Рішення

від 16.10.2019 по справі 640/7949/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 640/7949/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шевченко Н.М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр Сигнал до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участі учасників справи:

представника позивача - Кучеренка О.І., Пендюра А.Б.,

представників відповідача - Щуренко Ю.С., Аблішева В.А..

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр Сигнал (надалі - позивач, ТОВ ІТЦ Сигнал ) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 19.11.2018 № 0014011459, винесене ГУ ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про неврахування відповідачем при проведенні перевірки, на підставі якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відсутність первинних документів, які були вилучені правоохоронними органами. Водночас, не зважаючи на звинувачення контрагентів позивача у фіктивному підприємництві, ТОВ ІТЦ Сигнал не може нести відповідальність за дії таких контрагентів, що також згадується у акті перевірки.

Захищаючи позицію контролюючого органу, представником ГУ ДФС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, у якому окрім переліку виявлених за результатами перевірки порушень міститься пояснення стосовно первинних документів, що були вилучені. Відповідач не заперечує відсутність (у зв`язку із вилученням) у позивача первинних документів по господарським операціям із контрагентами за період, що перевірявся, однак стверджує, що таке вилучення не є належною підставою вважати відсутність первинних документів правомірною. Натомість, висновок за результатами перевірки, проведеної за наявними документами та даними інформаційно-аналітичного забезпечення, відповідач вважає правомірним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, у той час як представник відповідача заперечував у задоволенні позову в повному обсязі.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

На підставі наказу від 05.10.2018 інспекторами ГУ ДФС у м. Києві проведено захід податкового контролю щодо ТОВ ІТЦ СИГНАЛ , за результатами якої складено акт № 648/26-15-14-01-01/30867069 від 22.10.2018 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ОФЕРТ ГРУП , ТОВ УКРЛБІЛД ЛТД , ТОВ ЕКОДИТ , ТОВ ЕВРОБІЛД КОМПАНІ , ТОВ ВЕНЕРА ІНВЕСТМЕНТ за 2015 та 2016 роки.

Згаданою перевіркою встановлено порушення ТОВ ІТЦ СИГНАЛ , поміж іншого та що безпосередньо стосується оскаржуваного повідомлення-рішення, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 737 363,00 грн., у тому числі по періодах:

- жовтень 2015 року на суму 231 431 гривень;

- листопад 2015 року на суму 60 168 гривень;

- грудень 2015 року на суму 49 811 гривень;

- березень 2016 року на суму 35 025 гривень;

- квітень 2016 року на суму 85 057 гривень;

- травень 2016 року на суму 44 484 гривень;

- червень 2016 року на суму 75 922 гривень;

- липень 2016 року на суму 49 943 гривень;

- вересень 2016 року на суму 55 928 гривень;

- жовтень 2016 року на суму 49 594 гривень.

На підставі акту № 648/26-15-14-01-01/30867069 від 22.10.2018 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 19.11.2018 № 0014011459, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ІТЦ СИГНАЛ за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 106 046,00 грн., з яких 737 363,00 грн. - податкове зобов`язання, 368 683,00 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із результатами перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України (надалі також - ДФС України) із скаргою від 28.11.2018, за результатами розгляду якої, рішенням ДФС України від 15.01.2019 скаргу задоволено частково, а податкове повідомлення-рішення від 19.11.2018 № 0014011459 залишено без змін.

Позивач не погодився із винесеним за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням та звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.2.1 п. 75.2 ст. 75 ПК України).

Статтею 78 ПК України визначається порядок проведення позапланових документальних перевірок. Згідно п. 78.7 згаданої статті ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

За приписами п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Платники податків зобов`язані надавати контролюючому органу первинні документи, поміж іншого, під час проведення перевірок. У той же час, за наявності об`єктивної неможливості надання платником податків документів, як то втрата, або вилучення таких документів, Податковим кодексом України передбачений механізм, що полягає у вчиненні контролюючим органом чітко визначених дій.

Відповідно до п. 85.9 ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Гіпотезою зазначеної норми передбачені умови, за яких контролюючий орган зобов`язаний діяти у передбаченому диспозицією порядку. Так, за наявності обставини вилучення первинних документів, що стосуються предмету податкової перевірки правоохоронними органами, контролюючий орган зобов`язаний надіслати письмовий запит на отримання копій таких документів, або доступу до їх перевірки.

Вищезгадані норми права спрямовані на забезпечення обґрунтованості та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень контролюючим органом. Суд також акцентує увагу на тому, що дотримання передбачених нормами Податкового кодексу України правил поведінки контролюючого органу, є невід`ємною складовою правомірності винесеного таким органом рішення.

Із матеріалів справи та пояснень сторін убачається, що ГУ ДФС у м. Києві не застосовувався механізм доступу до вилучених документів. Більш того, у відзиві зазначено, що документи, якими позивач обґрунтовував відсутність первинних документів, не є належним доказом правомірності ненадання таких документів. Натомість ГУ ДФС у м. Києві зроблено висновок про відсутність у позивача первинних документів за деякими з операцій.

З`ясовуючи відношення вилучених первинних документів, керуючись доказами та поясненнями, наданими сторонами, суд зазначає наступне.

Головним управлінням Національної поліції у місті Києві вручена вимога № 6611/125/51/04-2017 від 02.08.2017 керівнику ТОВ ІТЦ СИГНАЛ , якою правоохоронний орган просить надати до оперативного управління ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві копії первинних та бухгалтерських документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ ТЕХНОБУД ПОЛІС , ТОВ ВЕНЕРА ІНВЕСТМЕНТ , ТОВ РОЗВІЛ , ТОВ МАЙСТЕР КОНТРОЛЬ , ТОВ ПРОФІ МАРКЕТ за період з 01.01.2015 по теперішній час (дату надсилання вимоги).

Окрім того, постановою слідчого Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві від 02.08.2017 витребувано у службових осіб ІТЦ СИГНАЛ оригінали, а за їх відсутності - завірені копії документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ РОЗВІЛ , ПП ПРОМ-ТЕХ-СНАБ , ТОВ ОФЕРТ ГРУП , ТОВ МАЙСТЕР КОНТРОЛЬ , ТОВ ВЕНЕРА ІНВЕСТМЕНТ , ТОВ ЕВРОБІЛД КОМПАНІ , ТОВ ЕКОДИТ , ТОВ УКРБІЛД ЛТД та ТОВ ТЕХНОБУД-ПОЛІС за період з 01.01.2014 по 02.08.2017.

Згідно опису речей і документів, посадовими особами ТОВ ІТЦ СИГНАЛ від 10.08.2017 на виконання згаданої постанови передано документи, зокрема, що стосуються податкової перевірки:

- договори, акти виконаних робіт, виписка по рахунку, податкові накладні, рахунки-фактури по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ ЕВРОБІЛД КОМПАНІ ;

- договори, акти виконаних робіт, виписка по рахунку, податкові накладні, рахунки-фактури по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ ВЕНЕРА ІНВЕСТМЕНТС ;

- договори, акти виконаних робіт, виписка по рахунку, податкові накладні, рахунки-фактури по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ УКРБІЛД ЛТД ;

- договори, акти виконаних робіт, виписка по рахунку, податкові накладні, рахунки-фактури по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ ОФЕРТ ГРУП ;

- договори, акти виконаних робіт, виписка по рахунку, податкові накладні, рахунки-фактури по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ ЕКОДИТ .

Із матеріалів справи убачається, що ТОВ ІТЦ СИГНАЛ у повідомленні від 11.10.2018, у запереченні на висновки акту перевірки від 06.11.2018 зазначено про причину відсутності згаданих первинних документів. Про факт вилучення таких документів позивач зазначає також у позовній заяві, а відповідач у відзиві не заперечує, що контролюючому органу було відомо про обставину вилучення.

Згідно ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Оскільки факт вилучення первинних документів підтверджений належним чином засвідченими копіями відповідних документів, зважаючи на визнання учасниками справи такої обставини, за відсутності сумніву щодо достовірності цих обставин, суд дійшов до висновку, що факт вилучення документів за описом від 10.08.2017 є встановленим.

У той же час, ГУ ДФС у м. Києві зроблено висновок, за яким надання документів правоохоронним органам за їх письмовою вимогою не є виїмкою у розумінні Кримінального процесуального кодексу України, натомість, керуючись ст. 44 ПК України, причина відсутності первинних документів визнана неповажною.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті ПК України платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Водночас, ГУ ДФС у м. Києві, аналізуючи зазначену вище норму Податкового кодексу України та сукупність норм Кримінального процесуального кодексу України (надалі також - КПК України) помилково залишає поза увагою інші види вилучення правоохоронними органами документів, надаючи вичерпне обґрунтування виключно стосовно виїмки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 3, 7 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Суд жодним чином не оцінює правомірність або протиправність дій слідчого, наголошуючи на тому, що постанова від 02.08.2017 обов`язкова для виконання посадовими особами ТОВ ІТЦ СИГНАЛ .

За висновком суду, надання документів на виконання постанови слідчого про витребування відноситься до інших видів вилучення документів правоохоронними органами у розумінні п. 44.6 ст. 44 ПК України, оскільки не передбачає іншої правомірної поведінки, окрім як надання запитуваних документів, позбавляючи платника податків можливості розпоряджатися такими документами, зокрема, під час проведення податкової перевірки.

Аналізуючи зазначене вище, зважаючи на приписи п. 85.9 ст. 85 ПК України суд дійшов до висновку про те, що у даному випадку доступ до вилучених документів під час проведення податкової перевірки повинен забезпечуватись не платником податків, а правоохоронним органом за ініціативою ГУ ДФС у м. Києві. Більш того, складання запиту та отримання доступу до вилучених первинних документів, що відносяться до предмету перевірки є саме обов`язком контролюючого органу, а не його правом.

За таких обставин суд критично ставиться до висновку відповідача про неправомірність підстави відсутності первинних документів по взаємовідносинах із контрагентами. Окрім того, відповідачем не доведено, а лише припущено необов`язковість урахування вилучених первинних документів у формуванні висновків податкової перевірки, у той час як договори, акти виконаних робіт, виписки по рахунках, податкові накладні, рахунки-фактури є первинними документами, якими може встановлюватись як реальність господарських операцій, так і рух коштів.

Податкове повідомлення-рішення, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень не може бути правомірним за умови неврахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. За висновком суду, вилучені первинні документи містять інформацію про обставини, що необхідно враховувати при винесенні податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у м. Києві без урахування документів, що мають безпосереднє значення до предмету перевірки, убачаючи бездіяльність контролюючого органу щодо отримання доступу до вилучених документів, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0014011459 від 19.11.2018 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що позовна заява містить інші доводи на користь вимоги про скасування оскаржуваного рішення, однак, такі доводи невраховані судом при ухваленні даного рішення, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності або правомірності оскаржуваного рішення. Більш того, практика Верховного суду, на яку посилається позивач, не містять обставин, подібних до встановлених у даній справі, з огляду на що, суд не вважає застосування згаданих висновків у даній справи недоречними.

Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241 - 247, 250, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр Сигнал до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014011459 від 19.11.2018.

3. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр Сигнал за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві у розмірі 16590,69 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яноста) гривень 07 копійок.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-технічний центр Сигнал (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, будинок 21, код ЄДРПОУ: 30867069).

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення складено 25.10.2019.