Постанова

від 24.10.2019 по справі 640/11179/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11179/19 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Стригуна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року (суддя Донець В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях - відмову в розгляді скарги ОСОБА_1 від 22.02.2019;

- зобов`язати Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року позовну заяву повернуто.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків суду щодо віднесення спірних відносин до проходження позивачем публічної служби як державним службовцем. Апелянт вказує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень у зв`язку з відмовою в розгляді звернення на протиправні дії керівника державного органу, де працює позивач, пов`язані з реалізацією права на звернення. Правовою підставою для таких висновків зазначено пункт 25 Розділу ІІ "Методичних роз`яснень щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ", затверджених Рішенням Ради суддів адміністративних судів від 31.10.2013, "Аналітичну довідку Вищого адміністративного суду України про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби" від 01.02.2009, пункт 2.1 "Класифікатора категорій адміністративних справ", затвердженого Рішенням Ради суддів України від 31.10.2103 №114.

17.10.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому такий просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У відзиві відповідач вказує, що відповідно до пп. 7 п. 4 Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі №98 Управління відповідно до покладених на них завдань розглядають в установленому порядку скарги державних службовців категорій Б та В щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону України Про державну службу . Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну службу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. Положеннями ч.6, 7 ст. 11 цього Закону встановлено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки фактів, викладених у скарзі - при цьому, місячний строк звернення зі скаргою державного службовця, права якого порушені, залишається незмінним.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з позовної заяви встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Для усунення недоліків позивачеві необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів, позаяк суд дійшов висновку, що спірні відносини пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, відповідно застосуванню підлягає частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 позивачем подано клопотання про усунення недоліків, в якому зазначено про помилковість висновків суду щодо віднесення спірних відносин до проходження позивачем публічної служби як державним службовцем. Крім того, зазначено, що позивач у продовж з 01.01.2019 по 21.06.2019 перебував у відпустці, відрядженнях та на лікуванні 57 робочих днів і на даний час перебуває на лікуванні.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду та правомірність винесення судом першої інстанції ухвали про повернення позовної заяви, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Зі змісту позовної заяви та доданих доказів вбачається, що ОСОБА_2 проходить державну службу на посаді першого заступника начальника Головного управління Держспоживслужби в м. Києві.

Позивачем подано 22.02.2019 скаргу Голові Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях про порушення прав державного службовця при проведені оцінювання результатів службової діяльності. В скарзі ОСОБА_2 просив відповідно пункту 10 частини першої статті 7, частини першої статті 11, частини сьомої статті 44 Закону України "Про державну службу", пунктів 42-44 "Типового порядку оцінювання результатів службової діяльності державних службовців", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, провести службове розслідування та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" підписаний начальником Головного управління Держспоживслужби в м. Києві в зв`язку з порушенням прав скаржника як державного службовця під час проведення оцінювання результатів службової діяльності.

Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях, розглянувши скаргу ОСОБА_2 , листом від 28.02.2019 №132/ТО0404119 повідомило скаржника про пропущення строку подання скарги, оскільки ОСОБА_2 19.12.2018 ознайомлений з висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В". Правовою підставою вказано статтю 11 Закону України "Про державну службу", якою встановлено місячний строк звернення державного службовця із скаргами. Роз`яснено право звернення до суду.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 7 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірни правовідносин) державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Частиною сьомою статті 44 Закону України "Про державну службу" встановлено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Згідно з "Типовим порядком оцінювання результатів службової діяльності державних службовців", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640: висновок щодо результатів оцінювання з негативною оцінкою може бути оскаржений державним службовцем (пункт 41); оскарження результатів оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу" (пункт 42).

За змістом підпункту 7 пункту 4 "Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної", затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 21.05.2015 №98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2015 за №600/27045 Міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються Національному агентству України з питань державної служби, відповідно до покладених на них завдань розглядають в установленому порядку скарги державних службовців категорій "Б" та "В" щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону України "Про державну службу".

Статтею 11 Закону України "Про державну службу" встановлено: якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина шоста); центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки фактів, викладених у скарзі (абзац перший частини сьомої).

Таким чином, наведене правове регулювання дає підстави дійти висновку, що скарга подана позивачем до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях у зв`язку з порушенням прав державного службовця щодо оцінювання результатів службової діяльності з вимогою провести службове розслідування та скасувати висновок про результати оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" та відмова Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях її розглянути стосується проходження позивачем публічної служби. Процедура та підстави оскарження висновку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця, суб`єкт звернення, суб`єкти розгляду скарг визначені в Законі України "Про державну службу", який є спеціальним щодо проходження державної служби.

