіреностей. Актів керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції.

При цьому, у формі рішення контролюючого органу зазначено, що ненадані документи необхідно підкреслити, однак відповідачем не було конкретно визначено, які саме з перерахованих документів не було надано та не підкреслено такі.

Вважаючи вищевказані рішення необґрунтованими та протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 41.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон №1797-VIII від 21.12.2016 року).

В свою чергу, згідно з положеннями пунктом 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної була зупинена у зв`язку з відповідність податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків".

Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податків", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

У той же час, відповідно до пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, не є предметом розгляду в рамках даного спору, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відзначити, що таке рішення не містять в собі визначення конкретного критерію ризикованості платника податку, а містить лише посилання на підпункт 1.6 Критеріїв, який є доволі об`ємним. До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд наголошує, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної не відповідало критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, незрозумілість рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної позбавило позивача можливості надати саме ті документи, на яких відповідач наголошує у відзиві на позовну заяву.

27.05.2019 позивачем було подано до контролюючого органу пояснення і документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, копії яких додані до матеріалів справи.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача від №1178095/39725512 від 30.05.2019; №1178094/39725512 від 30.05.2019; №1178096/39725512 від 30.05.2019 містять лише загальні твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Як встановлено вище, у Квитанціях №1 від 02.05.2019, № 2 від 09.05.2019, №3 від 10.05.2019 відповідач в особі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві запропонував надати пояснення та/або копії документів, "достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН", однак, не вказав конкретних документів, яких не вистачає; у свою чергу позивач направив до ДФС України копії документів на підтвердження взаємовідносин реальності господарських операцій із ПП Фенікс Агро , доказів на підтвердження зворотного відповідачами до суду не надано.

Разом з тим, комісією ДФС, незважаючи на надання позивачем додаткових документів, відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 02.05.2019, №2 від 09.05.2019 та №3 від 10.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу квитанцій від №1 від 02.05.2019, № 2 від 09.05.2019, №3 та рішень комісії №1178095/39725512 від 30.05.2019; №1178094/39725512 від 30.05.2019; №1178096/39725512 від 30.05.2019 судом встановлено, що вони не містять відомостей про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що вказані рішення не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а комісією ДФС лише проставлено відмітки навпроти процитованих підстав для відмови без підкреслення необхідних документів, як передбачено у бланку оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії №1178095/39725512 від 30.05.2019; №1178094/39725512 від 30.05.2019; №1178096/39725512 не відповідають приписам податкового законодавства, оскільки платником податків було надано документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій за податковою накладною, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування Рішень комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1178095/39725512 від 30.05.2019, № 1178094/39725512 від 30.05.2019 та № 1178096/39725512 від 30.05.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні № 1 від 02.05.2019, № 2 від 09.05.2019 та № 3 від 10.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон", слід зазначити, що відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки суд дійшов висновку щодо протиправності рішень комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1178095/39725512 від 30.05.2019, № 1178094/39725512 від 30.05.2019 та № 1178096/39725512 від 30.05.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних, то відповідно, з урахуванням положень п.п. 201.16.4 п.201.16 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні № 1 від 02.05.2019, № 2 від 09.05.2019 та № 3 від 10.05.2019 товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон".

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство Нубілон" до переліку ризикових платників податків, суд зазначає наступне.

Згідно з п.2, 3 Порядку №117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.17 Порядку №117, засідання комісії контролюючого органу проводиться обов`язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Згідно п.23 Порядку №117, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно п.5, 6 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як зазначалося судом, спірні рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про зупинення та відмову у реєстрації зазначених вище податкових накладних позивача у зв`язку з їх відповідністю пп.1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку є безпідставними.

Листом ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.

Так, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2, п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідачами, на яких покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надано суду жодних пояснень та доказів на підтвердження того, що позивач відповідає наведеним в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку підставам.

На виконання п.10 Порядку №117, ДФС України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2 і п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як вже зазначалося вище, матеріали справи не містять жодних доказів відповідності позивача жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року матеріали справи не містять.

Під час розгляду справи відповідачами не доведено, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Суд вважає, що прийняття рішення про внесення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права останнього, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та, як наслідок є протиправним та підлягає скасуванню.

Зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд зазначає, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві виключення позивача з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Укр Агро Інвестмент" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, оскільки саме його дії призвели до порушення прав позивача.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.77, 139, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" (03194, м. Київ, бул. Кольцова, 14-Д, офіс 610, код ЄДРПОУ 39725512) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ЄДРПОУ 39439980), щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство Нубілон" (ЄДРПОУ 39725512) до переліку ризикових платників податків.

3. Зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (код ЄДРПОУ 39439980), виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" (ЄДРПОУ 39725512) з переліку ризикових платників податків.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ЄДРПОУ 39439980) № 1178095/39725512 від 30.05.2019 року, № 1178094/39725512 від 30.05.2019 року та № 1178096/39725512 від 30.05.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкові накладні № 1 від 02.05.2019 року, № 2 від 09.05.2019 року та № 3 від 10.05.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" (ЄДРПОУ 39725512).

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Нубілон" (03194, м. Київ, бул. Кольцова, 14-Д, офіс 610, код ЄДРПОУ 39725512) судові витрати у розмірі 7 684, 00 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа