Постанова

від 24.10.2019 по справі 640/9919/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9919/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Вест Сторедж Лайн звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1099729/40968720 від 11 березня 2019 року; зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 лютого 2019 року № 1.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Факт оплати товару відбувся 14.02.2019 р., що стало підставою для позивача скласти податкову накладну.

Натомість, факт відвантаження товару відбувся 22.03.2019 р., тобто вже після відмови у реєстрації ПН, тому станом на 11.03.2019 р. позивач не міг надати комісії товаросупровідні документи, що протиправно не взято до уваги судом першої інстанції.

З цих же підстав апелянт вважає, що факт поставки чи не поставки товару не відноситься до предмету розгляду даної справи.

Крім того, апелянт зауважує, що нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік критеріїв, які є підставою для зупинення реєстрації ПН, та в даному переліку відсутній такий критерій зупинення реєстрації ПН як здійснення нереальних господарських операцій .

Апелянт також звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту Критеріїв) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, який необхідно надати.

З цього приводу, за твердженням апелянта, було висловлено позицію Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 на користь позивача.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 19.09.2019 р. за вх. № 34150, в якому Головне управління ДФС у місті Києві зазначає, що на виконання повідомлення від 05.03.2019 р. № 1 позивачем було надано ряд документів довільного формату, однак не надано розрахункового документу, товарно-транспортних накладних та складських документів, що стало підставою для відмови у реєстрації спірної ПН.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2019 року між позивачем та фермерським господарством Погребний укладено договір № 1, відповідно до умов якого позивач зобов`язався в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

У додатку № 1 від 12 лютого 2019 року до договору таким товаром є Гранфос, ВГ/Пірімекс, ВГ (інсектицид) в кількості 760 кг загальною вартістю 167935, 68 грн.

На виконання умов договору та відповідно до рахунку на оплату № 1 від 13 лютого 2019 року покупець здійснив оплату за товар у розмірі 167935, 68 грн, а позивачем виписано та подано до податкового органу податкову накладну №№ 1 від 14 лютого 2019 року, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних якої зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано до контролюючого органу письмові пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, за результатом розгляду яких рішенням комісії Головного управління ДФС у місті Києві від 11 березня 2019 року № 1099729/40968720 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2019 р.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМ України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З вказаної норми прямо вбачається, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН повинен зазначатися:

- конкретний критерій ризиковості платника податків,

- розрахований показник за кожним критерієм.

Згідно п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

У відповідності до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, згідно п. п. 4 п. 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Проте, у рішеннях про зупинення реєстрації ПН та про відмову у її реєстрації, фактично, були лише процитовані положення Порядку № 117, без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

В той же час, матеріали справи містять копії відповідних розрахункових документів та банківських виписок, що спростовує твердження відповідачів про їх відсутність.

Щодо доводів суду першої інстанції про непідтвердження транспортування товару після 22.03.2019 р. колегія суддів зауважує, що станом на дату зупинення реєстрації ПН та відмови у її реєстрації вказана підстава жодним чином не могла бути взята до уваги податковим органом при прийнятті рішень.

В той же час, податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкових накладних перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.

Відтак висновок суду першої інстанції про відсутність реальності господарських операцій в межах спірних правовідносин на стадії реєстрації податкової накладної є передчасним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподілу підлягають судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1099729/40968720 від 11 березня 2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 лютого 2019 року № 1, виписану товариством з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн .

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн (03127, місто Київ, вулиця Героїв Оборони, 10, корпус А, офіс 115, ЄДРПОУ 40968720) з Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4802, 50 гривень (чотири тисячі вісімсот дві гривні 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вест Сторедж Лайн (03127, місто Київ, вулиця Героїв Оборони, 10, корпус А, офіс 115, ЄДРПОУ 40968720) з Головного управління ДФС у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4802, 50 гривень (чотири тисячі вісімсот дві гривні 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 24.10.2019 р.)