Отже, строк звернення до адміністративного суду в спірних відносинах становить місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Позивач в позовній заяві зазначив, що шестимісячний строк звернення до суду спливає 28.08.2019, оскільки протиправні дії вчиненні 28.02.2019, однак, не зазначено, коли позивачем отримано лист Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях від 28.02.2019 №132/ТО0404119, після ознайомлення з яким позивач міг та повинен був дізнатись про порушене право. З огляду на такі доводи, враховуючи час на поштовий обіг, місячний строк мав сплити 04.04.2019, водночас позов підписано 20.06.2019, подано до суду 21.06.2019.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем додано: наказ Головного управління Держспоживслужби в м. Києві від 18.12.2018 №330-вп про надання ОСОБА_2 відпустки з 26.12.2018 по 12.01.2019; наказ Головного управління Держспоживслужби в м. Києві від 21.01.2019 №28-вп про надання ОСОБА_2 відпустки з 21.01.2019 по 19.02.2019; наказ Головного управління Держспоживслужби в м. Києві від 22.03.2019 №79-вп про надання ОСОБА_2 відпустки з 25.03.2019 по 08.04.2019; наказ Головного управління Держспоживслужби в м. Києві від 04.04.2019 №101-о про направлення ОСОБА_2 для підвищення кваліфікації з 09.04.2019 по 19.04.2019; наказ Головного управління Держспоживслужби в м. Києві від 14.05.2019 №12-с про відрядження ОСОБА_2 в місто Херсон з 23.05.2019 по 24.05.2019; листок непрацездатності серії АДХ №169954 про перебування ОСОБА_2 на амбулаторному лікуванні з 13.06.2019 по 27.06.2019; листок непрацездатності серії АДХ №684705 про перебування ОСОБА_2 на амбулаторному лікуванні з 01.07.2019 по 12.07.2019.

Накази від 18.12.2018 №330-вп про надання відпустки з 26.12.2018 по 12.01.2019 та від 21.01.2019 №28-вп про надання відпустки з 21.01.2019 по 19.02.2019, листок непрацездатності серії АДХ №684705 про перебування на амбулаторному лікуванні з 01.07.2019 по 12.07.2019 не можуть бути враховані, оскільки не стосуються періоду з 28.02.2019 (коли позивач міг дізнатись про порушене право з листа від 28.02.2019 №132/ТО0404119) по 21.06.2019 (реєстрація судом позову).

Період перебування позивача у відрядженні в місті Херсоні з 23.05.2019 по 24.05.2019 з урахуванням часу на дорогу, є обставиною, яка об`єктивно могла перешкодити позивачу в цей період звернутись до суду. При цьому колегія суддів враховує, що реалізація права на звернення до суду під час перебування у відрядженні в іншому місті може суттєво ускладнити отримання документів для звернення до суду, пошук адвоката, а також необхідністю виконувати обов`язки державної служби під час відрядження.

Щодо перебування позивача у відпустці з 25.03.2019 по 08.04.2019, на підвищенні кваліфікації з 09.04.2019 по 19.04.2019, на амбулаторному лікуванні з 13.06.2019 по 27.06.2019, то колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено причин, які б перешкоджали йому реалізувати своє право на звернення до суду під час наведених періодів. Зі змісту позовної заяви вбачається, що договір між адвокатським об`єднанням та позивачем укладено 14.06.2019, тобто під час перебування позивача на амбулаторному лікуванні.

Крім того, між зазначеними періодами в позивача було достатньо часу для реалізації свого права на звернення до суду. Так, після проходження підвищення кваліфікації з 09.04.2019 по 19.04.2019, позивача було направлено у відрядження в період з 22.05.2019 по 25.05.2019 (з урахуванням часу на дорогу). Наступний період - перебування позивача на амбулаторному лікуванні розпочався 13.06.2019. Заява на усунення недоліків не містить обґрунтування поважності причин, які перешкодили позивачу звернутись до суду (адвоката) в періоди з 20.04.2019 по 21.05.2019, з 26.05.2019 по 12.06.2019.

З огляду на доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку, встановлені обставини, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду та недоведеність наявності поважних причин пропущення такого строку.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку позовну заяву слід повернути позивачеві, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням строків, визначних вимогами ст. 169 КАС України, колегія суддів зазначає, що вказане не можу бути підставою для її скасування, оскільки вказане не передбачено ч.3 ст. 317 КАС України відповідно до якої порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов